<<
>>

§ 4. Спадщина та особливості спадкування деяких видів майна

Загальні положення. Спадщина посідає центральне місце у спадковому праві і являє собою сукупність прав та обов'язків, які переходять до спадкоємців у порядку спадкового правонаступництва.

Таке загальне визначення не дає підстав для твердження, що термін "всі права та обов'язки" охоплює всі права та обов'язки, які належали спадкодавцеві. Щоб визначити обсяг та межі спадщини, потрібно врахувати певні обставини та умови.

По-перше, у спадщину входять ті права та обов'язки, які належали спадкодавцеві, а не третій особі, причому ці права виникли ще за життя спадкодавця.

По-друге, існують права та обов'язки, які мають особистий характер, тобто тісно пов'язані з особою спадкодавця. Тому природно, що вони не входять до складу спадщини. Так, згідно з п. 1 ст. 25 Закону України "Про авторське право і суміжні права" не переходять у спадщину особисті (немайнові) права автора. Проте, як правильно зазначає Ю. К. Толстой, "авторство спадкодавця продовжує існувати і після його смерті як соціальне значимий і такий, що охоплюється законом, юридичний факт"1. Крім того, відповідно до ст. 1238 ЦК України до спадщини не входять також право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов'язки особи як кредитора або боржника.

По-третє, до спадщини входять права та обов'язки, які не припинилися внаслідок смерті спадкодавця.

Серед сукупності прав, що переходять до спадкоємців, можна знайти різні за своїм правовим змістом права. Серед них найбільшу питому вагу має право власності. Крім того, до складу спадщини "входять не тільки права та обов'язки, а й правові утворення, які посідають проміжне становище між правоздатністю і суб'єктивним правом (обов'язком)"2.

Такі права ще називають права на правоутво-рення, оскільки на їх підставі виникають певні суб'єктивні права. Так, якщо квартира (будинок) не була передана у власність наймачеві, його спадкоємці мають право вимагати визнання за ними права власності на неї, якщо наймач звертався з належно оформленою заявою про це до відповідного органу приватизації або власника державного чи громадського (щодо громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи) житлового фонду, однак вона не була розглянута у встановлений строк або в її задоволенні було незаконно відмовлено за наявності підстав і відсутності заборон для передачі квартири у власність наймачеві (п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практи-

Гражданское право. Учебник / Под ред А. П. Сергеева й Ю. К. Толстого. — Т. 3. — С. 495. 2 Там само. - С. 498.

ку у справах за позовами про захист права приватної власності" від 22 грудня 1995 р. № 20). Отже, до спадкоємців у даному випадку переходить не саме суб'єктивне право власності, а право вимагати визнання за ними права власності.

Коло прав та обов'язків, що входять до спадщини, залежить не лише від того, як вони пов'язані з особою спадкодавця, а можуть залежати і від особи спадкодавця. Здебільшого це залежить від об'єкта (предмета) цього права. Так, згідно із Законом України "Про оренду землі" від 6 жовтня 1998 р. (ст. 8) стосовно земельних ділянок сільськогосподарського призначення право на оренду земельної ділянки переходить після смерті громадянина-орендаря до спадкоємця, якщо ним є юридична особа, установчими документами якої передбачено здійснення цього виду діяльності, або фізична особа, яка має необхідну кваліфікацію або досвід роботи в сільському господарстві.

Коло спадкових прав та обов'язків, які належали спадкодавцеві за життя і які б могли переходити в процесі спадкування, може зменшуватися внаслідок прямої вказівки закону або таке зменшення може настати через певні обставини, вірогідність настання яких на момент відкриття спадщини невідома.

Так, відповідно до ст. 429 ЦК УРСР за відсутності у набувача майна за договором довічного утримання спадкоємців чи за відмови їх від договору довічного утримання будинок, який раніше був відчужений за умови довічного утримання, повертається відчужувачеві. Отже, процес спадкування у такому випадку відбудеться лише за умови, що спадкоємець не відмовиться від договору довічного утримання. Відчужувач у більшості випадків не належатиме до кола спадкоємців ні за законом, ні за заповітом. Але якщо і відбудеться такий збіг, то будинок повертається йому не за правилами спадкування, крім того, право власності на цей будинок не входитиме в коло спадкових прав.

Складний фактичний склад, необхідний для процесу спадкування певних об'єктів, зумовлює особливість спадкування деяких видів майна.

<< | >>
Источник: О. В. Дзера. Цивільне право України. Книга 2. 2002

Еще по теме § 4. Спадщина та особливості спадкування деяких видів майна:

  1. Особливості спадкування деяких прав та обов'язків, що належали спадкодавцю.
  2. Стаття 267. Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності
  3. Стаття 79. Спрощений порядок митного оформлення деяких видів товарів
  4. § 4. Особливості деяких різновидів права спільної власності
  5. § 3. Особливості деяких різновидів права спільної власності
  6. § 4. Особливості спадкування усиновленими та усиновлювачами
  7. Які особливості спеціальних видів зберігання?
  8. Стаття 170. Особливості нарахування (виплати) та оподаткування окремих видів доходів
  9. Стаття 174. Оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав
  10. Особливості охорони рідких і зникаючих видів рослин: основні вимоги щодо ведення Червоної книги України та Зеленої книги України.
  11. § 7. Особливості купівлі-продажу нерухомого майна
  12. § 2. Особливості договору оренди державного та комунального майна
  13. § 2. Поняття спадкування і права на спадкування
  14. § 5. Позов про виключення майна з опису (звільнення майна з-під арешту)