<<
>>

§ 4. Договір побутового замовлення (побутового підряду)

У ЦК УРСР та ЦК України кілька спеціальних статей присвячено договору побутового замовлення (побутового підряду) як різновиду загального договору підряду.

Згідно зі ст. 884 ЦК України за договором побутового підряду (в статтях 348, 349 ЦК УРСР — договір побутового замовлення) підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

До відносин не врегульованих цим Кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів.

З правової точки зору не повинні вважатися побутовими замовлення громадян, які не пов'язані із задоволенням їхніх власних потреб, а мають підприємницьку мету (наприклад, замовлення постійного промислового характеру, призначені для подальшої реалізації з метою одержання прибутку, замовлення великих промислових партій товару). Нерідко підприємства побутового обслуговування виконують замовлення інших господарюючих суб'єктів (суб'єктів підприємництва). За таких обставин на зазначені підрядні відносини мають поширюватися правила загального договору підряду.

Крім спеціальних статей, до договору побутового замовлення (підряду) застосовуються також окремі загальні правила про договір підряду ЦК України. Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 1994 р. № 313 (з наступними змінами) затверджено Правила побутового обслуговування населення, в яких передбачено порядок приймання та оформлення замовлень на послуги, умови виконання замовлення тощо. Інструкцією щодо оформлення замовлень з окремих видів послуг та їх виконання, затвердженою наказом Українського союзу об'єднань підприємств і організацій побутового обслуговування населення від 16 травня 1994 р. (із змінами від 20 березня 1997 p.), детально визначено порядок

1 Відомості Верховної Ради України.

- 2000. - № 27. - Ст. 212.

оформлення та виконання послуг з ремонту і пошиття взуття, ремонту і пошиття швейних, хутряних і шкіряних виробів, ремонту та виготовлення трикотажних виробів, ремонту побутових машин і приладів, ремонту і виготовлення ювелірних виробів, ремонту і виготовлення меблів, хімічного чищення та фарбування одягу, прання білизни, ремонту і будівництва житла та інших об'єктів.

На відміну від ЦК УРСР у новому ЦК України є спеціальна ст. 885 про форму договору, згідно з якою договір побутового підряду вважається укладеним у належній формі, якщо підрядник видав замовникові квитанцію або інший документ, що підтверджує укладення договору. Однак відсутність у замовника цього документа не позбавляє його права підтверджувати факт укладення договору чи його умови залученням свідків.

На практиці побутове замовлення оформляється договором, квитанцією, розпискою чи іншим документом, у якому мають зазначатися необхідні реквізити, або ж шляхом видачі жетона, талона чи касового чека. Виконання працівниками служби побуту замовлень без належного їх оформлення не створює для підприємства побутового обслуговування правових наслідків.

Особливе значення для регулювання відносин з побутового обслуговування населення має Закон України "Про захист прав споживачів" (1991 p., з наступними змінами та доповненнями), певні статті якого також застосовуються до цих відносин. Закон регулює відносини між споживачами товарів (робіт, послуг) і виробниками, виконавцями, продавцями в умовах різних форм власності. Споживачем є громадянин, який замовляє або має намір замовити товари (роботи, послуги) для власних побутових потреб, а виконавцем — підприємство, установа, організація або громадянин-підприємець, які виконують роботи або надають послуги. Тому не викликає сумнівів правомірність поширення цього закону на побутове замовлення (побутовий підряд).

За ст. З Закону України "Про захист прав споживачів" споживачі (у даному випадку вони і замовники), зокрема, мають право на державний захист своїх прав, належну якість робіт і послуг, безпеку робіт, послуг; на відшкодування збитків, завданих роботами, послугами неналежної якості, а також шкоди, заподіяної небезпечними для життя і здоров'я людей роботами, послугами у випадках, передбачених законодавством; на необхідну, доступну та достовірну інформацію про кількість, якість та асортимент робіт і послуг.

Зміст зазначених прав, умови їх здійснення та захисту детально регламентуються багатьма статтями Закону України "Про захист прав споживачів" (статті З, 12, 13, 16, 17, 18, 23 та 24). Особливий інтерес становить ст.

15, що визначає права споживача у разі порушення виконавцем умов договору про виконання робіт і надання послуг.

Відповідно до ст. 350 ЦК УРСР, ст. 891 ЦК України, якщо підрядник допустив істотні відступи від умов договору побутового замовлення або інші істотні недоліки в роботі, виконаній з матеріалу замовника, останній має право на свій вибір вимагати або виготовлення іншої речі з однорідного матеріалу такої самої якості, або розірвання договору з відшкодуванням збитків (аналогічна норма є також у п. 4 ст. 15 Закону України "Про захист прав споживачів"). У термінологічних поясненнях до цього закону розкривається зміст істотного недоліку. Таким вважається недолік, який робить неможливим чи неприпустимим використання товару (роботи, послуги) відповідно до його цільового призначення або не може бути усунутий щодо цього споживача, або для його усунення необхідні великі

затрати праці та часу, або він робить товар (роботу, послуги) іншим, ніж передбачено договором, або виявляється знову після його усунення.

У разі невиконання чи неналежного виконання зобов'язання виконавець повинен сплатити замовникові неустойку, якщо вона передбачена законодавством чи договором.

Вимоги замовника, передбачені ст. 15 вищезгаданого закону, підлягають задоволенню в разі виявлення недоліків протягом гарантійного чи інших термінів, установлених договором. Позов з приводу недоліків у роботі, виконаній за договором побутового замовлення, може бути пред'явлений не пізніше шести місяців з дня відхилення претензії, а якщо претензія не заявлена або час її заявлення встановити неможливо — не пізніше шести місяців з дня строку, встановленого для заявлення претензії. Виконавець не повинен відповідати за недоліки у виконаних роботах або наданих послугах, якщо доведе, що вони сталися з вини самого споживача.

Виконавець зобов'язаний протягом місяця відшкодувати збитки, що виникли у зв'язку з втратою, псуванням чи пошкодженням речі, яку він прийняв від споживача для виконання робіт або надання послуг.

При цьому він не звільняється від відповідальності навіть якщо рівень його наукових і технічних знань не дав змоги виявити особливі властивості речі, прийнятої ним від споживача для виконання робіт або надання послуг.

Норма п. 10 ст. 15 Закону України "Про захист прав споживачів" передбачає відповідальність виконавця за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю або майну споживача, що виникла у зв'язку з використанням речей, матеріалів, обладнання, приладів, інструментів, пристроїв чи інших засобів, необхідних для виконання ним робіт або надання послуг, незалежно від знання виконавцем їх властивостей. Законом детально врегульовано й інші відносини, пов'язані з відповідальністю виконавця (підрядника).

Якщо замовник не з'явився щоб одержати річ, виготовлену за договором побутового замовлення, підрядник має право після закінчення шести місяців з дня виготовлення речі за договором і дворазового попередження замовника продати річ у встановленому порядку, а виручену суму, за вирахуванням усіх належних підрядникові платежів (у тому числі оплата за виконання замовлення, витрати на його зберігання, реалізацію та повідомлення замовника), внести на депозит нотаріальної контори на ім'я замовника (ст. 352 ЦК УРСР, п. 25 Правил побутового обслуговування населення). Відповідно до ст. 893 нового ЦК у разі нез'явлення замовника за одержанням роботи підрядник має право після спливу двох місяців з дня письмового попередження замовника продати предмет договору підряду за розумну ціну, а суму виторгу за належними відрахуваннями внести у депозит нотаріуса на ім'я замовника.

Законодавство або договір можуть встановлювати й інші умови щодо визначення ціни, строків, організації виконання замовлення тощо. Так, Правилами обов'язкової сертифікації послуг з ремонту та технічного обслуговування дорожніх транспортних засобів та їх складових, затвердженими наказом Держстандарту України від 28 серпня 1997 р.1 з метою забезпечення безпеки життя, здоров'я людей, захисту їхнього майна та охорони навколишнього середовища, встановлено спеціальні вимоги щодо якості ремонту транспортних засобів та їх складових.

Галицькі контракти. — 1997. — № 47. — С. 133.

<< | >>
Источник: О. В. Дзера. Цивільне право України. Книга 2. 2002

Еще по теме § 4. Договір побутового замовлення (побутового підряду):

  1. § 2. Договір побутового підряду
  2. § 2. Договір побутового підряду
  3. Які особливості договору побутового підряду?
  4. Поняття та загальна характеристика договору побутового підряду
  5. Реєстрація операцій зі стічними і господарсько-побутовими водами
  6. § 3. Права та обов'язки сільгосппідприємств у будівництві об'єктів культурно-побутового і спортивно-оздоровчого призначення
  7. Особливості правової охорони підземних вод та об'єктів питного і комунально-побутового водопостачання.
  8. Договір художнього замовлення
  9. § 1. Договір підряду sssn
  10. 2.3. Договір про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності
  11. ГЛАВА 7. ДОГОВІР ПІДРЯДУ
  12. § 3. Договір будівельного підряду
  13. Глава 48 ДОГОВІР ПІДРЯДУ
  14. Що таке договір підряду?