<<
>>

Стаття 98. Визначення у шлюбному договорі порядку користування житлом

1. Якщо у зв'язку з укладенням шлюбу один із подружжя вселяється в житлове приміщення, яке належить другому з подружжя, сторони у шлюбному договорі можуть домовитися про порядок користування ним.

Подружжя може домовитися про звільнення житлового приміщення тим з подружжя, хто вселився в нього, в разі розірвання шлюбу, з виплатою грошової компенсації або без неї.

2. Сторони можуть домовитися про проживання у житловому приміщенні, яке належить одному з них чи є їхньою спільною власністю, їхніх родичів.

1. Поняття, зміст та порядок виникнення сервітутів визначаються цивільним законодавством (ст. ст. 401-406 ЦК України). В ч. 1 ст. 402 ЦК України сказано, що сервітут може встановлюватися договором сторін. Не викликає сумнівів, що сервітут може бути встановлено і шлюбним договором.

В договорі сторони можуть визначити обсяг прав щодо користування житлом, яке належить на праві приватної власності одному з подружжя. При цьому житлове приміщення, яке можуть займати члени сім'ї власника (володільці сервітуту), визначається власником речі. У шлюбному договорі сторони можуть визначити, що власник надасть у користування другого з подружжя (інших членів сім'ї) житловий будинок або його певну частку (наприклад, перший поверх), закріпити право постійного або тимчасового користування житлом тощо. Сторони можуть визначити в договорі порядок користування не лише роздільним, а й спільним житлом.

2. У договорі може бути закріплено, що в будинку (квартирі, садибі) окрім подружжя та їхніх дітей постійно або тимчасово будуть проживати інші родичі - батьки дружини або чоловіка, їхні брати, сестри тощо. В цьому випадку виникає конструкція договору на користь третьої особи, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок не стороні договору, а третій особі. Важливим є те, що виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору.

З моменту вираження третьою особою наміру скористатися своїм правом сторони не можуть розірвати або змінити договір без згоди третьої особи, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. ч. 2, 3 ст. 636 ЦК України). Згідно із ч. 4 ст. 636 ЦК України, якщо третя особа відмовилася від права, наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатися цим правом, якщо інше не випливає із суті договору.

В шлюбний договір можуть включатися і взаємозалежні умови, наприклад, про те, що один з подружжя надасть у спільне користування належний йому житловий будинок, а другий з подружжя - інше майно (квартиру, гараж, дачу тощо).

3. Подружжя може включити в шлюбний договір умови про зміну порядку користування житлом або про припинення такого права. При цьому найбільш важливим є питання про порядок звільнення будинку (квартири) тим з подружжя, хто мав право користування ним, у випадку розірвання шлюбу. У ч. 1 коментованої статті вказано, що якщо у зв'язку з укладенням шлюбу один з подружжя вселяється в житлове приміщення, яке належить другому з подружжя, сторони в шлюбному договорі можуть домовитися про звільнення житлового приміщення тим з подружжя, хто в нього вселився у випадку розірвання шлюбу з виплатою грошової компенсації або без неї. Так, у договорі може бути зазначено, що той з подружжя, хто має право користування, у випадку розірвання шлюбу звільнить житлове приміщення без одержання будь-якої компенсації. І навпаки, у договорі може бути закріплене право такої особи на одержання у власність іншого майна або грошей, або право на одержання іншого майна у користування.

Особливо ретельно мають бути обговорені в шлюбному договорі умови звільнення «сімейного будинку» дітьми до 18 років та непрацездатними повнолітніми дітьми. Сторони не можуть своєю домовленістю позбавити їх права на проживання в житловому будинку, якщо при цьому будуть погіршені їхні житлові умови. Проте не буде суперечити законодавству договір подружжя, відповідно до якого після переїзду із займаного житлового будинку (квартири) житлові умови дітей будуть збережені на тому ж рівні або навіть покращені.

Дружина та чоловік можуть встановити в шлюбному договорі підстави та порядок звільнення житлового приміщення іншими родичами, які за договором набували право на проживання.

<< | >>
Источник: Е.М. Багач, Ю.В. Білоусов. Сімейний кодекс України: Науково-практичний коментар. 2010

Еще по теме Стаття 98. Визначення у шлюбному договорі порядку користування житлом:

  1. Стаття 99. Визначення у шлюбному договорі права на утримання
  2. Стаття 97. Визначення у шлюбному договорі правового режиму майна
  3. Стаття 66. Право подружжя на визначення порядку користування майном
  4. Стаття 175. Визначення суми процентів, сплачених платником податку за користування іпотечним житловим кредитом з метою нарахування податкової знижки
  5. Стаття 148/2. Порушення порядку та умов надання послуг зв'язку в мережах загального користування
  6. Стаття 217. Визначення порядку і строку виконання рішення суду, забезпечення його виконання
  7. Стаття 349. Визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження
  8. § 2. Сторони в договорі оренди
  9. § 2. Сторони у договорі купівлі-продажу
  10. Стаття 96. Строк дії шлюбного договору
  11. Глава 10. Шлюбний договір
  12. Захист патентних прав у ліцензійному договорі
  13. Що таке право користування чужою земельно ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) та право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій)?
  14. Стаття 94. Форма шлюбного договору
  15. Шлюбно-сімейне право.
  16. Стаття 93. Зміст шлюбного договору
  17. Права та обов'язки сторін у договорі про депонування рукописів.
  18. Стаття 95. Початок дії шлюбного договору