<<
>>

Строк виконання зобов'язання

. Відповідно до ст. 161 ЦК УРСР належним визнається такий строк виконання, який встановлений законом, договором або випливає із суті зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання може бути визначений календарною датою або закінченням відповідного періоду часу, а також вказівкою на відповідну подію, яка обов'язково має настати.

Але досить часто на практиці трапляються зобов'язання, строки виконання яких або взагалі не встановлені, або визначені моментом пред'явлення вимоги виконання кредитором.

Наприклад, внесений вклад в Ощадбанк, передача речі в гардероб тощо. У цьому разі відповідно до ст. 165 ЦК УРСР, п. 2 ст. 532 ЦК України кредитор має право вимагати виконання і відповідно боржник має право провести таке виконання у будь-який час. Однак обов'язок виконати таке зобов'язання покладається на боржника в семиденний строк з дня пред'явлення вимоги кредитором, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із закону, договору або суті зобов'язання.

При простроченні боржника кредитор має право або вимагати виконання зобов'язання в натурі, або відмовитися від прийняття виконання. Однак у будь-якому разі боржник зобов'язаний відшкодувати кредиторові збитки, що їх зазнав кредитор у зв'язку із простроченням (ст. 213 ЦК УРСР, ст. 614 ЦК України). Коли предметом виконання є грошова сума, боржник зобов'язаний сплатити за час прострочення 3 відсотки річних від простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків (ст. 214 ЦК УРСР). За грошовими зобов'язаннями розмір відсотків може встановлюватися угодою сторін і відповідними нормативними актами.

Крім норм щодо прострочення боржника, існують відповідні правила, встановлені на випадок прострочення з боку кредитора. Кредитор визнається таким, що прострочив виконання, якщо він відмовився прийняти надане боржником належне виконання зобов'язання або не вчинив відповідних дій, без яких боржник не може виконати своїх обов'язків. При простроченні прийняття виконання кредитором боржник у свою чергу має право вимагати від кредитора відшкодування заподіяних йому збитків.

У законодавстві регулюється і питання про можливість дострокового виконання зобов'язання. Так, ст. 166 ЦК УРСР, ст. 533 ЦК України передбачають, що боржник має право виконати зобов'язання до строку, встановленого в договорі, якщо інше не випливає із самого договору, не встановлено законом або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Проте існує цілий ряд таких зобов'язань, які за своїм змістом не можуть бути виконані достроково. Так, при достроковому врученні поздоровчої телеграми або, скажімо, подарунка ювілярові втрачається самий сенс дострокового виконання зобов'язання.

<< | >>
Источник: О. В. Дзера. Цивільне право України. Книга 1. 2002

Еще по теме Строк виконання зобов'язання:

  1. § 3. Місце, строк та спосіб виконання зобов'язання
  2. § 3. Місце, строк та спосіб виконання зобов'язання
  3. Неможливість виконання зобов'язання
  4. Стаття 57. Строки сплати податкового зобов'язання
  5. § 2. Суб'єкти виконання зобов'язання
  6. § 4. Особливості виконання часткового та солідарного зобов'язання
  7. § 4. Особливості виконання часткового та солідарного зобов'язання
  8. § 2. Суб'єкти виконання зобов'язання
  9. § 4. Зобов'язально-правові засоби забезпечення виконання зобов'язань
  10. Стаття 217. Визначення порядку і строку виконання рішення суду, забезпечення його виконання
  11. Елементи зобов'язання
  12. Як виконують зобов'язання?
  13. Стаття 179. Особисте зобов'язання
  14. § 1. Поняття зобов'язання
  15. РОЗДІЛ VI НЕДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ
  16. РОЗДІЛ 1. ДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ