<<
>>

Стаття 83. Матеріали, які є підставами для висновків під час проведення перевірок

83.1. Для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є:

83.1.1. документи, визначені цим Кодексом;

83.1.2. податкова інформація;

83.1.3. експертні висновки;

83.1.4. судові рішення;

83.1.5. виключено;

83.1.6. інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

У коментованій статті йдеться про підстави для висновків посадових осіб під час проведення перевірок.

Під час проведення перевірок суб'єктів

господарювання з питань дотримання норм податкового законодавства, посадові особи органів державної посадової служби керуються Конституцією України, Податковим кодексом України, Законом України «Про державну податкову службу», іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень.

Нормою даної статті визначено підстави для висновків за результатами перевірок, серед яких на першому плані стоять документи, визначені Податковим кодексом.

Під документом слід розуміти засіб закріплення різними способами на відповідному матеріалі інформації про факти, події, явища об'єктивної дійсності, пов'язані з оподаткуванням. Податковий документ — це будь-яке джерело інформації з питань нарахування обчислення та сплати податків, зборів та обов'язкових платежів.

Поняття «документ» є центральним та фундаментальним у понятійній системі документознавства. Воно відображає ознаки реально існуючих предметів, що слугують об'єктами практичної діяльності створення, збору, аналітико-синтетичної обробки, збереження, пошуку, поширення та використання документної інформації в суспільстві.

На міжнародному рівні загальним визнано визначення документа як записаної інформації, яка може бути використана як одиниця в документаційному процесі.

Таке визначення розроблене та затверджене Міжнародною організацією зі стандартизації (ІЗО)

Згідно зі стандартом ІЗО, інформація може бути записана будь-яким способом фіксування відомостей, за допомогою не тільки знаків письма, але й зображення, звука і т. п. Таке визначення дозволяє перерахувати до документів усі матеріальні об'єкти, які можуть бути використані для передавання податкової інформації.

В Україні офіційно прийняті три визначення документа, зафіксовані в деяких Державних стандартах (ДСТУ):

ДСТУ 2392-94: «Документ - записана інформація, яка може розглядатися як одиниця під час здійснення інформаційної діяльності».

ДСТУ 3017-95: «Документ - матеріальний об'єкт з інформацією, закріпленою створеним людиною способом для її передавання в часі та просторі».

ДСТУ 2732:2004: «Документ - інформація, зафіксована на матеріальному носії, основною функцією якого є зберігати та передавати її в часі та просторі».

У статті 27 Закону України «Про інформацію» зазначається, що «Документ - це передбачена законом матеріальна форма одержання, зберігання, використання і поширення інформації шляхом фіксації її на папері, магнітній, кіно-, відео-, фотоплівці або на іншому носієві». Буквальний переклад слова «сіосишеш» - свідоцтво, свідчення, посвідчення, джерело.

Документи розрізняють за структурними ознаками. Вони можуть бути стандартні і нестандартні, що залежить від багатьох суб'єктивних і об'єктивних факторів. Стандартні документи - це документи, що мають однакову форму та заповнюються в певній послідовності й за суворо визначеними правилами. Нестандартні документи - створюються в кожному конкретному випадку для розв'язання окремих ситуацій, їх друкують або пишуть від руки.

Нормою даної статті до підстав для висновку перевірки законодавець відніс також податкову інформацію.

У ст. 72 Податкового кодексу під податковою інформацією розуміється інформація, яка є у розпорядженні контролюючих органів або стала їм відома при виконанні ними своїх службових обов'язків в установленому законом порядку.

Як підстави для висновків перевірок суб'єктів господарювання -платників податків закріплені експертні висновки.

Експертні висновки є доказом, а тому вони мають бути чіткими, конкретними і зрозумілими як для контролюючого органу, так і для всіх учасників податкових відносин, а також слідчих та судових органів.

До підстав для висновків перевірок законодавець відніс також судові рішення.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права.

Інші матеріали, отримані в порядку та спосіб, передбачені цим Кодексом, або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби, можуть бути також підставами для висновків перевірок.

До інших матеріалів слід віднести речові докази, протоколи їх огляду тощо. Так, у разі призначення експертизи, вони можуть надаватися спеціалістам з метою їх дослідження та відбору зразків для її проведення.

<< | >>
Источник: М. Я. Азаров. Науково - практичний коментар до Податкового кодексу УКРАЇНИ. Том 1. 2010

Еще по теме Стаття 83. Матеріали, які є підставами для висновків під час проведення перевірок:

  1. Стаття 537. Питання, які вирішуються судом під час виконання вироків
  2. Стаття Засоби, що використовуються під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій
  3. Стаття 214. Питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення
  4. Стаття 84. Проведення експертизи під час здійснення податкового контролю органами державної податкової служби
  5. Стаття 273. Засоби, що використовуються під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій
  6. Стаття 309. Ухвали слідчого судді, які підлягають оскарженню під час досудового розслідування
  7. Стаття Проведення допиту, впізнання у режимі відеоконференції під час досудового розслідування
  8. Стаття Ухвали слідчого судді, які підлягають оскарженню під час досудового розслідування
  9. Стаття 232. Проведення допиту, впізнання у режимі відеоконференції під час досудового розслідування
  10. Стаття 336. Проведення процесуальних дій у режимі відеоконференції під час судового провадження
  11. Стаття Рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на оскарження
  12. Стаття 333. Застосування заходів забезпечення кримінального провадження та проведення слідчих (розшукових) дій під час судового провадження