<<
>>

Права та обов'язки сторін договору управління майном

. Установник управління має перед управителем низку обов'язків, основ-

ними з яких є: сплатити управителю винагороду в розмірі, строки та порядку, який визначений у договорі; попередити управителя про те, що майно, яке передається в управління, є предметом договору застави, та інші обов'язки, передбачені договором або законом.

Установник управління має право визначати долю майна, порядок розпорядження, строк та умови його використання, визначати характер повноважень управителя.

Крім того, він може вказати в договорі особу, яка має право набувати вигоди від майна, переданого в управління, тобто вигодонабу-вача.

У такому випадку договір управління майном буде договором на користь третьої особи і до нього потрібно застосовувати правила, встановлені ст. 636 ЦК України.

Договором або законом можуть передбачатися й інші права установника управління.

Управитель зобов'язаний:

1) здійснювати за плату від свого імені управління майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи — виго-донабувача (ст. 1029 ЦК України);

2) відокремити надане йому в управління майно від іншого свого майна і обліковувати його на окремому балансі, вести щодо нього окремий облік (ч. З ст. 1030 ЦК України);

3) передати вигоди від майна установникові управління або ви-годонабувачу (ст. 1034 ЦК України);

4) управляти майном відповідно до умов договору (ч. 1 ст. 1037 ЦК України);

5) повідомляти осіб, з якими він вчиняє правочини, про те, що він є управителем, а не власником майна, при вчиненні фактичних та юридичних дій, пов'язаних з управлінням майном. У правочинах щодо майна, переданого в управління, які вчиняються в письмовій формі, вказується про те, що вони вчинені управителем. У разі відсутності такої вказівки уп-равитель зобов'язується перед третіми особами особисто (ч. 2, 3 ст. 1038 ЦК України).

Управитель має право:

1) відчужувати майно, передане в управління, укладати щодо нього договір застави лише за згодою установника управління (ч.

1 ст. 1037 ЦК України);

2) вимагати усунення будь-яких порушень його прав на майно, передане в управління (ч. 2 ст. 1037 ЦК України). Він може пред'явити позов про визнання свого права на майно, про ви-требування майна з чужого незаконного володіння (віндика-ційний позов), про усунення будь-яких порушень свого права, не пов'язаних з позбавленням володіння (негаторний позов);

3) вимагати розірвання договору та виплати належної йому за договором плати відповідно до строку управління цим майном, якщо установник управління не попередив управителя і сам управитель не знав і не міг знати про те, що майно, яке передане в управління, є предметом договору застави (ч. 2 ст. 1039 ЦК України);

4) доручити іншій особі (замісникові) вчинити від його імені дії, необхідні для управління майном, якщо це передбачено договором управління майном або цього вимагають інтереси установника управління або вигодонабувача у разі неможливості отримати в розумний строк відповідні вказівки установника управління. Управитель відповідає за дії обраного ним заміс-ника, як за свої власні (ст. 1041 ЦК України);

5) на плату, встановлену договором, а також на відшкодування необхідних витрат, зроблених ним у зв'язку з управлінням майном (ч. 1 ст. 1042 ЦК України). Ця ознака договору виступає для управителя своєрідним стимулом до найбільш ефективного управління майном;

6) відраховувати належні йому грошові суми безпосередньо з доходів від використання майна, переданого в управління, якщо це передбачено договором (ч. 2 ст. 1042 ЦК України).

Крім того, договір управління майном може засвідчувати виникнення в управителя права довірчої власності на отримане в управління майно, яке може бути обмежене законом чи договором (ч. 2 ст. 1029 ЦК України). Однак у будь-якому разі договір управління майном не тягне за собою переходу права власності до управителя на майно, передане в управління (ч. 5 ст. 1033 ЦК України).

Вигодонабувач має лише права і не має обов'язків. Він має право набувати вигоди від майна, переданого в управління (ч. 2 ст. 1034 ЦК України). Крім того, згідно з ч. 2 ст. 636 ЦК України виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа,

що уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору. Таким чином, вигодонабувач має право вимагати виконання договору управління майном, укладеного на його користь.

<< | >>
Источник: С.С. Бичкова. Цивільне право України (договірні та недоговірні зобовязання). 2006

Еще по теме Права та обов'язки сторін договору управління майном:

  1. Права та обов'язки сторін за договором позички
  2. Права та обов'язки сторін за договором чартеру (фрахтування).
  3. Права та обов'язки сторін за договором поставки
  4. Права та обов'язки сторін кредитного договору
  5. Права та обов'язки сторін за договором прокату
  6. Права та обов'язки сторін договору доручення
  7. Права та обов'язки сторін ліцензійного договору
  8. Права та обов'язки сторін договору комерційної концесії
  9. § 4. Права та обов'язки сторін за договором схову (зберігання)
  10. Права та обов'язки сторін за договором художнього замовлення