<<
>>

Стаття 389. Ухилення від покарання, не пов’язаного з позбавленням волі

1. Ухилення від сплати штрафу або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю особою, засудженою до цих видів покарань,-

карається виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на той самий строк.

2. Ухилення від відбування громадських чи виправних робіт особою, засудженою до цього покарання,-

карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років.

1. Об’єктом злочину є інтереси правосуддя в частині забезпечення виконання покарання, не пов’язаного з позбавленням волі.

2. Об’єктивна сторона злочину полягає в:

1) ухиленні від: а) сплати штрафу; б) позбавлення права обіймати певну посаду чи займатися певною діяльністю (ч.

1 ст. 389);

2) ухиленні від відбування: а) громадських робіт; б) виправних робіт (ч. 2 ст. 389).

Ухилення від сплати штрафу - це невиконання особою, яка засуджена до цього

виду покарання, обов’язку сплатити штраф. Ухилення від позбавлення права обіймати певну посаду чи займатися певною діяльністю - це невиконання особою, яка засуджена до цього виду покарання, обов’язку утриматись від обіймання певної посади чи заняття певною діяльністю протягом строку, визначеного вироком суду. Таке ухилення може мати місце шляхом подальшого заняття видом діяльності, яким заборонено займатись, перебування на посаді, обіймати яку заборонено судом, влаштування на таку посаду в іншому підприємстві, установі чи організації тощо. Виконання вироків суду про накладення штрафу або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю покладено законом на Державну виконавчу службу.

Ухилення від відбування громадських робіт - це невиконання особою, яка засуджена до цього виду покарання, обов’язку у вільний від роботи чи навчання час безоплатно виконувати суспільно корисні роботи, вид яких визначено органами місцевого самоврядування, протягом строку, вказаного у вироку суду. Ухилення у цьому випадку може полягати у нез’явленні для виконання таких робіт, у безпосередній відмові виконувати визначену для засудженого роботу тощо. Ухилення від відбування виправних робіт - це невиконання особою, яка засуджена до цього виду покарання, обов’язку працювати за своїм місцем роботи протягом строку, визначеного вироком суду. Таке ухилення може мати місце шляхом звільнення з роботи, переїзду в іншу місцевість тощо.

Злочин вважається закінченим з моменту вчинення зазначених у ст. 389 діянь.

3. Суб’єкт злочину спеціальний. Ним може бути тільки особа, засуджена до відповідних видів покарань.

4. Суб’єктивна сторона характеризується прямим умислом.

Закон України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 p. (ст. 3).

<< | >>
Источник: М. І. Мельник, М. І. Хавронюк. Науково-практичний коментар кримінального кодексу України. 2010

Еще по теме Стаття 389. Ухилення від покарання, не пов’язаного з позбавленням волі:

  1. Стаття 390. Ухилення від відбування покарання у виді обмеження волі та у виді позбавлення волі
  2. § 3. Захист права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння
  3. Стаття 64. Довічне позбавлення волі
  4. Стаття 63. Позбавлення волі на певний строк
  5. Стаття 102. Позбавлення волі на певний строк
  6. Стаття 77. Застосування додаткових покарань у разі звільнення від відбування основного покарання з випробуванням
  7. Стаття 393. Втеча з місця позбавлення волі або з-під варти
  8. Стаття 42. Діяння, пов’язане з ризиком
  9. Стаття 146. Незаконне позбавлення волі або викрадення людини
  10. Стаття 400. Посягання на життя захисника чи представника особи у зв’язку з діяльністю, пов’язаною з наданням правової допомоги
  11. Стаття 379. Посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною із здійсненням правосуддя
  12. Стаття 336. Ухилення від призову за мобілізацією
  13. Стаття 146. Наслідки ухилення від участі в експертизі
  14. Стаття 335. Ухилення від призову на строкову військову службу
  15. Стаття 75. Звільнення від відбування покарання з випробуванням
  16. Стаття 165. Ухилення від сплати коштів на утримання непрацездатних батьків