<<
>>

§ 5. Міжнародні договори

Специфічною формою цивільного законодавства є міжнародні договори. Міжнародний договір — це угода двох або кількох держав, що містить норми права про встановлення, зміну або припинення прав і обов'язків у відносинах між ними.
Він може називатися по- різному: договір, угода, пакт, конвенція, протокол та ін.

Залежно від рівня, на якому укладається міжнародний договір, він може бути міждержавним, міжурядовим, відомчим, а залежно від кількості сторін — двостороннім або багатостороннім. Міжнародні договори є частиною національного законодавства. Порядок набрання ними чинності встановлено ст. 9 Закону України від 29 червня 2004 р. "Про міжнародні договори України".

Міжнародні договори, чинні в Україні, мають пріоритет перед національним законодавством. Таке правило відображає загальну тенденцію до гармонізації міжнародних угод та національного законодавства з формуванням у перспективі уніфікованих норм у галузі цивільного права.

На практиці іноді виникає питання про нас дії міжнародного договору та акту національного законодавства, що містять колізійні норми. Воно вирішується таким чином: якщо міжнародний договір укладений раніше, то акт цивільного законодавства не набирає чинності взагалі. Якщо ж акт цивільного законодавства виданий раніше, ніж був укладений міжнародний договір, то такий акт втрачає силу з моменту набрання чинності міжнародним договором. При цьому мають застосуватися правила про дію закону у часі, встановлені ст. 5 ЦК.

Стосовно міжнародних договорів, які стосуються цивільних відносин, і у яких держави відповідно виступають як суб'єкти цивільного права, виникає питання: чи мають оцінюватися такі договори як угода суб'єктів цивільного права, чи як акти цивільного законодавства?

Специфічність міжнародного договору, як форми цивільного законодавства, полягає в тому, що це є угода суб'єктів цивільного права (ст. 6 ЦК), котра після надання міжнародному договору в Україні у порядку, викладеному вище, чинності, стає частиною національного законодавства і переходить у категорію "акти цивільного законодавства".

Разом з тим, немає правових перешкод для того, щоб суб'єкти цивільних відносин, котрі виникають у державі, укладаючи угоду, обрали як зразок положення міжнародного договору, який не набрав чинності в Україні. У цьому випадку такий міжнародний договір фактично стає формою цивільного законодавства, але вже не як акт цивільного законодавства, а як договір суб'єктів цивільного права.

З урахуванням цих міркувань можна зробити висновок, що справедливою є оцінка міжнародного договору і як акту цивільного законодавства, і як договору суб'єктів цивільного права.

Практичне значення такого поділу полягає в тому, що у першому випадку положення міжнародного договору як акту цивільного законодавства є обов'язковими для учасників відповідних цивільних відносин у повному обсязі, а у другому — стають обов'язковими для сторін і третіх осіб у тому обсязі, у якому вони включені в договір між ними.

<< | >>
Источник: Є. О. Харитонов, О. В. Старцев. Цивільне право України. Підручник.. 2007

Еще по теме § 5. Міжнародні договори:

  1. Стаття 13. Міжнародні договори України
  2. Стаття 133. Міжнародні аеропорти
  3. МП, міжнародні відносини(МО), зовнішня політика(ВП) та дипломатія.
  4. Регіональні міжнародні організації: правовий статус
  5. Вопрос_87. Кредитный договор: понятие, признаки договора; объект и субъекты (права, обязанности и ответственность; форма; порядок заключения, изменения и расторжения договора; особенности определения цены договора; значение отдельных сроков в договоре
  6. Вопрос_93. Договор перевозки грузов и договор транспортной экспедиции: понятие, признаки и виды; объект и субъекты (права, обязанности и ответственность); форма; порядок заключения, изменения и расторжения договора; особенности определения цены договора; значение отдельных сроков в договоре
  7. К статье 886 ГК РФ ("Договор хранения"), статье 907 ГК РФ ("Договор складского хранения"), статье 927 ГК РФ ("Добровольное и обязательное страхование"), статье 971 ГК РФ ("Договор поручения"), статье 980 ГК РФ ("Условия действия в чужом интересе"), статье 990 ГК РФ ("Договор комиссии"), статье 1005 ГК РФ ("Агентский договор"), статье 1012 ГК РФ ("Договор доверительного управления имуществом"), к статье 1027 ГК РФ ("Договор коммерческой комиссии"), статье 1041 ГК РФ ("Договор простого товариществ
  8. В статье 428 ГК РФ не указано, какие именно договоры могут быть договорами присоединения. Означает ли это, что в форме договора присоединения может быть заключен любой договор? Существуют ли такие договоры, которые являются договорами присоединения в силу специального указания закона?
  9. Вопрос_59. Характеристика публичного договора, договора присоединения, предварительного договора и договора в пользу третьего лица
  10. Вопрос_82. Договор банковского счета: понятие, виды, признаки договора; субъекты (права, обязанности и ответственность); форма; порядок заключения, изменения и расторжения договора; особенности определения цены в договоре.
  11. Вопрос_70. Договор коммерческого найма жилого помещения: понятие, виды и признаки договора, объект и субъекты (права, обязанности, ответственность); форма, порядок заключения; особенности определения цены в договоре; срок договора
  12. Вопрос_83. Договор банковского вклада: понятие, виды и признаки договора, объект и субъекты (права, обязанности, ответственность); форма, порядок заключения; особенности определения цены в договоре; значение отдельных сроков в договоре
  13. Вопрос_86. Договор займа: понятие, признаки и виды; объект и субъекты (права, обязанности и ответственность; форма; порядок заключения, изменения и расторжения договора; особенности определения цены договора; значение отдельных сроков в договоре.
  14. Вопрос_76. Строительный подряд: понятие, виды и признаки договора; объект и субъекты (права, обязанности и ответственность); форма договора; порядок заключения, изменения и расторжения договора; особенности определения стоимости подрядных работ; значение отдельных сроков в договоре
  15. К статье 606 ГК РФ ("Договор аренды"), статье 665 ГК РФ ("Договор финансовой аренды"), статье 702 ГК РФ ("Договор подряда"), статье 740 ГК РФ ("Договор строительного подряда"), статье 758 ГК РФ ("Договор подряда на выполнение проектных и изыскательских работ"), статье 769 ГК РФ ("Договор на выполнение научно-исследовательских, опытно-конструкторских и технологических работ"), статье 779 ГК РФ ("Договор возмездного оказания услуг"), статье 784 ГК РФ ("Общие положения о перевозке"), статье 801 ГК
  16. Можно ли заключить договор без указания его цены? Допустим, если цена неизвестна сторонам в момент подписания договора. Впоследствии стороны не могут прийти к соглашению об окончательной цене договора. Становится ли такой договор бесплатным?
  17. Вопрос_68. Аренда недвижимости: понятие, виды и признаки договора; недвижимость как объект договора; субъекты (права и обязанности, ответственность); форма; порядок заключения, изменения и расторжения договора; особенности определения арендной платы; значение отдельных сроков в договоре.
  18. В договоре субподряда указан срок действия договора: "...до конца 2008 г.". Нужно ли заключать новый договор на каждый год до истечения срока действия предыдущего договора?