<<
>>

Стаття 223. Набрання рішенням суду законної сили

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку по-дання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якшо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 цього Кодексу, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

2. Після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав, а також оспорювати в іншому процесі встановлені судом факти і правовідносини.

3. Якщо справу розглянуто за заявою осіб, визначених частиною другою статті 3 цього Кодексу, рішення суду, що набрало законної сили, є обов'язковим для особи, в інтересах якої було розпочато справу.

4. Якшо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припи нення, кожна сторона мас право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них. 260

1. Коментована стаття встановлює умови та порядок набрання рішенням суду законної сили. За загальним правилом судове рішення набирає законної сили, по-перше, якщо воно не оскаржено, після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, тобто після закінчення десяти днів з дня проголошення рішення. Якщо заяву про оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, рішення набирає законної сили після закінчення зазначеного у цьому реченні строку. У випадку подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом, якщо ним воно не скасоване.

2. Набрання рішенням суду законної сили додає цьому рішенню мовби характеру закону по даній справі.

Це тягне виникнення у рішення суду першої інстанції низки властивостей: неспростовності, виключності, преюдиціальності, виконуваності, загальнообов'язковості.

A. Неспростовність судового рішення. Цей наслідок набрання рішенням законної сили означає, що рішення не можна оскаржити в апеляційному (звичайному) порядку. Рішення може бути пере глянуте у касаційному (винятковому) порядку і по нововиявленим та винятковим обставинам.

Б. Виключність судового рішення припускає недопустимість повторного розгляду спору між тими ж сторонами про той же предмет і з тих же підстав. Якщо після набрання законної сили рішенням, яким з відповідача стягуються періодичні платежі, змінюються обставини, що впливають на визначення розміру цих платежів, тривалість їх виплати чи припинення, то кожна сторона може вимагати в суді зміни розміру (зменшення або збільшення), строків платежів або звільнення від них. У цьому разі позов буде не тотожним, а таким, що змінився, тому що змінилася його підстава.

B. Преюдиціальність судового рішення означає, що факти, під тверджені рішенням, яке набрало законної сили, обов'язкові для суду, який згодом розглядатиме справу, пов'язану зі справою, за якою винесене дане рішення.

Г. Виконуваність судового рішення означає, що рішення в примусовому порядку виконується, як правило, тільки після набрання ним законної сили (виняток - випадки негайного виконання). Рішення, які не підлягають примусовому виконанню взагалі (наприклад, рішення про визнання), з набранням законної сили набувають властивості здійсненності.

261

Д. Загальнообов'язковість судового рішення. Якщо до набрання рішенням законної сили воно обов'язкове для суду (суд не може його змінити) й іноді для сторін (при негайному виконанні), то після набрання законної сили воно обов'язкове і для суду, і для осіб, які беруть участь у справі, і для всіх органів та посадових осіб (органи державної реєстрації актів цивільного стану, житлово-комунальні органи тощо).

Рішення є обов'язковим і для тих осіб, в інтересах яких справу порушено прокурором та іншими особами, які вправі у випадках, передбачених законом, звертатися до суду на захист прав, свобод та інтересів іншої особи, невизначеного кола осіб або державних чи суспільних інтересів (див. коментар до ст. 45 ЦПК).

повідомлення відповідача про причини неявки; 4) причини неявки повідомлені відповідачем, але суд визнав їх неповажними; 5) достатність доказів для встановлення фактів; 6) є згода позивача на заочний розгляд справи.

2. У певних випадках, зазначених у статті, що коментується, необхідними є ще дві умови. По-перше, якщо у справі беруть участь кілька відповідачів, заочний розгляд справи можливий у випадку неявки до судового засідання усіх відповідачів. По-друге, якщо позивач змінив предмет або підстави позову (вимогу або факти, якими обґрунтовує свою вимогу), розмір позовних вимог, суд повинен відкласти розгляд справи для повідомлення відповідача про зміну позиції позивачем.

<< | >>
Источник: B.I. Тертишніков. Цивільний процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар. 2007

Еще по теме Стаття 223. Набрання рішенням суду законної сили:

  1. Стаття 532. Набрання судовим рішенням законної сили
  2. Стаття 533. Наслідки набрання законної сили судовим рішенням
  3. Стаття 105. Набрання судовим наказом законної сили та видача його стягувачеві
  4. Стаття 291. Набрання постановою адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення законної сили
  5. Стаття 294. Набрання постановою судді у справі про адміністративне правопорушення законної сили та перегляд постанови
  6. Стаття 309. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення
  7. Стаття 152. Закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
  8. Стаття 245. Рішення суду
  9. Стаття 319. Законна сила рішення і ухвали апеляційного суду
  10. Стаття 255. Рішення суду
  11. Стаття 360. Законна сила рішень і ухвал Верховного Суду України
  12. Стаття 241. Рішення суду
  13. Стаття 391. Строки пред'явлення рішення іноземного суду до примусового виконання
  14. Стаття 349. Законна сила рішення і ухвали суду касаційної інстанції
  15. Статья 223. Незаконное изготовление оружия Комментарий к статье 223
  16. Стаття 290. Рішення суду
  17. Стаття 316. Зміст рішення апеляційного суду