<<
>>

Стаття 233. Внесення змін до актового запису про народження дитини, яка усиновлена

1. На підставі рішення суду про усиновлення в актовий запис про народження дитини або повнолітньої особи, складений органами державної реєстрації актів цивільного стану України, орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни і видає нове Свідоцтво про народження з урахуванням цих змін.

Свідоцтво про народження, що було видане раніше, анулюється.

1. Відповідно до ст. 49 ЦК України усиновлення є актом цивільного стану, який при цьому не потребує обов'язкової державної реєстрації. Однак внаслідок здійснення усиновлення може змінитися й сам цивільний стан усиновленої особи, що обумовить необхідність внесення змін до актового запису про її народження.

Необхідність внесення таких змін не є обов'язковою, така потреба виникає тільки у випадку запису усиновлювача (усиновлювачів) батьком або матір'ю усиновленого, зміною його прізвища, імені, по батькові, дати та місця народження.

2. Зміни до актового запису проводяться відповідно до резолютивної частини рішення суду про усиновлення у порядку, встановленому Правилами реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 р. N 52/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 18.11.2003 р. N 140/5), зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 18.10.2000 р. за N 719/4940.

Відповідно до внесених змін до актового запису видається нове Свідоцтво про народження, а раніше видане анулюється.

3. Суд, ухвалюючи рішення у справах про усиновлення, дуже часто у резолютивній частині покладає певні обов'язки на органи державної влади, які не брали участі у справі. Найчастіше це стосується зобов'язання органів реєстрації актів цивільного стану щодо внесення змін до актового запису про народження, а також відділів у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Міністерства внутрішніх справ України щодо оформлення та видання закордонного паспорта усиновленій дитині.

У цьому контексті слід визначити, що у рішенні суду може бути вирішено питання лише про права та обов'язки осіб, які брали участь у справі. У протилежному випадку існують усі підстави для оскарження такого рішення та його скасування в апеляційному чи касаційному порядку.

Зважаючи на це, можливим є залучення таких органів до участі у справі в якості заінтересованих осіб. З іншої сторони вирішення питань про внесення змін до актового запису про народження фізичної особи чи усиновлення дитини іноземними громадянами є достатньою підставою для діяльності відповідно органів реєстрації актів цивільного стану та служб у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб. Окремо покладення обов'язку на ці органи не вимагається. Невиконання рішення суду у цій частині може призвести до можливості застосування до винних осіб встановлених законом видів юридичної відповідальності.

<< | >>
Источник: Е.М. Багач, Ю.В. Білоусов. Сімейний кодекс України: Науково-практичний коментар. 2010

Еще по теме Стаття 233. Внесення змін до актового запису про народження дитини, яка усиновлена:

  1. Стаття 241. Порядок поновлення актового запису про народження у разі визнання усиновлення недійсним або скасування усиновлення
  2. Стаття 230. Право усиновлювача на зміну відомостей про місце народження та дату народження дитини
  3. Стаття 235. Нагляд за дотриманням прав дитини, яка усиновлена
  4. Стаття 227. Право на приховання факту усиновлення від дитини, яка усиновлена
  5. Стаття 129. Спір про батьківство між чоловіком матері дитини та особою, яка вважає себе батьком дитини
  6. Глава 36. Рассмотрение дел о внесении исправлений или изменений в записи актов гражданского состояния
  7. Глава 36. РАССМОТРЕНИЕ ДЕЛ О ВНЕСЕНИИ ИСПРАВЛЕНИЙ ИЛИ ИЗМЕНЕНИЙ В ЗАПИСИ АКТОВ ГРАЖДАНСКОГО СОСТОЯНИЯ
  8. Стаття 135. Запис про батьків дитини, якщо батьківство, материнство не встановлене
  9. Стаття 155. Законопроект про внесення змін до Конституції України, крім розділу І «Загальні засади», розділу III «Вибори. Референдум» і розділу XIII «Внесення змін до Конституції України», попередньо схвалений більшістю від конституційного складу Верховної Ради України, вважається прийнятим, якщо на наступній черговій сесії Верховної Ради України за нього проголосувало не менш як дві третини від конституційного складу Верховної Ради України.
  10. Стаття 156. Законопроект про внесення змін до розділу І «Загальні засади», розділу НІ «Вибори. Референдум» і розділу XIII «Внесення змін до Конституції України» подається до Верховної Ради України Президентом України або не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України і, за умови його прийняття не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України, затверджується всеукраїнським референдумом, який призначається Президентом України.
  11. Стаття 231. Зміна прізвища, імені та по батькові особи, яка усиновлена
  12. Стаття 133. Запис подружжя батьками дитини