<<
>>

Стаття 37. Процесуальне правонаступництво

У разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.

2. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.

1.

Процесуальне правонаступництво, як і заміна неналежної сторони, означає зміну суб'єктного складу учасників спору. Згідно 50

з коментованою статтею правонаступництво можна визначити як заміну сторони у спірному або встановленому судом правовідношенні у разі її вибуття з цивільної справи. Воно настає у разі зміни суб'єктів права або обов'язку в матеріальному правовідношенні.

2. Новий суб'єкт права або обов'язку може сприймати права і обов'язки правопопередника повністю або частково. Залежно від цього розрізняють універсальне (повне) і сингулярне (часткове) правонаступництво. Універсальне правонаступництво настає у разі смерті фізичної особи і припинення юридичної особи, а сингулярне -у разі заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи, у відносинах, щодо яких виник спір про право, у суді.

3. У разі процесуального правонаступництва, на відміну від заміни неналежної сторони, суд припиняє провадження у справі до вступу або притягнення у справу правонаступника (статті 201, 203, 204 ЦПК). Відмінність правонаступництва від заміни неналежної сторони полягає й у тому, що при заміні неналежної сторони провадження у справі починається заново, а при правонаступництві -поновлюється. Це обумовлено тим, що відповідно до коментованої статті всі дії, вчинені в процесі правопопередником, обов'язкові для правонаступника такою ж мірою, в якій вони були обов'язкові і для правопопередника.

Правонаступник ніби продовжує брати участь у справі свого правопопередника, а тому і процес продовжується, а не починається заново.

4. Процесуальне правонаступництво можливе у будь-якій стадії процесу і у будь-якому виді провадження. Так, відповідно до коментованої статті та ст. 201 цього Кодексу, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі в суді апеляційної та касаційної інстанції для вступу у справу правонаступника у разі смерті сто рони за вимогами, у яких закон допускає правонаступництво, або припинення існування юридичної особи, яка є стороною у справі. В юридичній літературі і судовій практиці іноді вважають неможливим зупинення провадження вищестоящими судами при перегляді судових постанов. Але, по-перше, ст. 201 ЦПК має значення загального правила, тобто такого, яке поширюється і на всі стадії позовного провадження, і на всі стадії окремого провадження, апеляційного і касаційного провадження і т. ін. По-друге, коментована стаття прямо вказує на можливість правонаступництва у будь-якій стадії процесу і у будь-якому провадженні. Так, згідно з п. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі смерті стягувача

51

або боржника, оголошення померлим або визнання безвісно відсутніми стягувана чи боржника, або припинення юридичної особи. Заміну сторони виконавчого провадження здійснює суд у порядку ст. 378 ЦПК (див. коментар до даної статті).

5. У провадженні справи при вирішенні питання про правонас-тупництво необхідно враховувати, що у тих випадках, коли матеріальне правовідношення тісно пов'язане з особою його суб'єкта, правонаступництва у матеріальному правовідношенні бути не може, а тому не може бути і процесуального правонаступництва.

<< | >>
Источник: B.I. Тертишніков. Цивільний процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар. 2007

Еще по теме Стаття 37. Процесуальне правонаступництво:

  1. Поняття спадкування та спадкового правонаступництва
  2. Стаття 119. Зменшення розміру процесуальних витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення процесуальних витрат
  3. Стаття Зменшення розміру процесуальних витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення процесуальних витрат
  4. Стаття 71. Зупинення процесуальних строків
  5. Глава 9. ЗАХОДИ ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРИМУСУ
  6. Стаття 1. Кримінальне процесуальне законодавство України
  7. Стаття 28. Цивільна процесуальна правоздатність
  8. Стаття 72. Наслідки пропущення процесуальних строків
  9. Стаття Рішення щодо процесуальних витрат
  10. Стаття 126. Рішення щодо процесуальних витрат
  11. Стаття 67. Види процесуальних строків
  12. Стаття 91. Види заходів процесуального примусу
  13. Стаття 90. Підстави і порядок застосування заходів процесуального примусу
  14. Стаття 68. Обчислення процесуальних строків
  15. Стаття 70. Закінчення процесуальних строків
  16. Стаття 69. Початок перебігу процесуальних строків