1. Що являє собою відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням життя?

Завдання шкоди життю та здоров'ю фізичної особи породжує відповідний обов'язок відшкодувати заподіяну шкоду.

Розглянемо випадки, в разі настання яких виникає обов'язок відшкодувати заподіяну шкоду, та ознаки, якими вони характеризуються.

Поняттям „каліцтво" охоплюються дві основні категорії: травма та професійне ушкодження здоров'я.

Травма характеризується раптовим та, як правило, одноразовим зовнішнім впливом на організм, внаслідок чого йому завдається фізичне ушкодження, наприклад, удар, результатом якого є перелом кісток.

Професійне захворювання ж характеризується як таке ушкодження здоров'я, що стало результатом не одноразового, а систематичного та тривалого впливу на організм людини шкідливих факторів, що є характерними для даного виду професії.

Зокрема, в затвердженому постановою Кабінету Міністрів України „Переліку професійних захворювань" наводиться перелік робіт та виробництв, на яких можливе виникнення професійного захворювання, перелік небезпечних та шкідливих речовин і виробничих факторів, вплив яких може викликати професійне захворювання та перелік самих професійних захворювань, до яких законодавством відносяться захворювання, що виникають під впливом хімічних факторів; що викликані впливом промислових аерозолів, дією фізичних факторів; які пов'язані з фізичним перевантаженням та перенапруженням окремих органів і систем; викликані дією біологічних факторів; а також алергічні захворювання; злоякісні новоутворення (професійний рак).

Судовою практикою також встановлюється, що як виняток професійним може бути визнане захворювання, не внесене до зазначеного переліку, якщо на момент, прийняття рішення медична наука має нові відомості, які дають підстави вважати це захворювання професійним.

Поняттям „інше ушкодження здоров'я" охоплюється будь-яке, не пов'язане з каліцтвом, ушкодження здоров'я, що наступило внаслідок так званого загального захворювання. При цьому, дане загальне захворювання не пов'язане ні зі специфікою роботи, ні з травматичним впливом на організм людини, а є видом ушкодження здоров'я внаслідок недотримання заподіювачем шкоди встановлених правил та норм, наприклад, коли внаслідок відключення опалення особа захворіла на гостре респіраторне захворювання.

При цьому специфіка шкоди, яка завдана здоров'ю, полягає у тому, що вона не може бути відшкодована в натурі та оцінена в грошовому еквіваленті. І тому об'єктом відшкодування буде не зазначена шкода, а лише майнові втрати, що зазнала людина, внаслідок завдання цієї шкоди.

До таких втрат законодавством відносяться:

1) заробіток (дохід), втрачений потерпілим внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності. Під працездатністю мається на увазі стан людини, при якому сукупність фізичних, розумових і емоційних можливостей дозволяє працюючому виконувати роботу визначеного змісту, обсягу і якості;

2) додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Однак наведений перелік є не виключним та орієнтовним. Тому у випадку, коли потерпілий має ще й інші витрати, які пов'язані з відповідним ушкодженням здоров'я, то він має право вимагати їх відшкодування.

Крім того, потрібно зазначити, що у випадку ушкодження здоров'я фізичної особи, вона має право на відшкодування моральної шкоди.

Передумовою для відшкодування шкоди має бути протиправ-ність діяння. Так, протиправність зазначеного виду діяння полягає в тому, що будь-яке діяння, яким завдається шкода здоров'ю особи, як правило, презюмується (наперед вважається) протиправним.

Розглянемо випадок: громадянин Іваненко І. озброївшись сокирою намагався проникнути в квартиру свого сусіда Васильчика А. При цьому гр-н Васильчик був вдома і щоб попередити озброєний напад та вторгнення до житла завдав нападнику тілесних ушкоджень, наслідком яких стала тимчасова втрата працездатності. У цьому випадку гр-н Васильчик не несе кримінальної відповідальності на не повинен відшкодовувати заподіяну ушкодженням здоров'я шкоду, оскільки мала місце необхідна оборона.

Певними особливостями наділений також і взаємозв'язок між протиправним діянням та завданою шкодою. У даних відносинах, пов'язаних з відшкодуванням шкоди, слід доводити наявність взаємозв'язку не тільки між протиправним діянням та каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я, але і причинно-наслідковий зв'язок між даними ушкодженнями та зазначеними майновими втратами.

Певними особливостями наділена і вина заподіювача шкоди - вона презюмується (визнається такою наперед), аж доки заподі-ювач не доведе свою невинність.

Як вже зазначалось, така норма цивільного законодавства стосується усіх без винятку випадків завдання шкоди життю та здоров'ю.

Законодавством передбачається, що відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, мусить відшкодувати як фізична (людина) так і юридична особа (підприємство, установа, організація), яка її завдала.

Однак, у випадках, коли шкода завдається від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання працівнику, який застрахований в порядку загальнообов'язкового державного соціального страхування, то виникає ціла низка специфічних ознак.

Так, насамперед, окрім Цивільного кодексу ці зобов'язання врегульовуються Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування та рядом законодавчих, підзаконних нормативних актів.

Отже, для того, щоб визначитись, яким чином Ви можете отримати відшкодування такого виду шкоди, необхідно мати на увазі, при яких обставинах шкода була завдана.

Необхідною умовою відшкодування шкоди державою є те, чи є громадянин застрахованим.

Так, обов'язковому страхуванню від нещасного випадку підлягають:

1) особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту);

2) учні та студенти навчальних закладів, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти, залучені до будь-яких робіт під час, перед або після занять; під час занять, коли вони набувають професійних навичок; у період проходження виробничої практики (стажування), виконання робіт на підприємствах;

3) особи, які утримуються у виправних, лікувально-трудових, виховно-трудових закладах та залучаються до трудової діяльності на виробництві цих установ або на інших підприємствах за спеціальними договорами.

Крім того, добровільно можуть застрахуватися також священнослужителі, церковнослужителі та особи, які працюють у релігійних організаціях, на виборних посадах, особи, які забезпечують себе роботою самостійно, громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності.

Особливість такого відшкодування шкоди полягає в тому, що відповідальність відшкодувати відповідну шкоду покладається на певний Фонд соціального страхування. І тільки у випадку, якщо сума страхових виплат не покриває завданої шкоди в повному обсязі, то страхувальник має право вимагати відшкодування шкоди, в частці, якої не вистачає у заподіювача шкоди, чи особи, яка несе відповідальність за її завдання.

Цивільним законодавством закріплюється порядок відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я особі, яка в момент завдання шкоди не працювала. Так, якщо у вказаний момент Ви не працювали, розмір майнових втрат, що Ви зазнали внаслідок завдання цієї шкоди, законодавством визначається виходячи з розміру мінімальної заробітної плати (детальніше це питання розглядалось в частині І пам'ятки).

Відшкодуванню підлягає шкода, завдана фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, без урахування пенсії, призначеної у зв'язку з втратою здоров'я, або пенсії, яку вона одержувала до цього, а також інших доходів, оскільки вони вважаються засобами соціального захисту, завдяки яким держава реалізує свою соціальну функцію.