<<
>>

Поняття та загальна характеристика договору найму транспортного засобу

. Різні технічні засоби, у тому числі транспортні, відіграють важливу роль у здійсненні професійної, підприємницької, господарської діяльності людини, розвитку суспільства в цілому.
Як відомо, Україна належить до таких держав, де активно функціонує не лише автомобільний, а й морський, річковий, повітряний трьлс-порт. Транспортні засоби в сучасних умовах все частіше стають предметом цивільних правовідносин найму.

Особливості цього предмета дозволяють законодавчо вид1 чити найм транспортних засобів в окремий різновид договору найму (ст. 798—805 ЦК України). Важливе значення при регулюванні договірних правовідносин найму транспортних засобів мають положення Кодексу торговельного мореплавства України (далі - КТМ України), Повітряного кодексу України (далі — ПК України), законів України "Про транспорт" від 10 листопада 1994 р., "Про страхування" від 7 березня 1996 p., оскільки вони встановлюють певні особливості найму (оренди) окремих видів транспортних засобів.

Договір найму (оренди) транспортного засобу — це правочин, за яким наймодавець (орендодавець) передає наймачу (орендарю) за плату транспортний засіб (з наданням послуг для забезпечення нор-мального його використання або без надання таких послуг) у тим часове володіння та користування.

Договір найму (оренди) транспортного засобу є двостороннім, відплатним і консенсуальним.

Сторонами договору найму (оренди) транспортного зпечйіу ии-ступають наймодавець (орендодавець) і наймач (орендар).

Наймодавець - це особа, яка за договором передає транспортний засіб в оплатне, тимчасове володіння та користування наймачу.

Наймодавцем може бути будь-яка особа, яка є власником транспортного засобу або особа, уповноважена передавати транспортний засіб у найм. Найчастіше ними виступають спеціалізовані транспортні організації, у володінні яких перебувають транспортні засоби.

Наймачем за договором найму (оренди) транспортного засобу також може бути будь-яка особа.

Чинне законодавство не встановлює будь-яких обмежень щодо наймачів транспортних засобів. Досить поширеними є випадки оренди транспортних засобів фізичними особами-підприємцями, з метою заняття підприємницькою діяльністю.

Предметом договору, що розглядається, можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби.

ЦК України не дає вичерпного переліку транспортних засобів і не закріплює їх понять. Відповідно до ст. 15 ПК України, повітряне судно — це літальний апарат, що тримається в атмосфері за рахунок його взаємодії з повітрям, відмінної від взаємодії з повітрям, відбитим від земної поверхні, і здатний маневрувати у тривимірному просторі.

Морським (а також річковим) судном, як випливає з КТМ України, визнається самохідна або несамохідна плавуча споруда, яка використовується в цілях, передбачених ст. 15 КТМ України (для перевезення вантажів, пасажирів, багажу і пошти, для рибного чи іншого морського промислу, розвідки і добування корисних копалин, рятування людей і суден, що зазнають лиха на морі, буксирування інших суден та плавучих об'єктів тощо).

Предметом договору найму (оренди) транспортного засобу є рухомі речі. Однак, відповідно до ст. 181 ЦК України, режим нерухомої речі може бути поширений законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації.

Наземні самохідні транспортні засоби також можуть бути предметом договору найму (оренди) транспортного засобу. Поняття "наземні самохідні транспортні засоби" на законодавчому рівні у цивільно-правових нормах не закріплено.

Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, транспортним засобом є пристрій, призначений для переие зення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спе-ціального обладнання чи механізмів.

Усі транспортні засоби можна поділити на самохідні та несамохідні.

Самохідними слід вважати такі транспортні засоби, що не потребують для пересування залучення інших транспортних засобів (автомобілі, у тому числі тролейбуси, мопеди, мотоцикли, велосипеди, трактори, рейкові транспортні засоби, окрім метрополітену (наприклад, трамваї) та ін.

До несамохідних належать транспортні засоби, що призначені для буксирування самохідними транспортними засобами чи іншим способом (причепи, напівпричепи, сани тощо).

Усі самохідні транспортні засоби є наземними. До останніх належать також залізничні транспортні засоби.

Усі наземні самохідні транспортні засоби, як предмет договору, що передається наймачу, повинні відповідати мінімальним вимогам, встановленим ст. 10 Закону України "Про транспорт", а саме: безпеки, охорони праці та екології, державним стандартам, мати відповідний сертифікат (при його наявності у наймодавця).

ЦК України закріплює розширений предмет договору найму (оренди) транспортного засобу. Сторони за договором вправі встановити, що повітряне, морське, річкове судно чи наземний самохідний транспортний засіб (предмет договору) передається у найм з екіпажем, який його обслуговує. Крім того, сторони можуть домовитися про надання наймодавцем наймачеві комплексу послуг для забезпечення нормального використання транспортного засобу. Ук-ладення додаткового договору для цього не вимагається.

Незалежно від того, споживачем чого виступає наймач (лише транспортного засобу чи разом з ним і комплексу послуг із забезпечення його технічної експлуатації), він сплачує лише орендну плату за користування транспортним засобом. Витрати на утримання екіпажу несе наймодавець.

Договір найму транспортного засобу з екіпажем поєднує в собі риси найму та надання послуг. Положення ч. 2-3 ст. 798 ЦК України, на наш погляд, не лише розраховані на відносини за участю на

стороні наймодавця спеціалізованої транспортної організації, яка здатна надавати наймачеві додаткові послуги (зберігання, технічне обслуговування, ремонт транспортного засобу тощо), а й сприяють забезпеченню безпечного, ефективного його використання.

Необхідність найму транспортного засобу з екіпажем найчастіше виникає у зв'язку з потребою висококваліфікованого управління ним, забезпечення належної технічної експлуатації предмета договору, здійснення яких, як правило, потребує спеціальних знань. Відповідно до ч. 2 ст. 805 ЦК України, екіпаж транспортного засобу зобов'язаний відмовитися від виконання розпоряджень наймача, якщо вони суперечать умовам договору найму, умовам використання транспортного засобу, а також якщо вони можуть бути небезпечними для екіпажу, транспортного засобу, прав інших осіб.

Особливості договору найму (оренди) транспортного засобу пов'язані із специфікою предмета договору, можливістю його розширеного складу, що опосередковує обов'язковість закріплення у змісті договору окремих положень, які є істотними, а саме: щодо витрат, пов'язаних із використанням транспортного засобу, його страхуванням, відшкодуванням шкоди, завданої іншій особі у зв'язку з використанням транспортного засобу.

Стаття 799 ЦК України встановлює правила щодо форми договору найму (оренди) транспортного засобу. Незалежно від строку, вартості майна такий договір завжди має бути укладений у письмовій формі.

Договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає також нотаріальному посвідченню.

Права та обов'язки сторін договору найму (оренди) транспортного засобу мають свої особливості в порівнянні із загальними правилами про найм (оренду). Передусім це прослідковується в нормативно-правовому закріпленні додаткових прав та обов'язків наймача.

Відповідно до ст. 800 ЦК України, наймач самостійно здійснює використання транспортного засобу у своїй діяльності та має право без згоди наймодавця укладати від свого імені договори перевезення, а також інші договори відповідно до призначення транспортного засобу. Зазначена та інші норми § 5 гл. 58 ЦК України не надають права наймачу передавати самостійно предмет договору в

ніднайм. Наймач вправі зробити це лише за наявності згоди орендодавця.

На вимогу загальних норм наймодавець повинен передати об'єкт найму наймачеві у стані, що відповідає умовам договору або призначенню майна.

Це означає, що за договором найму транспорт» його засобу наймодавець також зобов'язаний передати транспортний засіб у належному технічному стані, відповідно до вимог транспортних характеристик.

У свою чергу, наймач зобов'язаний підтримувати транспортний засіб у належному технічному стані (ч. 1 ст. 801 ЦК України), тобто проводити його технічне обслуговування та ремонт (як капітальний, так і поточний, якщо інше не зазначено в договорі). Наймач має проводити технічне обслуговування та ремонт як транспортного засобу, так і його складових частин з метою підтримання їх у належному робочому стані та забезпечення встановлених виробником технічних характеристик.

Протягом дії договору найму наймодавець повністю позбавлений обов'язку утримувати транспортний засіб. Наймач несе всі витрати, пов'язані з використанням транспортного засобу, в тому числі зі сплатою податків та інших платежів. Щодо автомобільних транс-портних засобів, прикладом витрат, пов'язаних з їх використанням, є витрати на паливно-мастильні матеріали, паркування, витрати, пов'язані з проведенням технічного огляду та ремонту, страхуванням цивільної відповідальності володільців транспортних засобів та ін. Чинне законодавство не звільняє наймача від обов'язку сплачувати податки з володільців транспортних засобів, а також збору за забруднення навколишнього природного середовища.

Обов'язком наймача є також відшкодування збитків наймо-давцеві, завданих у зв'язку із втратою або пошкодженням транспортного засобу. Наймач не буде проводити відшкодування лише в тому випадку, якщо доведе, що це сталося не з його вини (ст. 803 ЦК України). Збитки відшкодовуються в повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування в меншому або більшому розмірі. Стаття 786 ЦК України встановлює, що до вимог про відшкодування збитків, які виникли у зв'язку з пошкодженням речі, яка була передана в користування наймачеві, застосовується позовна давність в один рік. У разі заподіяння шкоди іншій особі у

зв'язку з використанням транспортного засобу, наймач зобов'язаний відшкодовувати шкоду за загальними правилами гл. 82 ЦК України.

Мають особливості й обов'язки сторін щодо страхування за договором найму (оренди) транспортних засобів. Чинне законодавство виділяє два види страхування, що стосуються відносин, пов'язаних із використанням транспортних засобів: 1) страхування транспортного засобу; 2) страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів. Останнє у правовідносинах за договором найму (оренди) транспортного засобу здійснюється наймачем. Водночас на вимогу ч. 1 ст. 802 ЦК України страхування транспортного засобу здійснюється наймодавцем.

<< | >>
Источник: С.С. Бичкова. Цивільне право України (договірні та недоговірні зобовязання). 2006

Еще по теме Поняття та загальна характеристика договору найму транспортного засобу:

  1. Поняття та загальна характеристика договору найму (оренди).
  2. Поняття та загальна характеристика договору найму (оренди) житла
  3. § 6. Договір найму транспортного засобу
  4. Поняття та характеристика договору найму (оренди) земельної ділянки
  5. § 5. Договір найму (оренди) транспортного засобу
  6. Поняття та загальна характеристика договору чартеру (фрахтування)
  7. Поняття та характеристика договору найму будівлі або іншої капітальної споруди
  8. Поняття та загальна характеристика договору поставки.
  9. Поняття та загальна характеристика договору міни
  10. Поняття та загальна характеристика договору підряду
  11. Поняття та загальна характеристика договору перевезення пасажира та багажу
  12. Поняття та загальна характеристика договору факторингу
  13. Поняття та загальна характеристика договору страхування