<<
>>

§ 13. Відшкодування шкоди при ушкодженні здоров'я неповнолітнього

Цивільний кодекс УРСР у ч. 1 ст. 462 передбачає розмір відшкодування неповнолітньому, який не досяг 15 років. Слід зазначити, що ч. 1 цієї статті прирівнює учнів до 18 років до неповнолітніх, які не досягли 15 років.

Це пояснюється тим, що учні до 18 років здебільшого у зв'язку з навчанням, як і особи, що не досягли 15 років, не мають заробітку. Якщо зазначені особи не мають заробітку на час заподіяння шкоди, то їм відшкодовуються фактичні витрати (або витрати в майбутньому), необхідні для поновлення здоров'я. У ст. 462 міститься лише приблизний перелік цих витрат: на лікування, протезування, сторонній догляд тощо. Тому не виключається, що в конкретному випадку потерпілому мають бути відшкодовані витрати, не передбачені ч. 1 ст. 462, зокрема витрати, пов'язані зі спеціальним навчанням хворої дитини, з необхідністю додаткового харчування.

Необхідність у тих чи інших витратах має бути встановлена за допомогою відповідних доказів (висновку лікарської експертизи та ін.). Вимоги потерпілого про відшкодування зазначених витрат підлягають задоволенню за умови, якщо він відповідні види допомоги не одержав безплатно.

Коли до моменту заподіяння ушкодження здоров'я неповнолітній, який не досяг 15 років, мав заробіток, тоді йому відшкодовуються разом з витратами, пов'язаними з поновленням здоров'я, збитки, пов'язані з втратою заробітку. Розмір періодичних платежів визначається з розрахунку фактичного заробітку, проте не нижче, ніж з мінімальної заробітної плати (ч. З ст. 462 ЦК УРСР).

По досягненні потерпілим 15 років (учнями — 18 років) їм відшкодовуються збитки, пов'язані з втратою або зменшенням їх працездатності. При цьому розмір збитків визначається з розміру середньої заробітної плати некваліфіко-ваного робітника в даній місцевості (ч. 2 ст. 462 ЦК УРСР).

У судовій практиці вважається, що збитки мають бути відшкодовані потерпілим незалежно від того, приступили вони до трудової діяльності чи ні.

Якщо потерпілий здобув певну кваліфікацію, то після початку трудової діяльності він має право вимагати збільшення відшкодування за шкоду, пов'язану із зменшенням його працездатності, виходячи з розміру винагороди працівника його кваліфікації.

Наприклад, потерпілий у віці до 18 років дістав ушкодження ноги. Потім він набув кваліфікації вчителя української мови та літератури, за якою він втратив 50 відсотків професійної працездатності.

Потерпілий має право пред'явити до заподіювача шкоди позов про відшкодування шкоди. Розмір відшкодування визначається виходячи із заробітку вчителя української мови та літератури і 50 відсотків втрати професійної працездатності. При цьому потерпілий має право подібні вимоги заявляти неодноразово залежно від зміни його кваліфікації.

Таке саме право за наявності здобуття кваліфікації повинно належати і потерпілим, які внаслідок ушкодження здоров'я повністю втратили працездатність або виконують роботу нижчої квалфікації (ч. 2 ст. 462 ЦК УРСР).

Сума відшкодування за втрату або зниження працездатності має бути зменшена на суму пенсії по інвалідності, що призначена і яку фактично одержує потерпілий після ушкодження здоров'я.

На потерпілих, які не досягли 15-річного віку, правило ст. 454 ЦК УРСР про врахування вини потерпілого не поширюється.

ЦК України більшою мірою захищає інтереси малолітньої або неповнолітньої особи, якій спричинена шкода внаслідок каліцтва та іншого ушкодження здоров'я. Обрано єдиний критерій — встановлений законом розмір мінімальної заробітної плати, нижче якого не можна визначити розмір відшкодування шкоди, заподіяної життю і здоров'ю неповнолітньої або малолітньої особи. Цей підхід сприяє певній стабільності матеріального становища зазначених осіб.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України після досягнення потерпілим чотирнадцяти років (а не п'ятнадцяти років за ЦК УРСР) юридична або фізична особа, яка завдала шкоду зобов'язана відшкодувати потерпілому шкоду, пов'язану із втратою або зменшенням його працездатності, виходячи з розміру встановленої законом розміру мінімальної заробітної плати.

Слід також відмітити, що^ст. 1218 передбачає життєву ситуацію, яка не врахована у ст. 462 ЦК УРСР. Йдеться щодо потерпілого, який не має професійної кваліфікації і після досягнення повноліття залишається непрацездатним внаслідок каліцтва, завданого йому до повноліття. Він має право вимагати відшкодування шкоди в обсязі не нижче встановленого законом розміру мінімальної заробітної плати.

<< | >>
Источник: О. В. Дзера. Цивільне право України. Книга 2. 2002

Еще по теме § 13. Відшкодування шкоди при ушкодженні здоров'я неповнолітнього:

  1. § 11. Особливості відшкодування шкоди при ушкодженні здоров'я і заподіянні смерті громадянинові
  2. 8.2. Відшкодування шкоди, завданої неповнолітньою особою
  3. 8.3. Відшкодування шкоди, завданої неповнолітньою особою після набуття нею повної цивільної дієздатності
  4. § 11. Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю
  5. Частина II. Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю
  6. § 3. Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю
  7. § 3. Відшкодування шкоди, завданої внаслідок неусунення небезпеки (загрози) життю, здоров'ю та майну
  8. Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичної особи
  9. Загальні положення про зобов'язання з відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю
  10. 9. Порядок звернення до суду з вимогою відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю
  11. Відшкодування шкоди при заподіянні смерті потерпілому
  12. Відшкодуванню шкоди присвячена гл. 82 ЦК, а також галузеві акти законодавства — зокрема, закони України від 1 грудня 1994 р. "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду", від 13 грудня 2001 р. "Про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та її фінансове забезпечення", гл. IX Кодексу законів про працю України тощо. Тлумачення окремих норм стосовно відшкодування шкоди міститься і в актах судової влади — зокр