Стаття 440. Розроблення, виробництво, придбання, зберігання, збут, транспортування зброї масового знищення

Розроблення, виробництво, придбання, зберігання, збут, транспортування зброї масового знищення, забороненої міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України,-

караються позбавленням волі на строк від трьох до десяти років.

1. Об’єктом злочину є порядок поводження зі зброєю масового знищення, який забезпечує безпеку людства і міжнародний правопорядок.

2. Предмет його - зброя масового знищення, заборонена міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана ВР.

Фактично, якщо виходити зі змісту відповідних міжнародних договорів, цією статтею передбачено відповідальність тільки за: 1) розроблення та виробництво ядерної, хімічної і біологічної (бактеріологічної) зброї; 2) придбання, збут і транспортування ядерної зброї; 3) зберігання, але тільки на дні морів і океанів та в його надрах, будь- яких видів зброї масового знищення.

3. З об’єктивної сторони злочин може мати прояв у суспільно небезпечних діях або бездіяльності. Формами його можуть бути такі стосовно відповідних видів зброї: 1) розроблення; 2) виробництво; 3) придбання; 4) зберігання; 5) збут; 6) транспортування.

Розроблення зазначеної зброї передбачає усі стадії робіт до серійного виробництва, зокрема такі, як проектування, проектне дослідження, аналіз проектів, проектні концепції, складання та випробування прототипів, схеми дослідного виробництва, технічна документація, процес передачі технічної документації у виробництво, конструктивне виконання конфігурацій, конструктивне виконання складання, макетування.

Виробництво - це усі виробничі стадії, зокрема такі, як конструювання, технологія виробництва, виготовлення, інтеграція, монтаж (складання), контроль, випробування, забезпечення якості.

Зберігання - це розміщення відповідних видів зброї у певному місці, а транспортування - перевезення зброї із одного місця в інше транспортними засобами.

Про поняття придбання, збут див.

4. Суб’єкт злочину загальний.

5. Суб’єктивна сторона характеризується прямим умислом.

Договір про заборону випробувань ядерної зброї в атмосфері, в космічному просторі та під водою від 5 серпня 1963 р. Ратифікований СРСР 25 вересня 1963 р.

Договір про нерозповсюдження ядерної зброї від 1 липня 1968 р. Україна приєдналась до Договору 16 листопада 1994 р.

Договір про заборону розміщення на дні морів і океанів та в його надрах ядерної зброї та інших видів зброї масового зниіцення від 11 лютого 1971 р. Ратифікований СРСР 28 червня 1971 р.

Конвенція про заборону розроблення, виробництва та накопичування бактеріологічної (біологічної) і токсичної зброї та про її знищення від 10 квітня 1972 р.

Конвенція про заборону розробки, виробництва, накопичення і застосування хімічної зброї та про її знищення від 13 січня 1993 р. Ратифікована Україною 16 жовтня 1998 р.

Конвенція про ядерну безпеку від 20 вересня 1994р. Ратифікована Україною 17 грудня 1997р.

Угода між Україною та Міжнародним агентством з атомної енергії про застосування гарантій у зв ’язку з Договором про нерозповсюдження ядерної зброї від 21 вересня 1995 р. Ратифікована Україною 17 грудня 1997 р.

Договір про всеосяжну заборону ядерних випробувань від 27 вересня 1996р. Ратифікований Україною 16 листопада 2000 р.