<<
>>

§ 1. Поняття зобов'язань із дій, вчинених особою без відповідних повноважень

Згідно зі ст. 467 ЦК УРСР, шкоду, якої зазнав громадянин при рятуванні соціалістичного майна від небезпеки, що йому загрожувала, повинна відшкодувати та організація, майно якої рятував потерпілий.

Безпосереднім приводом виникнення цього інституту були дві справи, що з'явилися у судовій практиці України.

У справі за позовом громадянина М. було встановлено, що позивач, їдучи залізницею як пасажир, під час стоянки побачив пожежу у поїзді, який стояв на сусідній колії. Він почав гасити пожежу, внаслідок чого дістав каліцтво, водночас згорів його одяг. Потерпілий звернувся до суду про відшкодування заподіяної шкоди, що спричинила втрату працездатності. Народний суд відмовив у позові, справа розглядалася у різних судових інстанціях. Нарешті, одна з вищих судових інстанцій зайняла іншу позицію і висловила ряд принципових положень. Вона зазначила, що громадянин М. діяв не в особистих інтересах, а в інтересах охорони народного добра, виконуючи свій конституційний обов'язок, і зобов'язала залізницю відшкодувати громадянинові М. заподіяну шкоду в повному обсязі. Аналогічною була справа за позовом громадянки Б. до товариства "Динамо", чоловік якої загинув під час гасіння пожежі, що охопила склади названого товариства. На утриманні загиблого були двоє дітей, від імені яких їх мати громадянка Б. вимагала відшкодування заподіяної шкоди. Верховний Суд при вирішенні даної справи зайняв аналогічну позицію, яку висловив щодо справи громадянина М.

Зазначений вид зобов'язань, що виникають внаслідок рятування майна за ЦК УРСР має обмежену сферу застосування. Так, зобов'язання, що розглядаються, не виникають стосовно приватного майна. Крім того, офіційний текст ст. 467 ЦК УРСР передбачає рятування соціалістичного майна, тоді як Закон України "Про власність" і ст. 86 ЦК УРСР (в редакції від 12 грудня 1993 р.) закріплюють положення, що власність в Україні виступає в таких формах, як приватна, колективна, державна.

З позицій зазначеного можна говорити, що ст. 467 ЦК УРСР поширюється на випадки рятування майна юридичних осіб або державної (комунальної) власності, оскільки ці форми власності утворилися внаслідок трансформації соціалістичної власності. Нарешті, ст. 467 ЦК УРСР не передбачає рятування здоров'я та життя фізичних осіб. У зв'язку з вищенаведеним ЦК України передбачені нові види недоговірних зобов'язань: вчинення дій в майнових інте-

ресах іншої особи без її доручення (статті 1177—1179); рятування здоров'я, життя фізичної особи, а також майна фізичної і юридичної особи (статті 1180— 1181).

Елементи зобов'язань за cm. 467 ЦК УРСР.

Суб'єктами зобов'язання є: громадянин, який має право на відшкодування заподіяної шкоди і виступає в особі кредитора (потерпілого) та організація, що зобов'язана цю шкоду відшкодувати і виступає в особі боржника.

Право вимагати відшкодування шкоди, завданої при рятуванні майна організації, належить будь-якому громадянинові, який, виконуючи свій громадський обов'язок, зазнав цієї шкоди. До того ж, не має значення, чи ці дії вчинено під час виконання трудових обов'язків, чи ні, важливо, щоб вони являли собою здійснення громадського обов'язку.

Обов'язок відшкодування шкоди покладено на організацію, майно якої рятував потерпілий. Для визначення організації-боржника вирішальним є належність даного майна організації. Йдеться про державні підприємства та установи, громадські об'єднання, кооперативи, колективні підприємства, господарські товариства тощо, яким майно належить відповідно на праві колективної власності, повного господарського відання або на праві оперативного управління. Якщо майно в момент рятування було в іншій організації (оренда, перевезення, збереження тощо) або навіть у громадянина (прокат), то зобов'язаним суб'єктом буде організація, якій належить майно. Коли майно належить кільком організаціям, тоді шкоду, якої громадянин зазнав у зв'язку з його рятуванням, організації відшкодовують солідарне.

Зміст зобов'язання, що виникає внаслідок рятування колективного і державного майна, становить право потерпілого одержати відшкодування шкоди, якої він зазнав, і обов'язок організації-боржника відшкодувати цю шкоду.

Об'єктом зобов'язання є відшкодування шкоди потерпілому, якої він зазнав, рятуючи майно організації.

Елементи зобов'язань, що виникають із вчинення дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення.

Сторонами зобов'язання є особа, що вчиняє дії в майнових інтересах іншої особи (діюча сторона) і особа, в інтересах якої вчиняються дії (зацікавлена сторона).

Як діюча та зацікавлена сторони виступають юридичні та фізичні особи.

Об'єктом зобов'язання є дії в інтересах іншої особи. Під діями розуміють як фактичні, так і юридичні дії, наприклад, виконання термінових ремонтних робіт, вчинення правочинів.

Зміст зобов'язання з вчинення дій в інтересах іншої особи без її доручення створюють права й обов'язки діючої та зацікавленої сторін.

Обов'язки діючої сторони:

— за першою ж нагодою вона зобов'язана сповістити зацікавлену особу про свої дії. Якщо зацікавлена сторона схвалить ці дії, то до відносин сторін застосовуються правила відповідного договору. Невиконання діючою стороною зазначеного обов'язку призводить до втрати нею права вимагати відшкодування зазнаних витрат;

— якщо сповістити зацікавлену сторону неможливо, діюча сторона зобов'язана довести свої дії до кінця, вживши для цього усіх залежних від неї заходів;

— негайно після закінчення ведення справи надати зацікавленій особі звіт про свої дії та передати їй усе, що при цьому було одержано. Діюча сторона має право вимагати від зацікавленої особи відшкодування у межах фактично зазнаних витрат, якщо вони були виправдані обставинами ведення справи.

Зазначеному праву діючої сторони відповідає обов'язок зацікавленої сторони.

Елементи зобов'язань із рятування здоров'я та життя фізичної особи, а також майна фізичної і юридичної особи. Стороною в зобов'язанні із рятування здоров'я і життя фізичної особи є потерпіла сторона, тобто особа, яка без відповідних повноважень запобігала реальній загрозі здоров'ю та життю фізичної особи, і при цьому зазнала шкоди. Іншою стороною є держава, яка зобов'язана відшкодувати шкоду потерпілій стороні у повному обсязі.

Об'єктом зобов'язання є відшкодування шкоди потерпілому, якої він зазнав, рятуючи здоров'я та життя фізичної особи.

Сторонами в зобов'язанні із рятування майна фізичної і юридичної особи є потерпіла та зобов'язана сторони.

Потерпілою е фізична особа, яка без відповідних повноважень запобігла реальній загрозі шкоди іншої особи в умовах, які виключали можливість попередження щодо такої загрози. Зобов'язаною особою — юридична особа, майно якої рятувала потерпіла сторона.

Об'єктом зобов'язання є відшкодування шкоди потерпілій стороні, якої вона зазнала, рятуючи майно фізичної чи юридичної особи.

Зміст зобов'язання із рятування майна створюють право потерпілої сторони вимагати відшкодування шкоди, яку вона зазнала, і обов'язок зобов'язаної сторони її відшкодувати.

<< | >>
Источник: О. В. Дзера. Цивільне право України. Книга 2. 2002

Еще по теме § 1. Поняття зобов'язань із дій, вчинених особою без відповідних повноважень:

  1. Глава ЗОБОВ'ЯЗАННЯ ІЗ ДІЙ, ВЧИНЕНИХ ОСОБОЮ БЕЗ ВІДПОВІДНИХ ПОВНОВАЖЕНЬ
  2. Відшкодування витрат, понесених особою у зв'язку із вчиненням нею дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення.
  3. Загальна характеристика зобов'язань, що виникають із дій, які вчиняються в майнових інтересах іншої особи без її доручення
  4. Умови виникнення зобов'язань із дій, які вчиняються в майнових інтересах іншої особи без її доручення
  5. Що таке представництво без повноважень та вчинення правочинів з перевищенням повноважень?
  6. § 2. Вчинення дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення
  7. ГЛАВА 25. ВЧИНЕННЯ ДІЙ У МАЙНОВИХ ІНТЕРЕСАХ ІНШОЇ ОСОБИ БЕЗ ЇЇ ДОРУЧЕННЯ
  8. Що означає вчинення дій у майнових інтересах іншої особи без її доручення?
  9. § 1. Поняття та принципи виконання зобов'язань
  10. § 1. Поняття та принципи виконання зобов'язань
  11. § 1. Поняття та способи припинення зобов'язань
  12. § 1. Поняття та способи припинення зобов'язань
  13. § 1. Поняття та елементи зобов'язань із заподіяння шкоди
  14. § 1. Поняття способів забезпечення виконання зобов'язань
  15. Відмежування зобов'язань, що виникають із рятування, від інших зобов'язань
  16. § 1. Поняття та елементи зобов'язань, що виникають зі створення небезпеки
  17. На кого покладається відповідальність за шкоду, завдану недієздатною особою і особою, яка не здатна розуміти значення своїх дій?
  18. § 2. Окремі способи припинення зобов'язань. Виконання зобов'язань
  19. Права та обов'язки суб'єктів зобов'язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави
  20. § 4. Зобов'язально-правові засоби забезпечення виконання зобов'язань