<<
>>

Стаття 114. Момент припинення шлюбу у разі його розірвання

1. У разі розірвання шлюбу державним органом реєстрації актів цивільного стану шлюб припиняється у день реєстрації розірвання шлюбу.

2. У разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

1.

Розірвання шлюбу спричиняє важливі юридичні наслідки, тому суттєвим є визначення моменту, з якого шлюб вважається розірваним. Сімейне законодавство передбачає розірвання шлюбу в адміністративному (ст. ст. 106, 107 СК України) та судовому порядку (ст. ст. 109-112 СК України). Порядок розірвання шлюбу безпосередньо впливає на визначення моменту припинення шлюбу.

2. У ч. 1 ст. 114 СК України встановлено, що у випадку розірвання шлюбу державним органом РАЦС (адміністративний порядок) шлюб припиняється в день реєстрації розірвання шлюбу. Ця стаття закону зазнала певних змін. В первісній редакції ч. 1 ст. 114 СК України вказувалося, що шлюб припиняється у день винесення органом РАЦС постанови про розірвання шлюбу. Законом України від 22.12.2006 p. № 524-V«Про внесення змін до Сімейного та Цивільного кодексів України»' винесення органами РАЦС постанов про розірвання шлюбу було скасоване. У зв'язку з цим органи РАЦС одразу реєструють розірвання шлюбу. Саме з цим моментом і пов'язане його припинення.

3. Розірвання шлюбу в судовому порядку має свої особливості (ч. 2 ст. 114 СК України). Важливими в цьому плані є два моменти: а) винесення судом рішення про розірвання шлюбу; б) набрання чинності рішенням суду.

Винесення судом рішення про розірвання шлюбу за спільною заявою подружжя або за позовом одного з них не є останнім етапом судової частини процедури розірвання шлюбу. Це пов'язане з тим, що після того, як суд винесе таке рішення, сторони мають право його оскаржити. У цьому випадку рішення не набирає чинності і справа направляється на розгляд до апеляційного суду.

Сторона, яка хоче оскаржити рішення суду про розірвання шлюбу, може подати спочатку заяву про апеляційне оскарження, а потім і саму апеляційну скаргу.

Заява про апеляційне оскарження може бути подана протягом десяти днів від дня проголошення рішення. Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження (ч. 1 ст. 294 ЦПК України). Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (ч. 4 ст. 295 ЦПК України). У якому порядку, через який суд і у який строк може бути подана апеляційна скарга, суд вказує у своєму рішенні про розірвання шлюбу.

Якщо рішення суду не було оскаржено у встановлений законом строк, то воно набирає законної сили. Саме з цього моменту судове рішення стає загальнообов'язковим. Після цього сторони, а також їхні правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих саме підстав, а також оспорювати в іншому процесі встановлені судом факти і правовідносини (ч. 2 ст. 223 ЦПК України).

Згідно із ч. 2 коментованої статті саме день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу вважається днем припинення шлюбу. Із цим днем і пов'язані для сторін всі наслідки розірвання шлюбу.

4. Проблема визначення моменту припинення шлюбу у разі його розірвання вкрай гостро постала у зв'язку з прийняттям нового СК України та неспівпадінням з цього питання норм старого та нового законодавства.

Справа в тому, що за новим СК днем розірвання шлюбу вважається день набрання чинності рішенням суду (ч. 2 ст. 114 СК України) у той час, як згідно із законодавством, що діяло раніше, шлюб припинявся у день, коли подружжя (один з них) на підставі рішення суду реєстрували розірвання шлюбу в органах РАЦС (ст. 44 КпШС України). Таким чином, рішення суду щодо розірвання шлюбу не мало вирішального значення. Вважалося, що і після набрання ним чинності сторони можуть змінити свою думку та прийняти рішення про збереження сім'ї. Час «на роздуми» подружжя не обмежувався, сторони мали право звернутися до органів РАЦС незалежно від того, скільки часу спливло після винесення судом рішення про розірвання шлюбу.

Після набрання чинності новим СК України на практиці виникло питання щодо юридичної долі шлюбів, які за рішенням суду були розірвані до 1.01.2004 p., якщо факт розірвання шлюбу не був зареєстрований в органах РАЦС.

Чи потрібно після набрання чинності новим СК України подружжю звертатися до органів РАЦС, чи їхній шлюб автоматично після 1.01.2004 р. вважається розірваним, оскільки новий закон пов'язує розірвання шлюбу саме з рішенням суду, а не його реєстрацією в органах РАЦС?

З аналізу норм сімейного законодавства можна зробити висновок про те, що в даному випадку має місце ультра активна форма дії закону у часі. До відносин, що виникли, необхідно застосовувати ст. 44 КпШС України навіть після 1.01.2004 р. Це означає наступне. Якщо суд виніс рішення про розірвання шлюбу, яке набрало чинності до 1.01.2004 р., то сторони мають діяти за правилами КпШС України і після набрання чинності новим СК України. Коли сторони зверталися до суду з позовом про розірвання шлюбу і суд виносив відповідне рішення, він пояснював сторонам, що до моменту реєстрації розірвання шлюбу органах РАЦС їх шлюб ще не вважається розірваним. З урахуванням цього сторони і діяли. Якщо вони не знайшли підстав для звернення до органу РАЦС, то це може свідчити про їхнє бажання зберегти свій шлюб.

В іншому випадку виникають питання, на які важко відповісти. Уявімо собі наступну ситуацію. Суд виніс рішення про розірвання шлюбу у 1998 р. Подружжя не зверталося за розлученням до органів РАЦС. Лише у 2005 р. до органів РАЦС звернулася дружина, яка бажає оформити розірвання шлюбу. Якщо вважати, що тут діють норми нового СК, то виникає питання, з якого моменту шлюб буде вважатися розірваним? З часу набрання чинності рішенням суду, як цього вимагає новий СК? Однак це неможливо. Шлюб розірвано судом у 1998 p., а норми СК не мають зворотної дії і не можуть регулювати відносини, що виникли до 1.01.2004 р. Не можна пов'язати момент розірвання шлюбу і з часом набрання чинності СК України (1.01.2004 p.), оскільки при цьому незрозуміло, які норми будуть регулювати відносини подружжя, що існували з часу набрання чинності рішенням суду (1998 р.) до набрання чинності новим СК України (1.01.2004 p.). Очевидно, що існує один вихід: у випадку набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу до 1.01.2004 р. (до початку дії нового СК України), відносини, що виникли, регулюються нормами КпШС України. При цьому сторони повинні зареєструвати розірвання шлюбу у державному органі РАЦС відповідно до вимог ст. 44 КпШС України незалежно від часу їх звернення. При цьому орган РАЦС повинен здійснити реєстрацію розірвання шлюбу, як це передбачалося нормами старого законодавства.

<< | >>
Источник: Е.М. Багач, Ю.В. Білоусов. Сімейний кодекс України: Науково-практичний коментар. 2010

Еще по теме Стаття 114. Момент припинення шлюбу у разі його розірвання:

  1. Стаття 105. Припинення шлюбу внаслідок його розірвання
  2. Стаття 43. Визнання шлюбу недійсним після його припинення
  3. Стаття 116. Право на повторний шлюб після розірвання шлюбу
  4. Стаття 115. Державна реєстрація розірвання шлюбу
  5. Стаття 113. Право на вибір прізвища після розірвання шлюбу
  6. Стаття 108. Визнання розірвання шлюбу фіктивним
  7. Стаття 76. Право на утримання після розірвання шлюбу
  8. Розірвання та припинення договору позички
  9. Стаття 107. Розірвання шлюбу РАЦСом за заявою одного з подружжя
  10. Стаття 68. Здійснення права спільної сумісної власності після розірвання шлюбу
  11. Стаття 112. Підстави для розірвання шлюбу за позовом одного з подружжя
  12. Стаття 106. Розірвання шлюбу РАЦС за заявою подружжя, яке не має дітей
  13. Глава 11. Припинення шлюбу
  14. Стаття 104. Підстави припинення шлюбу
  15. Стаття 110. Право на пред'явлення позову про розірвання шлюбу
  16. Наслідки припинення або розірвання договору оренди землі
  17. Стаття 109. Розірвання шлюбу за рішенням суду за спільною заявою подружжя, яке має дітей
  18. Стаття 124. Визначення походження дитини від батька у разі реєстрації повторного шлюбу з її матір'ю