<<
>>

§ 5. Правові наслідки порушення договору поставки

Сторони мають вживати всіх необхідних заходів щодо виконання договорів поставки. Порушення умов договору призводить до невигідних майнових наслідків для його учасників. Часто це завдає шкоди і загальнодержавним інтересам.

У системі стимулюючих засобів, разом із засобами заохочення, важлива роль належить майновій відповідальності, а також засобам оперативного впливу на правопорушника.

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання договору поставки настає у формі відшкодування збитків і неустойки (штрафу або пені).

Застосування санкцій є правом (а не обов'язком) сторони за договором.

Розглянемо наслідки порушення сторонами найголовніших умов договору поставки.

Невиконання постачальником свого обов'язку передати покупцеві певну кількість продукції в обумовленому асортименті та у встановлений строк може виявитися у таких правопорушеннях, як прострочення поставки або непоставка та недопоставка. Прострочення поставки або недопоставка — це однотипні правопорушення, бо в разі недопоставки прострочено поставку якоїсь частини (партії) продукції в обумовлений строк. Тому правові наслідки цих правопорушень однакові.

У разі прострочення поставки або недопоставки постачальник сплачує покупцеві неустойку, розмір якої залежить від вартості продукції, непоставленої у встановлений строк. Виходячи з принципу реального виконання зобов'язання, постачальник повинен поповнити недопоставлену кількість продукції в наступному періоді у межах строку дії договору.

Відповідно до пунктів 2 і 3 ст. 719 ЦК України за довгостроковим договором кількість товарів, недопоставлених постачальником в окремому періоді поставки, підлягає поповненню у наступному періоді (періодах) у межах того року, в якому допущено недопоставку товару, якщо інше не передбачено у договорі. Товари, поставлені одному одержувачеві понад кількість, передбачену в договорі або від-вантажувальній рознарядці, не зараховуються на покриття недопоставки іншим одержувачам і підлягають поповненню постачальником, якщо інше не передбачено у договорі.

Поповнення недопоставки продукції здійснюється в асортименті того періоду, в якому вона мала місце, а товарів — в асортименті наступного строку поставки, якщо іншу номенклатуру (асортимент) не буде додатково погоджено між сторонами.

Проте покупець товарів може вимагати поповнення недопоставки в асортименті того періоду, в якому вона мала місце. Він також має право відмовитися від продукції, поставку якої прострочено, якщо інше не передбачено в договорі. Продукцію, відвантажену постачальником до одержання повідомлення покупця, останній повинен прийняти й оплатити.

Вищезазначена неустойка за недопоставку або прострочення поставки нині стягується одноразово. Це означає, що обсяг недопоставленої продукції не враховується при визначенні розміру неустойки за такі самі порушення в наступних здавальних періодах. Більше того, тут діє певна заохочувальна норма: в разі поповнення в наступних здавальних періодах недопоставленого обсягу продукції (за умови повного виконання зобов'язань з поставок у цьому періоді) розмір неустойки за недопоставку або прострочення поставки зменшується на 50 відсотків (п. 57 Положення про поставки продукції; п. 49 Положення про поставки товарів).

За ст. 727 ЦК України, встановлена законом, іншими правовими актами або договором неустойка за недопоставку або прострочення поставки товарів стягується з постачальника до фактичного виконання зобов'язання у межах строку дії договору, якщо інший порядок стягнення неустойки не встановлено законом або договором.

Серйозним порушенням договірної дисципліни при поставках є відхилення виготовлювача від вимог щодо якості продукції. Недодержання умов щодо якості продукції тягне за собою різні правові наслідки залежно від характеру правопорушення. Так, дуже часто у продукції виявляються дефекти, які можна й економічно доцільно усунути в місці її одержання. На вимогу покупця їх усувають працівники виготовлювача (у тому числі шляхом заміни деяких частин або

виробу в цілому) протягом 20 днів, якщо інший строк не передбачений нормативною документацією або договором. У разі усунення дефектів силами і засобами покупця виготовлювач відшкодовує йому заподіяні витрати. Якщо виготовлювач усунув дефекти в обумовлений строк, а також якщо покупець не вимагав їх усунення, майнової відповідальності у вигляді штрафів постачальник не несе.

Якщо якість продукції не відповідає стандарту, технічним умовам, іншим нормативним документам, зразкам або умовам договору, покупець має право відмовитися прийняти та оплатити продукцію, а якщо вона вже оплачена, вимагати у встановленому порядку повернення сплачених сум і заміни продукції на доброякісну. За це порушення договору виготовлювач сплачує покупцеві штраф у розмірі 20 відсотків вартості продукції неналежної якості.

Разом з тим покупець має право прийняти зазначену продукцію за договірною ціною або для реалізації на комісійних засадах. Передача на розсуд покупця питання про те, прийняти недоброякісну продукцію чи відмовитися від неї, у кожному конкретному випадку може запобігти зайвим витратам виготовлювача, пов'язаним з поверненням, ремонтом виробів тощо.

У разі поставки продукції, яка відповідає нормативній документації, але виявиться нижчого сорту, ніж зазначено в документі, що засвідчує якість, покупець має право або прийняти її за ціною, передбаченою для продукції відповідного сорту (якості), або відмовитися від неї. Одержавши від покупця повідомлення про відмову від продукції недоброякісної або нижчого сорту, виготовлювач повинен протягом 10 днів, а щодо продукції, яка швидко псується, протягом 24 годин розпорядитися нею. Якщо виготовлювач у зазначені строки не розпорядився продукцією, покупець може реалізувати її на місці або повернути виготовлювачеві. Продукція, яка швидко псується, в усіх випадках підлягає реалізації на місці. У разі відмови покупця від недоброякісної продукції або використання її не за цільовим призначенням вона не зараховується у виконання зобов'язань за договором поставки (пункти 41 і 59 Положення про поставки продукції; пункти 34 і 52 Положення про поставки товарів).

Серйозним правопорушенням є поставка некомплектної продукції. У цьому разі на вимогу покупця виготовлювач повинен доукомплектувати продукцію або замінити її комплектною у 20-денний строк після одержання такої вимоги, якщо інший строк не передбачено угодою сторін. До виконання цієї вимоги покупець може не оплачувати некомплектну продукцію, а якщо вона вже оплачена, вимагати повернення сплачених сум. Коли виготовлювач в обумовлений строк не укомплектує продукцію або не замінить її на комплектну, покупець може відмовитися від продукції і стягнути з виготовлювача штраф у розмірі 20 відсотків її вартості, включаючи і вартість частин, яких не вистачає (пункти 42 і 59 Положення про поставки продукції; пункти 35 і 52 Положення про поставки товарів).

Положення про поставки передбачають майнові санкції також за порушення постачальником інших умов договору: за неналежне маркування й упаковку, за поставку продукції без застосування засобів пакетування або тари-обладнання тощо.

За договором поставки певні права та обов'язки має й покупець.

Він, зокрема, повинен прийняти продукцію та оплатити її за встановленими цінами. Якщо без згоди покупця поставлено продукцію, не передбачену договором, або з порушенням умов договору, або за відсутності договору, він має право відмовитися

від прийняття її для використання і від оплати. У цьому разі продукція приймається на відповідальне зберігання покупця, а у випадках, визначених транспортним законодавством, покупець може відмовитися прийняти продукцію від органів транспорту.

Якщо договором передбачено вибірку продукції покупцем зі складу постачальника, ініціативу в одержанні її має виявити покупець. У договорі слід чітко визначити порядок вибірки та санкції за порушення покупцем свого обов'язку, оскільки Положеннями про поставки вони не передбачені. У всякому разі постачальник може вимагати від покупця відшкодування збитків, заподіяних невибіркою продукції.

Важливим обов'язком покупця є своєчасна і повна оплата замовленої продукції. Розрахунки між суб'єктами господарської діяльності за поставки продукції, у тому числі продовольства і сільськогосподарської продукції, здійснюються переважно шляхом попередньої оплати, якщо інша форма розрахунків не обумовлена угодою сторін.

Відповідно до статей 1 і 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22 листопада 1996 р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу, вона не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який стягується пеня.

Сплачена при цьому пеня відноситься на результати фінансової діяльності підприємства-боржника. Покупець відповідає також за прострочення повернення тари, засобів пакетування та деякі інші порушення договору.

Сторонам надається можливість передбачити у договорі відшкодування збитків у твердій сумі, яка підлягає стягненню в разі неналежного виконання контрагентом зобов'язання. Тоді позивачеві не треба доводити фактичний розмір заподіяних збитків.

<< | >>
Источник: О. В. Дзера. Цивільне право України. Книга 2. 2002

Еще по теме § 5. Правові наслідки порушення договору поставки:

  1. § 4. Зміст договору купівлі-продажу та правові наслідки його порушення
  2. Припинення договору найму (оренди) житла, його правові наслідки
  3. § 3. Права та обов'язки сторін. Правові наслідки неналежного виконання умов договору підряду
  4. § 7. Правові наслідки недійсності правочнну
  5. Розділ 1. Встановлення походження дітей та його правові наслідки.
  6. Стаття 88. Правові наслідки судимості
  7. Стаття 46. Особливі правові наслідки недійсності шлюбу
  8. Стаття 45. Правові наслідки недійсності шлюбу
  9. Что является существенным условием договора поставки: сроки поставки отдельных партий товара или срок действия самого договора?
  10. Стаття 36. Правові наслідки шлюбу
  11. Стаття 9. Правові наслідки засудження особи за межами України
  12. Стаття 232. Правові наслідки усиновлення
  13. Стаття 35. Правові наслідки повторності, сукупності та рецидиву злочинів
  14. Стаття 166. Правові наслідки позбавлення батьківських прав
  15. Стаття 239. Правові наслідки скасування усиновлення
  16. Стаття 237. Правові наслідки визнання усиновлення недійсним