<<
>>

Стаття 209. Усиновлення дитини, яку не забрали з пологового будинку чи підкинули, або яка була знайдена

1. Дитина, покинута в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров'я, або яку відмовилися забрати з них батьки, інші родичі, може бути усиновлена після досягнення нею двомісячного віку.

2.

Дитина, яку було підкинуто чи знайдено, може бути усиновлена після спливу двох місяців з часу її знайдення.

1. Усиновлення, як правило, здійснюється у ранньому віці, що найбільш точно відповідає сутності цього інституту та інтересам дитини. Стаття 209 СК України закріплює особливості усиновлення трьох категорій дітей: а) дітей, які були покинуті в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров'я; б) дітей, яких відмовилися забрати з них батьки чи інші родичі; в) дітей, яких було підкинуто чи знайдено.

2. Дитина вважається покинутою в пологовому будинку (іншому закладі охорони здоров'я), якщо її мати написала заяву про відмову забрати дитину або взагалі покинула дитину, не залишивши письмового документа, у якому вона визначала б долю своєї дитини.

3. Якщо жінка пише письмову заяву про відмову забрати дитину, у цій заяві вона повинна висловити свою згоду на усиновлення дитини. Якщо ж у заяві про відмову забрати дитину жінка не висловилася щодо усиновлення, дитина може бути усиновлена без згоди матері на підставі ч. 2 ст. 219 СК, якщо буде встановлено, що остання, не проживаючи з дитиною понад шість місяців без поважних причин, не проявляє щодо неї материнської турботи та піклування, не виховує та не утримує її.

4. У разі відмови неповнолітньої особи, яка не перебуває у шлюбі, забрати дитину в акті вказується про наявність згоди батьків неповнолітньої з цією відмовою. При відсутності у неповнолітньої матері батьків про відмову забрати дитину повідомляється орган опіки та піклування за місцезнаходженням медичного закладу.

5. Якщо жінка покинула дитину, не залишивши письмової заяви, і немає відомостей про батька та інших родичів дитини, які могли б забрати дитину в сім'ю, органами внутрішніх справ у встановленому порядку складається відповідний акт, і дитина передається на влаштування у державну дитячу установу на підставі рішення органу опіки та піклування (п.

7 Порядку передачі дітей на усиновлення). Усиновлення дітей із пологових будинків та лікувально-профілактичних закладів не здійснюється.

6. Згідно з п. 2.1 Інструкції про порядок заповнення акта про дитину, покинуту в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров'я або яку відмовилися забрати батьки чи інші родичі, про підкинуту чи знайдену дитину1, керівник закладу охорони здоров'я зобов'язаний негайно повідомити територіальний орган внутрішніх справ про виявлення дитини, яку покинуто в пологовому будинку або яку відмовилися забрати батьки чи інші родичі. Особлива увага при заповненні акта звертається на обставини, за яких дитину було покинуто в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров'я або відмовилися забрати батьки чи інші родичі, або підкинуто чи знайдено. З цією метою в акті докладно описуються обставини виявлення дитини. Крім цього, в акті обов'язково зазначається факт повідомлення чоловіка, інших родичів про народження дитини і те, що мати відмовляється від неї. Робиться відмітка про наявність письмової або усної відмови чоловіка або інших родичів забрати дитину. У разі відсутності даних про чоловіка та інших родичів в акті робиться спеціальна відмітка.

7. Підкинуті та знайдені діти можуть бути передані на усиновлення лише за наявності відповідного акту, складеного адміністрацією зазначених закладів у присутності представника органу внутрішніх справ або органами внутрішніх справ у встановленому законом порядку, і не раніше двох місяців з часу їх знайдення. Порядок складання цього акту регламентується Інструкцією.

8. Враховуючи складний фізичний та емоційний стан жінки у післяпологовий період, законодавець встановлює двомісячний термін з дня народження дитини, даючи можливість матері дитини передумати і забрати дитину. Крім батьків, подібне правило встановлено й для баби, діда, інших родичів дитини, які мають право з дозволу органу опіки та піклування забрати дитину з пологового будинку (ч. 4 ст. 143 СК). Саме тому усиновлення дитини відразу після її народження неможливе, і згода вагітної жінки на усиновлення її ще ненародженої дитини визнається нікчемною (див. коментар до ст. 217 СК).

<< | >>
Источник: Е.М. Багач, Ю.В. Білоусов. Сімейний кодекс України: Науково-практичний коментар. 2010

Еще по теме Стаття 209. Усиновлення дитини, яку не забрали з пологового будинку чи підкинули, або яка була знайдена:

  1. Стаття 143. Обов'язок батьків забрати дитину з пологового будинку або іншого закладу охорони здоров'я
  2. Стаття 286. Усиновлення в Україні іноземцем дитини, яка є іноземцем або особою без громадянства
  3. Стаття 284. Усиновлення дитини, яка є іноземцем і проживає в Україні
  4. Стаття 285. Обмеження права іноземця на таємницю усиновлення дитини, яка є громадянином України
  5. Стаття 227. Право на приховання факту усиновлення від дитини, яка усиновлена
  6. Стаття 283. Усиновлення іноземцем дитини, яка є громадянином України
  7. Стаття 118. Поновлення шлюбу у разі з'явлення особи, яка була оголошена померлою або визнана безвісно відсутньою
  8. Стаття 282. Усиновлення дитини, яка є громадянином України, але проживає за межами України
  9. Стаття 248. Права дитини-сироти і дитини, позбавленої батьківського піклування, яка проживає у закладі охорони здоров'я, навчальному або іншому дитячому закладі, прийомній сім'ї
  10. Стаття 222. Згода закладу охорони здоров'я або навчального закладу на усиновлення дитини
  11. Стаття 43. Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
  12. Стаття 129. Спір про батьківство між чоловіком матері дитини та особою, яка вважає себе батьком дитини
  13. Стаття 245. Опіка та піклування над дитиною, яка проживає у закладі охорони здоров'я, навчальному або іншому дитячому закладі
  14. Стаття 241. Порядок поновлення актового запису про народження у разі визнання усиновлення недійсним або скасування усиновлення
  15. Стаття 193. Стягнення аліментів та інших коштів на дитину, яка перебуває у закладі охорони здоров'я, навчальному або іншому закладі
  16. Стаття 240. Особи, які мають право на звернення до суду з позовом про скасування усиновлення або визнання усиновлення недійсним
  17. Стаття 208. Особа, яка може бути усиновленою
  18. Стаття 223. Заява про усиновлення дитини
  19. Стаття 218. Згода дитини на усиновлення
  20. Стаття 221. Згода опікуна, піклувальника на усиновлення дитини