<<
>>

Стаття 197. Порушення обов’язків щодо охорони майна

Невиконання або неналежне виконання особою, якій доручено зберігання чи охорона чужого майна, своїх обов’язків, якщо це спричинило тяжкі наслідки для власника майна,-

карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк.

(Стаття 197 зі змінами, внесеними згідно із Законом № 270-\/\ від 15 квітня 2008 р.)

1. Суспільна небезпека злочину полягає у полегшенні протиправної діяльності інших осіб, які вчинюють посягання на власність, створенні передумов для небезпечного впливу на матеріальні цінності стихійних сил природи та інших негативних факторів.

2. Об’єктом злочину є порядок виконання працівниками обов’язків щодо зберігання та охорони чужого майна, який забезпечує право власності.

3. Предметом злочину виступає чуже майно, зберігання чи охорона якого були доручені винній особі.

4. Об’єктивну сторону злочину характеризує сукупність трьох ознак: 1) діяння у формі невиконання або неналежного виконання особою, якій доручено зберігання чи охорона чужого майна, своїх обов’язків; 2) суспільно небезпечні наслідки у вигляді тяжких наслідків для власника майна; 3) причиновий зв’язок між діянням і суспільно небезпечними наслідками.

Діяння полягає у невиконанні або у неналежному виконанні особою обов’язків, які покладались на неї у встановленому порядку, не виходили за межі її компетенції і належне виконання яких покликане було забезпечити зберігання й охорону чужого майна.

У цьому зв’язку в кожному випадку вчинення такого діяння має бути встановлено, які саме обов’язки покладались на дану особу і які з цих обов’язків не виконані або виконані неналежним чином, а також які конкретні нормативні акти порушено винним.

Відповідальність за ст.

197 настає лише у разі, якщо особа була не лише зобов’язана, а й мала реальну можливість виконати належним чином покладені на неї обов’язки по зберіганню чи охороні чужого майна. Якщо ж особа була позбавлена такої можливості в силу тих чи інших об’єктивних або суб’єктивних факторів (виконання неадекватного обсягу роботи, поганий стан здоров’я, недостатність навичок і досвіду тощо), фактично була позбавлена можливості відвернути настання тяжких наслідків для власника майна, то склад злочину, передбачений ст. 197, відсутній. Не буде цього складу злочину в діях особи, якій доручено зберігання чи охорона чужого майна, і в тому випадку, коли невиконання чи неналежне виконання нею своїх обов’язків, що спричинило тяжкі наслідки для власника, стало результатом неправомірного впливу на неї з боку інших осіб (застосування до неї фізичного насильства, незаконне позбавлення волі тощо) або результатом нездоланної сили.

Тяжкі наслідки - оціночна категорія, яка підлягає встановленню у кожному конкретному випадку з урахуванням всіх обставин справи. Такими наслідками можуть бути визнані неправомірне вилучення у власника, знищення чи пошкодження майна у великих розмірах, у великій кількості чи майна, яке мало надзвичайно важливе значення для виробничої діяльності їх власника чи було сімейною реліквією тощо.

Між порушенням обов’язків щодо охорони майна і тяжкими наслідками для його власників має існувати причиновий зв’язок: зазначене діяння створює передумови для настання таких наслідків. У результаті невиконання або неналежного виконання особою, якій доручено зберігання чи охорона чужого майна, створюється можливість для викрадення такого майна, його знищення, пошкодження, загибелі тощо.

Цей склад злочину сконструйовано як матеріальний: злочин ^вважається закінченим з моменту настання суспільно небезпечних наслідків - тяжких наслідків для власника майна.

5. Суб’єкт злочину спеціальний. Ним може бути неслужбова особа, яка досягла 16-річного віку і на яку на підставі трудового договору чи спеціального доручення покладається юридичний обов’язок охороняти або зберігати чуже майно (охоронник, сторож, водій-експедитор, кур’єр, гардеробник, пастух тощо).

Невиконання чи неналежне виконання службовою особою своїх службових обов’язків, у т.

ч. пов’язаних з охороною та зберіганням чужого майна, через несумлінне ставлення до них, що заподіяло істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам окремих юридичних осіб, розглядається як службова недбалість і кваліфікується за ст. 367.

6. Суб’єктивна сторона злочину характеризується необережністю у формі злочинної недбалості або злочинної самовпевненості. При цьому обов’язки щодо охорони майна винним можуть бути порушені як необережно, так і умисно.

Умисне сприяння особою, якій доручено зберігання чи охорона чужого майна, заподіянню тяжких наслідків для власника шляхом викрадення, знищення чи пошкодження майна, є пособництвом у вчиненні відповідного злочину і потребує кваліфікації за ч. 5 ст. 28 і відповідною статтею Особливої частини КК (наприклад, за статтями 185, 194).

<< | >>
Источник: М. І. Мельник, М. І. Хавронюк. Науково-практичний коментар кримінального кодексу України. 2010

Еще по теме Стаття 197. Порушення обов’язків щодо охорони майна:

  1. Стаття 137. Неналежне виконання обов’язків щодо охорони життя та здоров’я дітей
  2. Стаття 142. Рівність прав та обов'язків дітей щодо батьків
  3. Стаття 141. Рівність прав та обов'язків батьків щодо дитини
  4. Стаття 184. Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей
  5. Стаття 57. Порушення вимог щодо охорони надр
  6. Стаття 404. Опір начальникові або примушування його до порушення службових обов’язків
  7. Стаття 166. Злісне невиконання обов’язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування
  8. Стаття 166/14. Недотримання особою обов'язкових умов щодо приватизації державного, комунального майна або підприємств та їх подальшого використання
  9. Стаття 90. Порушення вимог щодо охорони видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України
  10. Стаття 59/1. Порушення вимог щодо охорони територіальних і внутрішніх морських вол від забруднення і засмічення
  11. Стаття 87. Порушення вимог щодо охорони середовища перебування і шляхів міграції, переселення, акліматизації та схрещування диких тварин
  12. Стаття 235. Недотримання особою обов’язкових умов щодо приватизації державного, комунального майна або підприємств та їх подальшого використання
  13. Правовий статус служби лісової охорони: основні права й обов'язки лісової охорони та гарантії їх здійснення.
  14. Стаття 112. Уразі дострокового припинення повноважень Президента України відповідно до статей 108, 109, 110, 111 цієї Конституції виконання обов'язків Президента України на період до обрання і вступу на пост нового Президента України покладається на Прем'єр-міністра України. Прем'єр-міністр України в період виконання ним обов'язків Президента України не може здійснювати повноваження, передбачені пунктами 2, 6, 8,10,11,12,14,15, 16, 22, 25, 27 статті 106 Конституції України.
  15. § 4. Виконання цивільних обов'язків
  16. Особливості вирішення спорів в сфері забезпечення охорони лісів і лісових ресурсів: юридична відповідальність за порушення законодавства про охорону лісів.
  17. § 2. Виконання цивільних обов'язків
  18. § 3. Забезпечення виконання обов'язків
  19. § 7. Охорона спадкового майна та управління ним
  20. Стаття 15. Виконання сімейних обов'язків