<<
>>

Стаття 301. Ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів

1. Ввезення в Україну творів, зображень або інших предметів порнографічного характеру з метою збуту чи розповсюдження або їх виготовлення, зберігання, перевезення чи інше переміщення з тією самою метою, або їх збут чи розповсюдження, а також примушування до участі в їх створенні -

караються штрафом від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, з конфіскацією порнографічних предметів та засобів їх виготовлення і розповсюдження.

2. Ті самі дії, вчинені щодо кіно- та відеопродукції, комп’ютерних програм порнографічного характеру, а також збут неповнолітнім чи розповсюдження серед них творів, зображень або інших предметів порнографічного характеру,-

караються штрафом від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією порнографічної кіно- та відеопродукції, засобів її виготовлення і демонстрування.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або з отриманням доходу у великому розмірі -

караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією порнографічних предметів, кіно- та відеопродукції, матеріальних носіїв комп’ютерних програм, засобів їх виготовлення, розповсюдження і демонстрування.

4. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені щодо творів, зображень або інших предметів порнографічного характеру, що містять дитячу порнографію, або примушування неповнолітніх до участі у створенні творів, зображень або кіно- та відеопродукції, комп’ютерних програм порнографічного характеру -

караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією порнографічних предметів, кіно- та відеопродукції, матеріальних носіїв комп’ютерних програм, засобів їх виготовлення, розповсюдження і демонстрування.

5. Дії, передбачені частиною четвертою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або з отриманням доходу у великому розмірі,-

караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією порнографічних предметів, кіно- та відеопродукції, матеріальних носіїв комп’ютерних програм, засобів їх виготовлення, розповсюдження і демонстрування.

Примітка.

Одержання доходу у великому розмірі має місце, коли його сума у двісті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

1. Об’єкт злочину - суспільні відносини, які складаються з приводу протидії поширенню порнографії. Порнографія, відповідно до ст. 1 Закону України «Про захист суспільної моралі»,- це вульгарно-натуралістична, цинічна, непристойна фіксація статевих актів, самоцільна, спеціальна демонстрація геніталій, антиетичних сцен статевого акту, сексуальних збочень, зарисовок з натури, які не відповідають моральним критеріям, ображають честь і гідність людини, спонукаючи негідні вчинки.

2. Предметом аналізованого злочину є твори, предмети або інші зображення порнографічного характеру, які у назві ст.

301 скорочено визначені як порнографічні предмети.

Загальновизнаного поняття порнографічних предметів, критеріїв їх відмежування від предметів еротичного характеру (за дії, щодо яких кримінальна відповідальність не передбачена) не існує. На практиці для вирішення питання про те, чи є певні зображення, кіно- та відеофільми, друковані твори предметами злочину, передбаченого ст. 301, призначають експертизу. Проте це не відповідає вимогам процесуального законодавства, яке передбачає, що експертиза призначається з питань, для вирішення яких потрібні спеціальні знання (для вирішення ж питання про те, чи відповідають певні предмети вимогам громадської моралі, спеціальні знання не потрібні, бо це питання мають вирішувати самі слідчі, прокурори, судді, виходячи із загальновизнаних уявлень про дозволене і допустиме у людському спілкуванні, про загальноприйняті норми пристойності). Крім того, для експертизи однак потрібні критерії, якими слід керуватися при віднесенні певних предметів до порнографічних.

Враховуючи наробки Національної експертної комісії з питань захисту громадської моралі щодо Критеріїв віднесення друкованої, аудіовізуальної, електронної та іншої продукції, у т. ч. реклами, а також переданих та отриманих по комунікаційних лініях повідомлень та матеріалів до розряду порнографічної або еротичної продукції, а також положення, висловлені в літературі і вироблені правозастосовною практикою, до порнографічних предметів можна віднести ті, що характеризуються такими ознаками:

1) фізична. Порнографічними предметами є відповідні зображення чи дії, зафіксовані на матеріальних носіях - речі (книги, картини, кінофільми, фотопродукція, голограми, скульптури, носії інформації, яка існує у цифровій формі). Не можуть бути віднесені до предмета аналізованого злочину усні розповіді, пісні відповідного змісту, сценічні постановки тощо, а також інформація, що не зафіксована на носіях, а передається мережами зв’язку (зокрема, відповідні сайти в мережі Інтернет). Разом із тим, будучи зафіксованою на матеріальних носіях (жорстких дисках комп’ютерів, оптичних дисках, картах пам’яті) така інформація набуває фізичної ознаки предмета злочину, передбаченого ст. 301;

2) соціальна. Порнографічними предметами є ті, які з позицій суспільної моралі сприймаються як грубо непристойні, цинічні, зухвалі. Для них притаманні:

- відсутність сюжету; головним їх змістом є геніталії, а не персонажі (зображення чи твори зводяться до показу лише статевих органів чи зносин, сексуальних девіацій - педофілії, геронтофілії, зоофілії, некрофілії тощо);

- демонстрація статевих органів крупним планом, статевого акту в наближеному ракурсі і т. п.;

- «автоатрибуція» - віднесення виробу його творцями, реалізаторами до класу порнографічної продукції. При цьому, як правило, мають місце анонімність авторів, відсутність діючих осіб і виконавців, використання псевдонімів;

- орієнтація на стимулювання (виникнення чи посилення) сексуального збудження. Такі предмети слугують для пропаганди статевої нестриманості, задоволення статевої пристрасті без дотримання моральних вимог, які стосуються приховування цієї сторони життя людей від сторонніх. Прояви статевої розпусти не засуджуються, а видаються за поведінку правильну й таку, яка заслуговує на наслідування, поширення;

3) юридична. Відповідні предмети призначені для збуту чи розповсюдження, а не для власного користування. Вони не мають іншого призначення — мистецького, наукового, просвітницького тощо.

Тому не можуть визнаватися предметом цього злочину відповідні ілюстрації в медичній чи юридичній літературі, навчальні посібники тощо. Крім того, порнографічні предмети не призначені для відкритого обігу, створюються та поширюються нелегально (оскільки особи, які беруть участь в їх створенні та поширенні, усвідомлюють соціальну шкідливість своїх дій та їх осуд з боку громадськості).

Враховуючи наявну в диспозиції ч. 1 ст. 301 вказівку на предмет цього злочину, можна стверджувати, що злочинні дії передбачають операції з відповідними матеріальними об’єктами. Тому передачу через канали зв’язку інформації, з використанням якої можна створити порнографічні предмети, не можна визнавати їх ввезенням в Україну, збутом чи розповсюдженням. Такі дії можуть бути готуванням до виготовлення порнографічних предметів. Стаття 301 в її чинній редакції також не охоплює надання доступу до порносайтів в електронних мережах (їх рекламування, використання як «спаму» та фону для рекламної продукції). Разом із тим, створення сайтів, зміст яких відображено на носіях цифрової інформації, охоплюється поняттям «виготовлення порнографічних предметів».

Окремим видом предмета аналізованого злочину є предмети порнографічного характеру, які містять дитячу порнографію. Дитячою порнографією, відповідно до ст. 1 Закону «Про захист суспільної моралі», є зображення у будь-який спосіб дитини чи особи, яка виглядає як дитина, задіяної у реальній або змодельованій відверто сексуальній поведінці, або будь-яке зображення статевих органів дитини в сексуальних цілях. Звідси випливає, що предмети порнографічного характеру, які містять дитячу порнографію, мають характеризуватися як загальними ознаками порнографічних предметів, вказаними вище, так й ознаками, спефицічними для дитячої порнографії:

1) зображаються особи певного віку чи вигляду: а) дитина, тобто особа, яка не досягла 18-річного віку, або б) особа, яка виглядає як дитина - особа, старша 18-річного віку, але яка має відповідний вигляд у зв’язку зі своїми анатомічними особливостями (невеликий зріст, недорозвинутість певних органів тощо) чи коли спеціально створені ознаки «дитячості» або ж приховані ознаки, притаманні дорослим (завдяки гриму, специфічному одягу, комп’ютерній графіці зображень і т. п.);

2) зображується відверто сексуальна поведінка з участю дитини або особи, яка виглядає як дитина. Тобто, це поведінка, сексуальний характер якої не викликає сумніву, є очевидним для особи, яка сприймає (дивиться, слухає) предмет дитячої порнографії. При цьому зображаються або реальні сексуальні дії - об’єктом чи учасником яких виступають діти чи такі дії імітуються (коли зображається статева поведінка, в якій діти не можуть брати участь через вікові особливості);

3) зображення певної поведінки дитини або особи, яка виглядає як дитина, її статевих органів здійснюється в сексуальних цілях - для задоволення статевих інтересів інших осіб, для того, щоб викликати їх статеве збудження. Відповідно, не можуть бути визнані предметом злочину всі інші зображення оголеної дитини - в сімейних фото, в навчальних посібниках тощо.

3. Об’єктивна сторона, суб’єкт, суб’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 301, у цілому збігаються з відповідними ознаками посягання, предметом якого є твори, що пропагують культ насильства і жорстокості, расову, національну чи релігійну нетерпимість та дискримінацію (див. коментар до ст. 300).

Кіно- та відеопродукція, комп’ютерні програми порнографічного характеру є різновидом предмета аналізованого злочину, за наявності якого дії з ними оцінюються як кваліфікований вид злочину (ч. 2 ст. 301). Це кіноплівки, відеоплівки, комп’ютерні диски та цифрові носії інформації, на яких містяться фільми чи їхні окремі фрагменти відповідного змісту і призначення, або ж порнографічні відеоігри.

Закон України «Про рекламу» в редакції від 11 липня 2003 р.

Закон України «Про захист суспільної моралі» від 20 листопада 2003 р.

<< | >>
Источник: М. І. Мельник, М. І. Хавронюк. Науково-практичний коментар кримінального кодексу України. 2010

Еще по теме Стаття 301. Ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів:

  1. Стаття 300. Ввезення, виготовлення або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості, расову, національну чи релігійну нетерпимість та дискримінацію
  2. Стаття 199. Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї
  3. Стаття 361-1. Створення з метою використання, розповсюдження або збуту шкідливих програмних чи технічних засобів, а також їх розповсюдження або збут
  4. Стаття 189/2. Порушення правил виготовлення та порядку обліку і зберігання печаток та штампів, а так само виготовлення, ввезення, реалізація та використання самонабірних печаток
  5. Стаття 216. Незаконне виготовлення, підроблення, використання або збут незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених марок акцизного збору чи контрольних марок
  6. Стаття 217. Незаконне виготовлення, збут або використання державного пробірного клейма
  7. Стаття 189/3. Незаконне виготовлення, збут або використання державного пробірного клейма
  8. Стаття 224. Виготовлення, збут та використання підроблених недержавних цінних паперів
  9. Стаття 85/1. Виготовлення чи збут заборонених знарядь добування об'єктів тваринного або рослинного світу
  10. Стаття 204. Незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів
  11. Стаття 307. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів
  12. Стаття 318. Незаконне виготовлення, підроблення, використання чи збут підроблених документів на отримання наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів