<<
>>

§ 2. Зміст договору підряду

Істотними у договорі підряду є умови, що стосуються його предмета, ціни та строку виконання. Саме вони визначають зміст підряду, його особливості.

Як уже зазначалося, предметом договору підряду є результат виконаної підрядником роботи.

З огляду на це не безспірною є думка про те, що предмет договору підряду — це виконання підрядником певної роботи і передача замовникові її результатів. Фактично таке визначення предмета договору підряду відтворює текст законодавче сформульованого поняття договору, яке містить дані про сторони, їхні права та обов'язки, а також опосередковані дані щодо умов договору. У наведеній думці відбувається, по суті, ототожнення предмета договору підряду з іншими його елементами. Саме по собі "виконання" замовлення, як правило, не може бути предметом договору ще й тому, що здійснюється воно підрядником організаційно самостійно. За такого підходу ми вимушені були б визнати, що, наприклад, предметом купівлі-продажу є не сама відчужувана річ, а дії продавця щодо її відчуження, що суперечить суті купівлі-продажу.

У договорі підряду мають бути чітко визначені вимоги до його предмета щодо якості, кількості тощо. Пріоритет у формулюванні предмета договору, безумовно, належить замовникові, який виходить із своїх потреб. Однак це не означає, що підряднику законом відведено пасивну роль. Він також бере участь в оцінці предмета, виходячи зі своїх матеріальних, професійних та інших можливостей. У деяких випадках сторони можуть і не погоджувати ті чи інші вимоги до предмета договору, якщо вони безпосередньо передбачені спеціальними нормативними актами, стандартами, технічними умовами, зразками (наприклад, у сфері побутового обслуговування, капітального будівництва).

Для досягнення замовленого результату можуть використовуватися матеріали підрядника або замовника, можливе також поєднання матеріалів обох сторін.

Такий висновок випливає зі змісту ст. 332 ЦК УРСР, статей 858 і 859 ЦК України. Разом з тим відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦК УРСР, п. 1 ст 858 ЦК України підрядник зобов'язаний виконати роботу, обумовлену договором, із своїх матеріалів і своїми засобами, якщо інше не встановлено законом або договором, тобто в останньому випадку припускається, що за загальним правилом матеріали надає підрядник, а інше може бути передбачено законом або договором. Подібне застереження набуває практичного значення, якщо в договорі не визначено сторону,

на яку покладається обов'язок договору підряду. Такий обов'язок може встановлюватися також у спеціальних актах законодавства.

У договорах підряду, які мали право укладати соціалістичні організації, необхідно було обов'язково передбачати норми витрат матеріалів, строки повернення лишків та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання цих обов'язків (ст. 338 ЦК УРСР). В умовах ринкової економіки та утвердження принципів вільного підприємництва наведена норма, на наш погляд, не може бути обов'язковою для юридичних осіб — суб'єктів підприємництва.

Наступною істотною умовою договору підряду є ціна, тобто грошова сума, належна підрядникові за виконане замовлення. Визначення ціни багато в чому залежить від складу сторін договору. Так, якщо сторонами в ньому виступають громадяни, то ціна визначається за погодженням між ними. Надання послуг за договором підряду організаціями здійснювалося тривалий час, як правило, за цінами відповідно до затверджених у встановленому порядку прейскурантів, цінників, тарифів, каталогів. Нині в Україні формується система ціноутворення за законами ринкової економіки, яка реалізується відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України "Про ціноутворення в умовах реформування економіки" від 21 жовтня 1994 p., якою було скорочено обсяги державного регулювання на деякі види послуг (зокрема, на послуги для населення з ремонту та виготовлення окулярної оптики і медичних приладів).

На виконання робіт, передбачених договором підряду, може складатися кошторис, згідно з яким і визначається ціна замовлення.

У процесі виконання замовлення можуть виникнути непередбачені обставини і спричинити зміни в кошторисі та відповідно вплинути на ціну. За законом підрядник повинен своєчасно попередити про це замовника, який має право відмовитися від договору в разі значного (істотного) перевищення кошторису (ч. 2 ст. 334 ЦК УРСР, ст. 863 ЦК України).

У кошторисі виконуваних робіт слід враховувати вартість матеріалів, терміновість виконання замовлення та інші можливі обставини. Вартість замовлення може бути сплачена повністю чи частково до початку його виконання або після завершення робіт. Оплата вартості виконаних побутовими підприємствами робіт проводиться, як правило, після виконання замовлення, а вартість матеріалів, яка не входить до вартості послуг, сплачується повністю під час оформлення замовлення. За новим ЦК кошторис може бути приблизним або твердим. Він вважається твердим, якщо інше не встановлено договором (ст. 863).

Важливою умовою договору підряду є строк його виконання, яким визначається момент завершення підрядних робіт і здачі їх результатів замовникові. Цей строк встановлюється за погодженням сторін або відповідними нормативними актами, адміністративно-плановими завданнями, у яких передбачено максимальні строки виконання робіт (наприклад, у сфері побутового обслуговування). Якщо у договорі підряду не були встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу на вимогу замовника у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру, обсягів роботи та звичаїв ділового обороту (ст. 865 ЦК України).

Сторони, особливо замовник, можуть бути заінтересовані у визначенні початкових і проміжних строків виконання робіт. Початковий строк має значення для проведення допоміжних заходів щодо підготовки необхідних матеріалів, зе-

мельної ділянки для забудови, проектно-кошторисної документації тощо. Іноді встановлюють не лише день, а й годину початку підрядних робіт, зокрема у договорі на ремонт жилих приміщень, коли для з'ясування підготовленості приміщень до ремонту важлива присутність замовника.

Наявність у договорі проміжних (етапних) строків дає змогу замовникові контролювати своєчасність і якість ходу робіт, а підряднику — додержуватися встановленої технологічної та господарської дисципліни. Проміжні строки можуть встановлюватися і нормативними актами (наприклад, щодо пошиття одягу).

Перелічені та інші можливі умови договору підряду потрібно відповідно оформити. У ЦК УРСР та ЦК України безпосередньо не встановлюються спеціальні вимоги до форми договору підряду, тому сторони мають право керуватися загальними правилами про угоди (правочини), якщо інше не передбачено спеціальними нормативними актами, що регулюють окремі різновиди договору підряду.

Таким чином, договір підряду може бути укладений як в усній, так і в письмовій формі, оскільки, як правило, його виконання віддалене від моменту укладення певним часом. Якщо робота виконується у присутності замовника (дрібний ремонт), договір на її виконання не потребує обов'язкового письмового оформлення, незалежно від суми ремонту.

Надання побутових послуг оформляється документом встановленої форми (квитанцією, договором, розпискою тощо). Послуги, виконувані в терміновому порядку в присутності замовника та за методом самообслуговування, можуть оформлятися видачею жетона, талона, касового чека (п. З Правил побутового обслуговування населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 1995 р.)1.

Договори на ремонт, будівництво жилих будинків з надвірними будівлями, на виконання проектно-пошукових робіт на будівництво жилих будинків з надвірними будівлями, на технічне обслуговування телевізійних антен колективного користування та інші види підрядних робіт можуть укладатися з додержанням вимог, передбачених типовими договорами. У них визначаються права та обов'язки сторін, порядок прийняття робіт і пред'явлення претензій.

Наслідки недодержання форми договору підряду визначаються за загальними нормами цивільного права, якщо інше не передбачено спеціальним законом.

Під час виконання замовлення підрядник зберігає свою господарську та організаційну самостійність, тобто замовник не має права втручатися в організацію праці підрядника, у виробничі й технологічні процеси.

Це, однак, не означає, що замовник повністю позбавлений можливості впливати на хід і якість виконання замовлення. Так, підрядник зобов'язаний керуватися у своїй роботі отриманим від замовника завданням, а замовник має право давати певні вказівки щодо способу, строків виконання роботи в порядку, визначеному законом.

Обсяг самостійності підрядника у виборі способу виконання замовлення багато в чому залежить від ступеня визначеності ознак предмета договору. Деталізація цих ознак при укладенні договору позбавляє підрядника певної свободи дій у виконанні замовлення, але разом з тим вона сприяє зменшенню можливих непорозумінь. Якщо ті чи інші ознаки предмета визначені нормативними актами,

Кройтор В. А. Защита прав потребителя. — Харьков, 1996. — С. 156—160.

типовими договорами, технічними чи будівельними правилами, то підрядник повинен їх додержуватися, навіть коли вони не були обумовлені в договорі.

Організаційно-господарська самостійність підрядника значною мірою зумовлює існування так званого принципу ризику, суть якого зводиться до встановлення відповідного розподілу правових наслідків випадкової загибелі матеріалів і предмета підряду між замовником і підрядником. Цей принцип закріплений як невід'ємна ознака підрядних відносин, що сформульована у вже згадуваній ст. 332 ЦК УРСР. Зміст цієї статті дає підстави припустити, що принцип ризику не може бути скасований угодою сторін.

Ризик підрядника полягає в тому, що в разі випадкової загибелі (випадкового знищення) предмета підряду до здачі або у разі неможливості закінчити роботу без вини сторін, підрядник не має права вимагати винагороди за роботу (ч. 1 ст. 346 ЦК УРСР, ст. 874 ЦК України). При цьому за новим ЦК підрядник має право на плату, якщо такі наслідки настали через недоліки матеріалу, переданого замовником, або внаслідок його вказівок про спосіб виконання робіт, або після пропущення замовником строку прийняття виконаної роботи (ст. 874). У законодавстві нічого не згадується про порядок відшкодування можливих збитків, проте, виходячи із загальних правил зобов'язального права, можна дійти висновку, що у такій ситуації ні підрядник, ні замовник не набувають права на відшкодування завданих збитків.

Може статися так, що підрядник отримав від замовника певні суми у вигляді авансу. За законом такі суми підлягають поверненню замовникові.

Від загибелі предмета підряду (закінченого чи незакінченого) слід відрізняти загибель матеріалів. Відповідно до закону ризик випадкової загибелі або випадкового псування матеріалів, що настали до встановленого терміну здачі роботи, несе сторона, що надала матеріали (ст. 339 ЦК УРСР, ст. 861 ЦК України). Якщо сталася випадкова загибель предмета підряду і водночас загибель або випадкове псування матеріалів, наданих підрядником, то на нього покладається ризик випадкової загибелі предмета підряду і матеріалів.

У сучасних умовах, коли відбувається перехід від жорсткого законодавчого регулювання договірних відносин до утвердження принципу максимально можливої свободи сторін у формуванні договору, підряднику і замовнику, на наш погляд, має бути надана можливість по-іншому розв'язувати питання правових наслідків випадкової загибелі (знищення, псування) або неможливості виконання предмета підряду без вини сторін. Однак у новому ЦК України не передбачено право сторін на власний розсуд змінити правило про ризик підрядника у разі випадкової загибелі предмета підряду. Водночас по-іншому вирішено подібне питання у ЦК України щодо ризику випадкового знищення матеріалів. Так, згідно зі ст. 861 ризик випадкового знищення матеріалів або випадкового пошкодження (псування) до настання строку здачі підрядником обумовленої договором роботи несе сторона, що надала матеріали, а після настання цього строку — сторона, яка пропустила строк, якщо інше не встановлено договором або законом. Такий підхід можна було б застосувати і до випадків випадкового знищення предмета підряду.

<< | >>
Источник: О. В. Дзера. Цивільне право України. Книга 2. 2002

Еще по теме § 2. Зміст договору підряду:

  1. Глава 49 ДОГОВОРИ БУДІВЕЛЬНОГО ПІДРЯДУ
  2. Відповідальність підрядника за порушення умов договору підряду
  3. § 2. Поняття та значення договору будівельного підряду
  4. Які особливості договору побутового підряду?
  5. § 1. Поняття та значення договору підряду
  6. Поняття та загальна характеристика договору підряду
  7. Поняття та загальна характеристика договору побутового підряду
  8. Поняття та загальна характеристика договору будівельного підряду
  9. Відмінність договору підряду від інших договорів
  10. Які обов'язки сторін за договором підряду?
  11. Як здійснюються здавання та прийняття виконаних робіт за договором будівельного підряду?
  12. Особливості обов'язків сторін договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт та відповідальності підрядника
  13. § 3. Права та обов'язки сторін. Правові наслідки неналежного виконання умов договору підряду
  14. § 2. Зміст договору. Майно, що може бути об'єктом договору довічного утримання.
  15. § 2. Зміст господарського договору