<<
>>

Стаття 235. Порядок розгляду справ окремого провадження

1. Під час розгляду справ окремого провадження суд зобов'язаний роз'яснити особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи.

2.3 метою з'ясування обставин справи суд може за власною ініціа-тивою витребувати необхідні докази.

3. Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

4. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

5. Справи окремого провадження не можуть бути передані на розгляд третейського суду і не можуть бути закриті у зв'язку з укла-денням мирової угоди.

6. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного про-вадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

7. При ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

1. Стаття, що коментується, встановлює деякі загальні правила відносно порядку розгляду справ окремого провадження. Зазначені справи розглядаються за загальним правилом у тому ж порядку, що і позовні справи. Так, під час розгляду цих справ суд зобов'язаний роз'яснити особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, сприяти у здійсненні та охороні прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів до

всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи. Для цього він може за власною ініціативою витребувати необхідні докази.

Однак, відсутність у них спору про право цивільне обумовлює для них встановлення розділом IV ЦПК деяких особливостей.

2. Перша з цих особливостей полягає у тому, що виявлений під час їх розгляду спір про право тягне залишення заяви без розгляду. У цьому випадку суд повинен роз'яснити заінтересованим особам їх право подати до суду позов на загальних підставах. По-друге, учасниками справ окремого провадження є не позивачі та відповідачі, а заявники та заінтересовані особи. Справи окремого провадження не можуть бути передані на розгляд третейського суду і не можуть бути закриті у зв'язку з укладанням мирової угоди, по-третє, коментована стаття підкреслює право суду по цих справах за власної ініціативи витребувати необхідні докази (див. також коментар до от. 234 ЦПК). По-четверте, стаття виключає (що є досить спірним) дію у цьому провадженні правил щодо змагальності та меж судового розгляду. П'ятою особливістю деяких справ окремого провадження є їх розгляд судом у складі одного судді і двох народних засідателів (справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; усиновлення; надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу). Перелік цих справ свідчить, що це такі справи, у яких вирішуване питання стосується істотних прав та свобод фізичних осіб. Тому законодавець і передбачив по них громадський контроль. Шостою особливістю (про інші особливості див. коментар до глав 2-12 цього розділу) є те, що при ухваленні судом рішення судові витрати, як правило, не відшкодовуються.

3. Стаття 234 ЦПК у частині 3 передбачає розгляд у порядку окремого провадження справ про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу та ще деяких справ, що випливають із сімейних правовідносин, однак ані стаття 235 ЦПК, ані розділ IV ЦПК особливостей їх розгляду не передбачають.

Вважаємо за необхідне деякі особливості їх розгляду все ж зазначити.

1) Справи про надання права на шлюб. Дана категорія справ виникає у разі, якщо особа, яка вважає за необхідне зареєструвати шлюб, не досягла шлюбного віку. Із заявою про надання права на 272

шлюб до суду може звернутися особа, яка досягла чотирнадцяти років. У заяві, крім обов'язкових загальних реквізитів, повинно доводитися, що реєстрація шлюбу відповідає її інтересам. У судове засідання, як уявляється, необхідно залучити батьків (усиновлюва-чів) або піклувальника цієї особи та представника органів опіки і піклування.

2) Справи про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке мас дітей. Умовою розгляду таких справ є, перш за все, наявність письмового договору між подружжям про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той із батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей. Договір між подружжям про розмір аліментів на дитину має бути нотаріально посвідчений. По-друге, підставою задоволення спільної заяви про розірвання шлюбу є встановлення судом обставин, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі кожного з подружжя і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права дітей. По-третє, рішення про розірвання шлюбу ухвалюється судом після спливу одного місяця від дня подання заяви (ст. 109 СК України).

3) Справи про поновлення шлюбу після його розірвання у такому порядку можуть розглядатися у трьох випадках (статті 117-118 СК України).

По-перше, якщо після розірвання шлюбу один із подружжя не перебував у повторному шлюбі, жінка та чоловік можуть звернутися до суду із заявою про поновлення їхнього шлюбу. У судовому рішенні про поновлення шлюбу суд повинен також зазначити про анулювання запису акта про розірвання шлюбу.

По-друге, у разі явки особи, яка була оголошена померлою, відповідне рішення суду скасоване, її шлюб із іншою особою поновлюється за умови, що ніхто з них не перебував у повторному шлюбі.

По-третє, у разі явки особи, яка була визнана безвісно відсутньою, відповідне рішення скасоване, її шлюб із іншою особою може бути поновлений за спільною заявою, за умови, що ніхто з них не перебуває у повторному шлюбі.

У другому і третьому випадках орган реєстрації актів цивільного стану анулює запис акта про розлучення.

4) Справи про встановлення режиму окремого проживання (ст. ст. 199,120 СК України). Дані справи порушуються заявою под ружжя, у якій, окрім загальних реквізитів, необхідно обгрунтувати

273

необхідність встановлення режиму окремого проживання. У судовому засіданні суд повинен попередити подружжя, що встановлення режиму окремого проживання не припиняє прав та обов'язків подружжя, які чоловік та дружина мали до встановлення цього режиму а також прав та обов'язків, які встановлені шлюбним договором. Уявляється невдалою вказівка ст. 119 СК про позовний характер цих справ за заявою одного з подружжя, оскільки предмет розгляду від цього не змінюється.

<< | >>
Источник: B.I. Тертишніков. Цивільний процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар. 2007

Еще по теме Стаття 235. Порядок розгляду справ окремого провадження:

  1. Стаття 451. Допуск Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ справи до провадження
  2. Стаття Допуск Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ справи до провадження
  3. Стаття 348. Порядок розгляду касаційної скарги, що надійшла до суду касаційної інстанції після закінчення касаційного розгляду справи
  4. Стаття 318. Порядок розгляду апеляційної скарги, що надійшла до апеляційного суду після закінчення апеляційного розгляду справи
  5. Стаття 225. Порядок заочного розгляду справи
  6. Стаття 246. Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення
  7. Стаття 279. Порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення
  8. Стаття 304. Порядок розгляду справи апеляційним судом
  9. Стаття Порядок розгляду справи Верховним Судом України
  10. Стаття 453. Порядок розгляду справи Верховним Судом України
  11. Глава 58. Порядок провадження у справах про порушення митних правил
  12. Стаття 333. Порядок розгляду справи судом касаційної інстанції
  13. Стаття 153. Порядок організації і діяльності Конституційного Суду України, процедура розгляду ним справ визначаються законом.