<<
>>

Стаття 74. Судові повістки

1. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

2. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-пові-домленнями.

3. Судові повістки про виклик у суд надсилаються особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а судові повістки-повідомлення - особам, які беруть участь у справі з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов'язковою.

4. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за сім днів до судового засідання, а судова повістка-пові-домлення - завчасно.

5. Судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі.

Стороні чи її представникові за їх згодою можуть бути видані

92

судові повістки для вручення відповідним учасникам цивільного процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.

6. Особи, які беруть участь у справі, а також свідки, експерти, спеціалісти і перекладачі можуть бути повідомлені або викликані в суд телеграмою, факсом чи за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

7. Якщо насправді особа не проживає за адресою, повідомленою суду, судова повістка може бути надіслана за місцем її роботи.

8. Судова повістка юридичній особі направляється за її місцезна-ходженням або за місцезнаходженням її представництва, філії, якщо позов виник у зв'язку з їх діяльністю.

9. Відповідач, місце проживання (перебування чи роботи) або місцезнаходження якого позивачеві невідоме, навіть після його звернення до адресного бюро і органів внутрішніх справ, викликається в суд через оголошення у пресі.

З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи. На ці випадки поширюється правило частини четвертої цієї статті.

10. Друкований орган, у якому розмішуються оголошення про виклик відповідача протягом наступного року, визначається не піз ніше 1 грудня поточного року в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

1. Коментована стаття зовсім по-іншому вирішила питання про суб'єктів викликів і повідомлень у цивільному судочинстві. За ЦПК 1963 р. повідомлялись про можливість участі у провадженні справи сторони та інші особи, які беруть участь у справі. Цим особам ЦПК дозволяв самим вирішувати питання про особисту участь у розгляді справи. Таке вирішення питання відповідало засадам диспозитивності. Негативними наслідками неявки були (головним чином) залишення заяви без розгляду, вирішення справи на підставі наявних у справі матеріалів. Коментована ж стаття, навпаки, до кола осіб, які викликаються до суду, перш за все відносить осіб, які беруть участь у справі. Більш того, дана стаття відносить до кола осіб, яких викликають у суд, і тих, яких і раніше викликали: свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів. Тобто тепер усі викликаються. Але поняття «виклик» завжди пов'язано з однорідними наслідками неявки по виклику (для усіх, хто не з'явився). Але цього у ЦПК немає і не може бути.

93

2. Коло осіб, яким направляють повістки-повідомлення, коментована стаття чітко не визначає. У ній зазначено, що це ті особи, які беруть участь у справі з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов'язковою. Якщо порівняти коло осіб, які викликаються у суд, із колом усіх учасників процесу, то серед осіб, що повідомляються, залишаються лише особи, які надають правову допомогу. Окрім того, до цих осіб необхідно віднести також і тих учасників, відносно яких норма ЦПК зазначає, що їх неявка не перешкоджає вчиненню певної процесуальної дії. Так, ст. 135 цього Кодексу передбачає необов'язковість присутності заявника при розгляді заяви про забезпечення доказів.

3. Судова повістка з розпискою надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або за допомогою кур'єра, її може вручити і сторона чи інша особа, яка бере участь у справі, або безпосередньо суд.

Питання про строк вручення повістки вирішується зважаючи на вид повістки. Відносно повістки про виклик вирішується так: особа повинна мати достатньо часу для явки до суду і підготовки до участі у судовому розгляді, але має одержати її не пізніше ніж за сім днів до судового засідання, тобто завчасно. Повістки-повідомлення повинні вручатися теж завчасно, однак без обмежень певним строком.

4. Коментована стаття розширює випадки виклику до суду через оголошення у пресі. Якщо згідно з ЦПК 1963 р. це було можливим у справах по відновленню прав на втрачені цінні папери на пред'явника (глава 38), то за новим ЦПК, незалежно від категорії справи, це можливо у випадку, якщо місце проживання (перебування чи роботи) або місцезнаходження відповідача позивачеві невідоме навіть після його звернення до адресного бюро і органів внутрішніх справ.

<< | >>
Источник: B.I. Тертишніков. Цивільний процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар. 2007

Еще по теме Стаття 74. Судові повістки:

  1. Стаття Зміст повістки про виклик
  2. Стаття 75. Зміст судової повістки і оголошення про виклик у суд
  3. Стаття 136. Підтвердження отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом
  4. Стаття Підтвердження отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом
  5. Стаття 137. Зміст повістки про виклик
  6. Глава 8. СУДОВІ ВИТРАТИ
  7. Глава 7. СУДОВІ РІШЕННЯ
  8. Глава 29. Судові рішення
  9. ГЛАВА СУДОВІ РІШЕННЯ
  10. Глава 7. СУДОВІ ВИКЛИКИ І ПОВІДОМЛЕННЯ
  11. Глава VIII Судові рішення
  12. Стаття 364. Судові дебати
  13. Стаття 441. Судові рішення суду касаційної інстанції
  14. Стаття 193. Судові дебати
  15. Стаття 418. Судові рішення суду апеляційної інстанції
  16. Стаття Судові рішення суду апеляційної інстанції
  17. Стаття 132. Судові доручення щодо збирання доказів