<<
>>

Стаття 211. Видання нормативно-правових або розпорядчих актів, які змінюють доходи і видатки бюджету всупереч встановленому законом порядку

1. Видання службовою особою нормативно-правових або розпорядчих актів, які змінюють доходи і видатки бюджету всупереч встановленому законом порядку, якщо предметом таких дій були бюджетні кошти у великих розмірах,-

карається штрафом від ста до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до чотирьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

2. Ті самі дії, предметом яких були бюджетні кошти в особливо великих розмірах або вчинені повторно,-

караються позбавленням волі на строк від двох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

(Стаття 211 зі змінами, внесеними згідно із Законом № 270Л/1 від 15 квітня 2008 р.)

1. Основний безпосередній об’єкт цього злочину загалом збігається з об’єктом злочину, передбаченого ст.

210. Однак якщо злочин, передбачений ст. 210, порушує встановлений порядок виконання бюджетів лише за видатками, то ст. 211 встановлює караність неправомірної зміни не тільки видаткової, а й доходної частини бюджетів. Додатковим об’єктом розглядуваного злочину слід визнавати і систему оподаткування в частині встановленого порядку запровадження і справляння податкових платежів.

2. Для нормативно-правових актів, про які йдеться у ст. 211, характерним є те, що вони мають формально визначений характер і містять приписи, обов’язкові для виконання необмеженим і персонально невизначеним колом юридичних та фізичних осіб. Це діючі постійно або протягом певного проміжку часу різноманітні постанови, правила, положення, накази, порядки, роз’яснення, інструкції, інструктивні листи. На кваліфікацію за ст. 211 не впливає те, яку сферу застосування має той чи інший акт - загальнодержавну, місцеву, міжвідомчу або відомчу.

Прикладом нормативно-правового акта у бюджетній сфері є рішення про місцевий бюджет. Це - акт Верховної Ради АРК чи відповідної ради, виданий в установленому законодавством України порядку, що містить затверджені повноваження відповідно Раді міністрів АРК, місцевій державній адміністрації або виконавчому органу місцевого самоврядування здійснювати виконання місцевого бюджету протягом бюджетного періоду.

Розпорядчі акти поширюють свою дію на конкретно визначених у них суб’єктів і мають одноразове застосування (наприклад, прийняття головою райдержадміністрації одноособово розпорядження про виділення юридичній особі - суб’єкту підприємницької діяльності безпроцентного кредиту за рахунок перевищення доходної частини районного бюджету).

Оскільки податкові роз’яснення не мають сили нормативно-правових актів, а також не можуть визнаватись різновидом розпорядчих актів, дії службової особи контролюючого органу, яка надала завідомо незаконне податкове роз’яснення, немає підстав кваліфікувати за ст. 211 (див. також п. 4 коментарю до ст. 212).

Про поняття видатків бюджетів див. коментар до ст. 210. Доходи бюджетів класифікуються таким чином: 1) податкові надходження - передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов’язкові платежі;

2) неподаткові надходження - доходи від власності та підприємницької діяльності, адміністративні збори та платежі, надходження від штрафів та фінансових санкцій тощо;

3) доходи від операцій з капіталом; 4) трансферти - кошти, одержані від інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших держав або міжнародних організацій на безоплатній та безповоротній основі.

За своїм змістом нормативно-правові та розпорядчі акти як предмет цього злочину характеризуються тим, що вони змінюють доходи або видатки бюджетів всупереч встановленому законом порядку. До таких актів, наприклад, належать ті, які: змінюють ставки або строки сплати до бюджетів або державних цільових фондів податків і зборів (обов’язкових платежів); передбачають списання заборгованості зі сплати обов’язкових платежів, у т.

ч. неподаткового характеру; запроваджують нові види обов’язкових платежів, не передбачені законодавством; надають пільги щодо податків і зборів (обов’язкових платежів) або позбавляють таких пільг; передбачають використання коштів одних статей видатків бюджету на фінансування інших або використання коштів одних бюджетів на фінансування видатків інших бюджетів; передбачають скорочення визначених бюджетом видатків на фінансування його захищених статей; передбачають застосування фінансових санкцій; змінюють склад доходів, що закріплюються за доходами бюджетів місцевого самоврядування і враховуються при визначенні обсягів міжбю- джетних трансфертів; змінюють встановлені БК і законом про Державний бюджет України на відповідний рік нормативи відрахувань податкових та інших обов’язкових платежів; установлюють неперерахування або неповне перерахування до бюджету коштів, отриманих бюджетною установою від надання послуг, виконання робіт, інших дій на платній основі, тощо.

Про поняття бюджетних коштів у великих розмірах див. п. 2 примітки до ст. 210.

Вказівка у ст. 211 саме на бюджетні кошти, якщо буквально тлумачити кримінальний закон, фактично унеможливлює кваліфікацію за цією статтею випадків видання службовими особами будь-яких нормативно-правових або розпорядчих актів, які змінюють лише доходи бюджету у бік їх заниження або завищення. Адже зазначені дії стосуються коштів, які на момент видання того чи іншого акта ще не зараховані до бюджету і які у зв’язку з цим необгрунтовано визнавати бюджетними. З тим, щоб усунути ґрунт для суперечливого тлумачення КК і подолати ставлення до ст. 211 як до норми, що передбачає караність лише протиправного розподілу бюджетних коштів, у цій кри- мінально-правовій нормі слід уточнити, що предметом описаних у ній дій є кошти (а не бюджетні кошти) у великих чи особливо великих розмірах.

3. З об’єктивної сторони злочин може бути вчинений лише шляхом дій у формі видання всупереч встановленому законом порядку нормативно-правового або розпорядчого акта, який змінює доходи або видатки бюджету.

Визначення структури, обсягу доходів і видатків державного і місцевого бюджетів є виключною прерогативою відповідно ВР та органів місцевого самоврядування. Внесення змін, уточнень і доповнень до бюджетів протягом бюджетного періоду (розпочинається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того самого року) здійснюється в порядку, встановленому для затвердження відповідних бюджетів.

Під виданням нормативно-правових або розпорядчих актів слід розуміти як одноособове прийняття і підписання таких документів службовими особами, так і затвердження ними актів, прийнятих (схвалених) відповідними колегіальними органами.

Злочин вважається закінченим з моменту видання службовою особою відповідного акта. Та обставина, набрав чи ні цей акт законної сили, не впливає на визнання злочину закінченим. Заподіяння в результаті видання нормативно-правового або розпорядчого акта суспільно небезпечних наслідків перебуває за межами розглядуваного складу злочину і потребує самостійної кримінально-правової оцінки.

Якщо видання нормативно-правових або розпорядчих актів, які незаконно змінюють доходи або видатки бюджету, поєднується з фактичним використанням бюджетних коштів усупереч їх цільовому призначенню або в обсягах, що перевищують затверджені межі видатків, чи з недотриманням вимог щодо пропорційного скорочення або пропорційного фінансування видатків бюджетів, вчинене потрібно кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених статтями 210 і 211. У разі, коли шляхом видання актів, вказаних у ст. 211, вчинюються порушення бюджетного законодавства, описані у диспозиції ст. 210, вчинене з урахуванням правил про конкуренцію загальної і спеціальної норм потрібно кваліфікувати лише за ст. 211.

4. Суб’єкт злочину спеціальний. Це особа, уповноважена видавати акти, пов’язані із впорядкуванням доходів і видатків бюджетів (див. також коментар до ст. 210). Якщо нормативно-правовий або розпорядчий акт, який незаконно змінює доходи чи видатки бюджету, видається іншою службовою особою, вона може бути притягнута до кримінальної відповідальності на підставі ст. 365.

5. Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Якщо відповідний акт видано службовою особою через необережність (наприклад, внаслідок неправильного тлумачення положень бюджетного чи податкового законодавства), то вчинене за наявності ознак складу злочину, передбаченого ст. 367, може розцінюватись як службова недбалість.

6. Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 211) є вчинення його: 1) в особливо великих розмірах; 2) повторно.

Про поняття особливо великих розмірів див. примітку 3 до ст. 210, а про поняття повторності - ст. 32 і коментар до неї.

<< | >>
Источник: М. І. Мельник, М. І. Хавронюк. Науково-практичний коментар кримінального кодексу України. 2010

Еще по теме Стаття 211. Видання нормативно-правових або розпорядчих актів, які змінюють доходи і видатки бюджету всупереч встановленому законом порядку:

  1. Стаття 166/5. Порушення банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку України або здійснення ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку
  2. Засоби захисту прав власників у випадках втручання державних органів у здійснення власником його правомочностей та видання державними органами актів, які порушують права власників
  3. Стаття 143. Порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини
  4. Стаття 95/1. Порушення вимог нормативно-правових актів та нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання
  5. Стаття 188/39. Порушення законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів
  6. Статья 232. Использование доходов, фактически получен-ных при исполнении бюджета сверх утвержденных законом (решением) о бюджете
  7. Стаття 32. Надання текстів нормативно-правових актів та консультування з питань митної справи
  8. Стаття 31. Інформація щодо нормативно-правових актів з питань митної справи
  9. Стаття 122/5. Порушення порядку встановлення і використання спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв
  10. Тема 4. Правовое регулирование доходов бюджетов
  11. Стаття 45/1. Порушення встановленого порядку взяття, переробки, зберігання, реалізації і застосування донорської крові та (або) її компонентів і препаратів
  12. 5. Признание работника полностью неспособным к трудовой деятельности в соответствии с медицинским заключением, выданным в порядке, установленном федеральными законами и иными нормативными правовыми актами Российской Федерации
  13. Глава 4 . Правовое регулирование доходов бюджетов
  14. Стаття 67. Кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
  15. Стаття 156/2. Порушення встановленого порядку промислової переробки, зберігання, транспортування або знищення конфіскованих спирту, алкогольних напоїв чи тютюнових виробів
  16. Стаття 26. Іноземці та особи без громадянства, що перебу. вають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, які громадяни України, – за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
  17. Стаття 182. Порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях
  18. Збірники нормативних актів Науково-практичні коментарі