Стаття Використання конфіденційного співробітництва
1. Під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій слідчий має право використовувати інформацію, отриману внаслідок конфіденційного співробітництва з іншими особами, або залучати цих осіб до проведення негласних слідчих (розшукових) дій у випадках, передбачених цим Кодексом.
2. Забороняється залучати до конфіденційного співробітництва під час проведення негласних слідчих дій адвокатів, нотаріусів, медичних працівників, священнослужителів, журналістів, якщо таке співробітництво буде пов 'язане з розкриттям конфіденційної інформації професійного характеру.
1. Організація та проведення негласних слідчих (розшукових) дій у своїй переважній більшості пов'язана із використанням конфіденційного співробітництва. У розумінні положень коментованої статті КПК конфіденційне співробітництво - це негласні відносини, що встановлюються уповноваженими органами з повнолітньою дієздатною особою (громадянином України, іноземцем або особою без громадянства) і на засадах добровільності та конспіративності використовуються для вирішення завдань кримінального провадження.
Особи, що підтримують конфіденційні відносини із зазначеними органами, можуть надавати допомогу і сприяння, забезпечувати умови проведення окремих негласних слідчих (розшукових) дій, а також брати особисту участь в їх здійсненні. Правові засади відносин конфіденційного співробітництва визначаються законодавством України.
Слідчий має право використовувати інформацію, отриману від осіб, з якими встановлене конфіденційне співробітництво під час проведення негласних слідчих (роз- шукових) дій, або залучати їх до проведення таких дій.
2. Частина 2 коментованої статті КПК містить заборону залучати до виконання негласних слідчих (розшукових) дій осіб із числа медичних працівників - стосовно осіб, які є їх пацієнтами, священнослужителів - стосовно їх прихожан, адвокатів - стосовно їх клієнтів, а також нотаріусів та журналістів, якщо таке співробітництво буде пов'язане з розкриттям конфіденційної інформації професійного характеру.
Недотримання такої заборони під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій є підставою для визнання отриманих за їх результатами фактичних даних недопустимими доказами.