<<
>>

Права, обов'язки та відповідальність сторін за договором контрактації сільськогосподарської продукції

. За договором контрактації

сільськогосподарської продукції сторони мають взаємні права та обов'язки.

Основний обов'язок виробника сільськогосподарської продукції полягає в передачі заготівельникові виробленої продукції в погодженому асортименті та кількості.

Основний обов'язок заготівельника (контрактанта) зводиться до прийняття товару і його оплати.

Стаття 274 ГК України передбачає підстави відповідальності сторін за договором контрактації сільськогосподарської продукції.

Так, за нездачу сільськогосподарської продукції у строки, передбачені договором контрактації, виробник сплачує контрактанту неустойку в розмірі, встановленому договором, якщо інший розмір не передбачений законом.

У разі, якщо продукцію не було своєчасно підготовлено до зда-вання-приймання і про це не було попереджено контрактанта, виробник відшкодовує контрактанту завдані цим збитки.

За невиконання зобов'язання щодо приймання сільськогосподарської продукції безпосередньо у виробника, а також у разі відмови від приймання продукції, пред'явленої виробником у строки і в порядку, що погоджені сторонами, контрактант сплачу є ви-робнику штраф у розмірі п'яти відсотків вартості неприйнятої продукції, враховуючи надбавки і знижки, а також відшкодовує завдані виробникові збитки, а щодо продукції, яка швидко псується, - повну її вартість.

У договорі контрактації сільськогосподарської продукції можуть бути передбачені також інші санкції за невиконання або неналежне виконання зобов'язань.

Однак, вирішуючи питання про відповідальність виробника сільськогосподарської продукції, необхідно враховувати специфіку сільськогосподарського виробництва.

Виробник, який довів відсутність своєї вини у невиконанні або неналежному виконанні договору, звільняється від відповідальності. Відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини (наприклад, у разі впливу на виконання зобов'язань непереборної сили) доводить виробник сіль-ськогосподарської продукції.

В якості обставин непереборної сили, що звільняють виробника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання

Постачальник — особа, яка здійснює продаж споживачам енергетичних та інших ресурсів.

Споживачем (абонентом) може виступати юридична або фізична особа.

Фізичні особи, як правило, укладають договір постачання енергетичними та іншими ресурсами з метою їх одержання для побутового споживання. Однак договором може бути передбачене ви-користання даних ресурсів і для забезпечення підприємницької діяльності.

До істотних умов даного договору належать умови щодо предмета договору, кількості, якості енергетичних та інших ресурсів, строку дії договору та ціни.

Предметом договору є енергетичні або інші ресурси, що надаються споживачеві (абонентові). Дані ресурси як товарна продукція відрізняються тим, що саме їх існування проявляється в споживанні, витраті.

Загальна кількість енергетичних та інших ресурсів, що постачальник зобов'язаний надавати споживачеві (абонентові), визначається за погодженням сторін. Сторони можуть встановити кількість ресурсів не лише на строк дії договору, а й визначити їх місячну та, навіть, добову норму.

Коли споживачем (абонентом) за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами виступає фізична особа, яка використовує їх для побутового споживання: вона вправі використати дані ресурси в необхідній їй кількості з оплатою відповідно до фактичного споживання, що встановлюється за показниками лічильника.

Показники якості енергетичних та інших ресурсів узгоджуються сторонами на підставі державних стандартів або технічних умов шляхом погодження переліку (величини) показників, підтримання яких є обов'язком для сторін договору (ч. З ст. 276 ГК України). Наприклад, якість електричної енергії визначається, головним чином, двома показниками - напругою і частотою струму.

Розрахунки за даними договорами проводяться на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Строки постачання енергетичних та інших ресурсів встановлюються сторонами в договорі, виходячи, як правило, з необхідності забезпечення їх ритмічного та безперебійного надходження споживачу (абоненту) (ч. 4 ст. 276 ГК України).

На відміну від інших договорів купівлі-продажу, що передбачають обов'язок покупця прийняти товар, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами на споживача (абонента) не покладається обов'язку одержати певну кількість енергетичних або інших ресурсів; водночас абонент зобов'язаний дотримуватися передбаченого договором режиму використання енергетичних та інших ресурсів, забезпечувати безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. Нарешті, для цього договору не характерні такі атрибути багатьох договорів купівлі-продажу, як гарантійний строк і строк придатності товару, комплектність товару, тара й упаковка тощо.

<< | >>
Источник: С.С. Бичкова. Цивільне право України (договірні та недоговірні зобовязання). 2006

Еще по теме Права, обов'язки та відповідальність сторін за договором контрактації сільськогосподарської продукції:

  1. § 4. Договір контрактації сільськогосподарської продукції
  2. Що таке договір контрактації сільськогосподарської продукції?
  3. § 4. Договір контрактації сільськогосподарської продукції
  4. § 3. Відповідальність сторін за порушення договору контрактації
  5. Права та обов'язки сторін за договором чартеру (фрахтування).
  6. Права та обов'язки сторін за договором поставки
  7. Права та обов'язки сторін за договором позички
  8. Права та обов'язки сторін кредитного договору
  9. Права та обов'язки сторін за договором прокату
  10. Права та обов'язки сторін договору доручення
  11. Права та обов'язки сторін ліцензійного договору
  12. Права та обов'язки сторін договору комерційної концесії
  13. Права та обов'язки сторін договору управління майном
  14. § 4. Права та обов'язки сторін за договором схову (зберігання)
  15. Які права і обов'язки сторін за договором комерційної концесії?