<<
>>

Стаття 108. Визнання розірвання шлюбу фіктивним

1. За заявою заінтересованої особи розірвання шлюбу, здійснене відповідно до положень статті 106, може бути визнане судом фіктивним, якщо буде встановлено, що жінка та чоловік продовжували проживати однією сім'єю і не мали наміру припинити шлюбні відносини.

На підставі рішення суду актовий запис про розірвання шлюбу та Свідоцтво про розірвання шлюбу анулюються державним органом реєстрації актів цивільного стану.

1.

В сімейному законі вперше закріплюється таке поняття як «фіктивне розірвання шлюбу». В літературі проводилися дослідження фіктивних сімейно-правових станів в цілому. Зокрема, Н.Н. Тарусіна зазначає, що фіктивний правовий стан - це відношення, яке за формою повною мірою відповідає вимогам закону, хоча за змістом суперечить йому. Фіктивний сімейно-правовий стан - це такий прийом, який полягає у здійсненні особами наданих законом правомочностей в цілях, які не відповідають їх змісту та соціальному призначенню'. Відносно фіктивного розірвання шлюбу можна вважати, що це прийом, який застосовується подружжям для створення видимості відсутності шлюбних відносин при їх реальному існуванні, коли сторони за певних причин не хочуть формально вважатися подружжям і не визнають свій подружній статус, хоча фактично при цьому зберігають свої шлюбні відносини.

У період існування так званої розподільчої системи фіктивне розірвання шлюбу було поширеним явищем, оскільки надавало подружжю можливість отримувати певні матеріальні блага, у першу чергу-житло. Сьогодні актуальність цієї норми не є значною, а сферу її дії не можна визнати широкою.

2. В коментованій статті передбачається можливість визнання судом розірвання шлюбу фіктивним лише у випадку, коли шлюб було розірвано органом РАЦС за заявою подружжя, яке не має дітей (ст. 106 СК України);

З цього випливає, що у випадку розірвання шлюбу судом подальше визнання розірвання такого шлюбу фіктивним неможливе.

Очевидно, такий підхід в першу чергу визначається процесуальними нюансами. Якщо розірвання шлюбу було здійснене за рішенням суду, то цей факт має преюдиційне значення. Інший суд не може визнати розірвання шлюбу фіктивним при наявності рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили і зберігає свою чинність.

Щодо неможливості визнання фіктивним розірвання шлюбу з безвісно відсутньою або недієздатною особою, що було здійснено органом РАЦС (п. п. 1, 2 ст. 107 СК), то закон не надає пояснень щодо цього питання. Очевидно, що розірвання шлюбу органом РАЦС з цими особами не може визнаватися фіктивним, оскільки друга сторона не може висловити свого ставлення до цього питання та надати необхідних пояснень.

3. В коментованій статті не надається переліку осіб, які можуть вимагати визнання розірвання шлюбу фіктивним. З позовом до суду може звертатися заінтересована особа. Можна припустити, що такою особою буде один із подружжя або інша особа, права якої так чи інакше порушуються фактом фіктивного розірвання шлюбу (діти, спадкоємці тощо).

4. Закон визначає і формальні моменти, пов'язані з визнанням розірвання шлюбу фіктивним. На підставі рішення суду актовий запис про розірвання шлюбу та Свідоцтво про розірвання шлюбу анулюються державним органом реєстрації актів цивільного стану.

<< | >>
Источник: Е.М. Багач, Ю.В. Білоусов. Сімейний кодекс України: Науково-практичний коментар. 2010

Еще по теме Стаття 108. Визнання розірвання шлюбу фіктивним:

  1. Стаття 115. Державна реєстрація розірвання шлюбу
  2. Стаття 113. Право на вибір прізвища після розірвання шлюбу
  3. Стаття 116. Право на повторний шлюб після розірвання шлюбу
  4. Стаття 105. Припинення шлюбу внаслідок його розірвання
  5. Стаття 76. Право на утримання після розірвання шлюбу
  6. Стаття 43. Визнання шлюбу недійсним після його припинення
  7. Стаття 107. Розірвання шлюбу РАЦСом за заявою одного з подружжя
  8. Стаття 114. Момент припинення шлюбу у разі його розірвання
  9. Стаття 68. Здійснення права спільної сумісної власності після розірвання шлюбу
  10. Стаття 112. Підстави для розірвання шлюбу за позовом одного з подружжя