<<
>>

Стаття 229. Право усиновлювача бути записаним матір'ю, батьком дитини

1. Особа, яка подала заяву про усиновлення, може виявити бажання бути записаною у Книзі реєстрації народжень матір'ю, батьком дитини або повнолітньої особи.

2. Якщо усиновлюється дитина, яка досягла семи років, то для запису усиновлювача матір'ю, батьком потрібна згода дитини, крім випадку, передбаченого частиною четвертою статті 218 цього Кодексу.

3.

Суд задовольняє таку заяву усиновлювача у рішенні про усиновлення, якщо це відповідає інтересам дитини.

1. Коментована стаття закріплює право особи, яка подала заяву про усиновлення, виявити бажання бути записаною у Книзі реєстрації народжень матір'ю, батьком дитини або повнолітньої особи.

Подібне бажання висловлюється у заяві про усиновлення (див. коментар до ст. 223 СК). Однак слід відзначити, що задоволення цього клопотання є правом, а не обов'язком суду, який вирішує питання, виходячи з інтересів дитини, враховуючи думку повнолітньої особи, яка усиновлюється.

Так, при усиновленні дитини її родичами може виникнути ситуація, коли батьками дитини у новому свідоцтві про народження будуть записані батько та дочка (дід та мати усиновленого). Очевидно, що у подібних випадках при збереженні відомостей про одного з батьків усиновленого родич дитини, який її усиновив, суд повинен відмовити у задоволенні клопотання про запис усиновлювача матір'ю (батьком) усиновлюваного, і відповідно, така особа повинна записуватися у свідоцтво не в якості батька (матері) дитини, а як усиновлювач. Крім цього, суд може відмовити у записі усиновлювачів батьками дитини при усиновленні, якщо у судовому засіданні буде встановлено, що дитина знає про те, що усиновлювачі не є її біологічними батьками, і суд дійде висновку, що в інтересах усиновлюваного зберегти у Книзі реєстрації народжень відомості про її біологічних батьків.

2. При вирішенні клопотання усиновлювача щодо запису його матір'ю (батьком) дитини суд робить спеціальну вказівку про це у рішенні про усиновлення.

В юридичній літературі справедливо відзначалося, що такий запис має бути, як правило, обов'язковим, оскільки він сприяє створенню та укріпленню духовного зв'язку прийомної дитини та особи, яка замінює батька чи матір.

Крім цього, такий запис створює і у оточуючих впевненість у тому, що дитина та її вихователь пов'язані батьківськими правовідносинами. Між тим, подібний запис не є обов'язковим, і тому в юридичній літературі розрізняють два види усиновлення: перший - з вказівкою усиновлювача у рішенні про усиновлення і у Книзі реєстрації народжень у якості матері (батька) дитини, і другий - без такої вказівки. Існування таких різновидів підтверджується й ст. 242 СК України, яка встановлює можливість позбавлення батьківських прав лише усиновлювача, який був записаний матір'ю, батьком дитини.

4. Оскільки основною метою усиновлення є забезпечення інтересів усиновлюваного, важливого значення набуває його ставлення не лише до самого факту усиновлення, а й запису усиновлювача його матір'ю (батьком). У зв'язку з цим ч. 2 ст. 229 СК встановлює необхідність отримання згоди дитини, яка досягла 7-річного віку, на запис усиновлювача її матір'ю, батьком. Така згода не вимагається, якщо дитина проживає в сім'ї усиновлювачів і вважає їх своїми батьками або за станом здоров'я не може висловити свою думку.

5. Хоча у законодавстві нічого не сказано про форму надання такої згоди, вона, очевидно, може надаватися у тій же формі, що й згода дитини на усиновлення (див. коментар до ст. 218 СК).

<< | >>
Источник: Е.М. Багач, Ю.В. Білоусов. Сімейний кодекс України: Науково-практичний коментар. 2010

Еще по теме Стаття 229. Право усиновлювача бути записаним матір'ю, батьком дитини:

  1. Стаття 124. Визначення походження дитини від батька у разі реєстрації повторного шлюбу з її матір'ю
  2. Стаття 161. Спір між матір'ю та батьком щодо місця проживання малолітньої дитини
  3. Стаття 230. Право усиновлювача на зміну відомостей про місце народження та дату народження дитини
  4. Стаття 211. Особи, які можуть бути усиновлювачами
  5. Стаття 129. Спір про батьківство між чоловіком матері дитини та особою, яка вважає себе батьком дитини
  6. Стаття 212. Особи, які не можуть бути усиновлювачами
  7. Стаття 204. Звільнення дочки, сина від обов'язку утримувати матір, батька
  8. Стаття 117. Умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини
  9. Стаття 133. Запис подружжя батьками дитини
  10. Стаття 137. Оспорювання батьківства після смерті особи, яка записана батьком дитини
  11. Стаття 125. Визначення походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою
  12. Стаття 148. Зміна прізвища дитини її батьками
  13. Стаття 157. Вирішення батьками питань щодо виховання дитини
  14. Розділ III. Права та обов'язки матері, батька та дитини
  15. Глава 15. Обов'язок матері, батька утримувати дитину та його виконання
  16. Стаття 136. Оспорювання батьківства особою, яка записана батьком дитини
  17. Стаття 168. Побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав
  18. Стаття 181. Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину
  19. Стаття 167. Влаштування дитини, батьки якої позбавлені батьківських прав
  20. Стаття 244. Особа, яка може бути опікуном, піклувальником дитини