<<
>>

Загальні положення про зобов'язання з відшкодування моральної шкоди.

У ст. З Конституції України проголошується, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека є найвищою соціальною цінністю. Це вимагає від держави створення правових механізмів реалізації такого декларативного положення, одним із найефективніших із яких на сьогоднішній день, як показує світовий досвід і вітчизняна судова практика, є інститут відшкодування моральної шкоди.

Підґрунтя цього правового інституту становлять статті 32, 56, 62, 152 Конституції України.

Загальною основою інституту від-

шкодування моральної шкоди є статті 23,1167 ЦК України. Також в ЦК України про відшкодування моральної шкоди йдеться, зокрема, у статтях 39,200,216,276,280,298,386,393,611,1168. Особливості відшкодування моральної (немайнової) шкоди в окремих сферах передбачають: статті 18,157,158,159,162 СК України, ст. 237і Кодексу законів про працю України, ст. 49 Закону України "Про інформацію" від 2 жовтня 1992 р., ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" від 23 грудня 1993 p., статті 4, 22 Закону України "Про захист прав споживачів" від 12 травня 1991 p., ст. 47 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" від 21 грудня 1993 р. тощо.

Важливе значення в діяльності судів по розгляду і вирішенню справ про відшкодування моральної (немайнової) шкоди мають також акти органів судової влади, зокрема Постанова Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 р. "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного Суду України № 02-5/ 95 від 29 лютого 1996 р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням моральної шкоди".

Відшкодування моральної (немайнової) шкоди необхідно розглядати і як один із способів захисту цивільних прав, і як різновид недоговірної цивільно-правової відповідальності, що застосовується в рамках відповідних недоговірних зобов'язань.

Кредитором у цих зобов'язаннях є фізична або юридична особа, якій належить право вимоги про відшкодування завданої моральної (немайнової) шкоди.

Моральна (немайнова) шкода відшкодовується тільки тій особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб. Навіть у випадку відшкодування моральної шкоди, завданої смертю фізичної особи, її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю (ч.

2 ст. 1168 ЦК України), ця шкода відшкодовується саме потерпілим, адже смерть близької людини, зазвичай, спричиняє істотні втрати немайнового характеру у названих вище осіб.

Право на відшкодування моральної шкоди тісно пов'язано із особою носія, тому воно не передається у спадщину і зі смертю потер-

пілого припиняється. Проте, у разі присудження судом спадкодавцю права на відшкодування моральної шкоди за його життя, це право входить до складу спадщини (ч. З ст. 1230 ЦК України). Якщо ж потерпілий помер до ухвалення на його користь рішення про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, спадкоємці не мають права на таке відшкодування.

Боржниками у зобов'язаннях з відшкодування моральної шкоди можуть бути будь-які учасники цивільних правовідносин (ст. 2 ЦК України).

В окремих випадках відшкодування моральної шкоди здійснюється не безпосереднім заподіювачем шкоди, а іншою вказаною у законі особою. Так, відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду" відшкодування моральної шкоди, у встановлених законом випадках, провадиться за рахунок коштів державного бюджету. За моральну (немайнову) шкоду, завдану працівником під час виконання ним своїх трудових обов'язків, відповідальність несе юридична або фізична особа, з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах (ч. 1 ст. 1172 ЦК України).

У випадку заподіяння особі моральної шкоди спільними діями або бездіяльністю кількох осіб, на них покладається солідарна відповідальність перед потерпілим. За заявою останнього суд може визначити відповідальність осіб, які спільно завдали шкоди, у частці відповідно до ступеня їх вини (ст. 1190 ЦК України).

<< | >>
Источник: С.С. Бичкова. Цивільне право України (договірні та недоговірні зобовязання). 2006

Еще по теме Загальні положення про зобов'язання з відшкодування моральної шкоди.:

  1. § 1. Загальні положення про зобов'язання з відшкодування шкоди
  2. Загальні положення про зобов'язання з відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю
  3. Глава 20 Загальні положення про зобов'язання
  4. § 1. Загальні положення про відшкодування шкоди
  5. Умови виникнення зобов'язань з відшкодування моральної шкоди
  6. ГЛАВА 29. ЗОБОВ'ЯЗАННЯ З ВІДШКОДУВАННЯ ШКОДИ
  7. Зразок позовної заяви про відшкодування моральної шкоди, завданої громадянинові внаслідок незаконного засудження
  8. Зразок позовної заяви про відшкодування моральної шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів досудового слідства, прокуратури і суду
  9. § 2. Відшкодування моральної шкоди
  10. Відшкодуванню шкоди присвячена гл. 82 ЦК, а також галузеві акти законодавства — зокрема, закони України від 1 грудня 1994 р. "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду", від 13 грудня 2001 р. "Про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та її фінансове забезпечення", гл. IX Кодексу законів про працю України тощо. Тлумачення окремих норм стосовно відшкодування шкоди міститься і в актах судової влади — зокр