Стаття 400. Посягання на життя захисника чи представника особи у зв’язку з діяльністю, пов’язаною з наданням правової допомоги

Вбивство або замах на вбивство захисника чи представника особи або їх близьких родичів у зв’язку з діяльністю, пов’язаною з наданням правової допомоги,-

караються позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.

1. Основним безпосереднім об’єктом злочину є встановлений законом порядок здійснення правосуддя, який забезпечує діяльність захисника чи представника особи щодо надання ними правової допомоги.

2. Потерпілими від злочину можуть бути: 1) захисник; 2) представник особи; 3) їх близькі родичі.

Про поняття захисника і представника особи див. коментар до статей 374 та 397, а про поняття близьких родичів - коментар до ст. 115.

3. Об’єктивна сторона злочину проявляється у посяганні на життя зазначеного потерпілого і може виражатися у: 1) його вмисному вбивстві; 2) замаху на його вбивство.

Про поняття вбивства див. ст. 115 та коментар до неї, а про поняття замаху - ст. 15 та коментар до неї. При вчиненні цього злочину у другій його формі не має значення, який саме замах було вчинено - закінчений чи незакінчений.

Убивство або замах на вбивство захисника чи представника особи або їх близьких родичів у зв’язку з діяльністю, пов’язаною з наданням правової допомоги, кваліфікується тільки за ст. 400. Разом з тим, коли умисне вбивство зазначених осіб чи замах на ^іього вчинені за інших обтяжуючих обставин, передбачених ст. 115, дії винної особи додатково кваліфікуються і за відповідними пунктами ч. 2 цієї статті.

Закінченим цей злочин вважається: у першій його формі — з моменту настання смерті потерпілого; у другій формі - з моменту вчинення дій, які утворюють замах на його вбивство.

4. Суб’єктом злочину може бути осудна особа, яка досягла 14-річного віку.

5. Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. При цьому інтелектуальним моментом умислу має охоплюватись специфічний соціальний статус потерпілого (те, що він є захисником, представником особи чи близьким родичем однієї з цих осіб).

Мотивами вчинення злочину можуть бути бажання припинити певні дії захисника чи представника особи або помста за їх діяльність.

Постанова ПВС № 2 від 7 лютого 2003 р. «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров ’я особи» (п. 12),