<<
>>

Стаття 120. Неподання або несвоєчасне подання податкової звітності або невиконання вимог щодо внесення змін до податкової звітності

120.1. Неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

120.1.1.

Неподання платником податків - фізичною особою декларації чи включення до неї перекручених (недостовірних) даних про суми одержаних доходів, понесених витрат та якщо такі дії платника призвели до заниження суми оподатковуваного доходу, -

тягнуть за собою накладення на платника податків - фізичну особу штрафу у розмірі 25 відсотків від різниці між заниженою сумою податкового зобов'язання і сумою, визначеною податковим органом.

120.2. Невиконання платником податків вимог, передбачених абзацом другим пункту 50.1 статті 50 цього Кодексу, щодо умов самостійного внесення змін до податкової звітності -

тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 відсотків від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов'язання (недоплати).

При самостійному донарахуванні суми податкових зобов'язань інші штрафи, передбачені цією главою Кодексу, не застосовуються.

120.1. Абзаци перший і другий цього пункту ст.120 ПК встановлюють відповідальність за правопорушення, яке може вчинятися як у формі бездіяльності, так і у формі активної поведінки (дії):

- неподання платниками податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків);

- несвоєчасне подання платниками податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків).

Неподання декларації за змістом цього пункту ст.

120 ПК - це відсутність поданої декларації, по-перше, після закінчення встановленого строку і, по-друге, на момент прийняття рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за це порушення в порядку ст. 116 ПК.

Несвоєчасне подання декларації - це її подання, по-перше, після закінчення встановленого строку і, по-друге, до отримання повідомлення про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за неподання декларації в порядку ст.116 ПК. Цей випадок в абзаці другому цього пункту ст.120 ПК іменується як "затримка ".

Тобто диспозиція цього пункту сформульована таким чином, що хоча неподання декларації у строк є закінченою формою правопорушення, послідуюче (із запізненням) подання цієї декларації утворює нову форму порушення - подання з порушенням строку (затримка подання). Тому одна і та ж декларація однією особою в один момент часу не може бути і неподаною і поданою несвоєчасно.

Про правила обчислення строків подання інформації (у т.ч. податкових декларацій) див. коментар до п.117.1 ст.117 ПК.

Суб'єктами правопорушення та відповідальності є:

- платники податків (див. коментар до ст. 15 ПК);

- інші особи, зобов'язані нараховувати та сплачувати податки, збори (див. коментар до ст.18 і ст. 19 ПК).

Абзаци третій і четвертий п.120.1 встановлюють відповідальність платника податків за повторні дії, тобто за несвоєчасне подання податкових декларацій (розрахунків), вчинене протягом року після застосування до нього штрафу за таке порушення.

Відповідальність платника податків за повторну протягом року бездіяльність, тобто за повторне неподання податкових декларацій (розрахунків), не передбачена.

Суб'єктами цього кваліфікованого правопорушення та відповідальності є лише платники податків.

У абзаці третьому пункту 120.1 (на відміну від абзацу першого цього пункту) не зазначені інші особи, зобов'язані нараховувати та сплачувати податки, збори.

120.1.1. Цей підпункт ст.120 ПК встановлює відповідальність за правопорушення, яке вчиняється як у формі бездіяльності, так і у формі активної поведінки (дії):

- неподання платником податків-фізичною особою декларації;

- включення платником податків-фізичною особою до декларації перекручених (недостовірних) даних про суми одержаних доходів, понесених витрат, якщо такі дії платника призвели до заниження суми оподатковуваного доходу.

Така ознака, як заниження суми оподатковуваного доходу, поширюється лише на форму порушення, що характеризується діями - на включення платником податків-фізичною особою до декларації перекручених (недостовірних) даних.

Про це свідчить застосована законодавцем формула «якщо такі дії».

Тому перша форма правопорушення (неподання декларації) не потребує встановлення факту заниження суми оподатковуваного доходу, а отже, повністю охоплюється диспозицією пункту 120.1.

Суб'єктами цього правопорушення та відповідальності є платник податків-фізична особа.

Включення платником податків-фізичною особою до декларації перекручених (недостовірних) даних про суми одержаних доходів, понесених витрат, якщо такі дії платника призвели до заниження суми оподатковуваного доходу, є самостійним правопорушенням.

Недостовірні (перекручені) дані податкової звітності - дані, що не підтверджені чи суперечать даним первинних документів, регістрам бухгалтерського обліку, бухгалтерської звітності, іншим документам, пов'язаним з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (див. абзац перший п. 44.1 ст. 44 ПК).

Включення перекручених (недостовірних) даних - це складання та представлення (надання) в установленому порядку декларацій, які є недостовірними (перекрученими) даними.

Відповідальність за включення платником податків-фізичною особою до декларації перекручених (недостовірних) даних настає лише за умови, якщо такі дії платника призвели до заниження суми оподатковуваного

доходу.

Суб'єктом, що вчинює правопорушення та притягається до фінансової відповідальності, є платник податків-фізична особа.

120.2. Абзацом другим пункту 50.1 статті 50 ПК передбачено, що коли у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПК) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, такий платник податків повинен зазначити уточнені показники у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. За таких умов він має право не надсилати уточнюючий розрахунок до податкової декларації, в якій виявлені помилки (див. ком. до ст. 50 ПК).

Таким чином, склад цього правопорушення утворюють два акта бездіяльності в їх єдності:

- по-перше, не надсилання платником податків уточнюючого розрахунку до податкової декларації, в якій він самостійно виявив помилки, по-друге, не зазначення уточнених показників у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, після періоду, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Притягнення до відповідальності можливе після завершення першого податкового періоду після періоду, протягом якого були самостійно виявлені помилки у податковій декларації, і зафіксований факт бездіяльності щодо обов'язків, зазначених у п. 50.1 ст. 50 ПК.

Суб'єктом вчинення правопорушення та відповідальності за нього є платник податків.

<< | >>
Источник: М. Я. Азаров. Науково - практичний коментар до Податкового кодексу УКРАЇНИ. Том 1. 2010

Еще по теме Стаття 120. Неподання або несвоєчасне подання податкової звітності або невиконання вимог щодо внесення змін до податкової звітності:

  1. Стаття 50. Внесення змін до податкової звітності
  2. Стаття 128. Неподання або подання з порушенням строку банками чи іншими фінансовими установами податкової інформації органам державної податкової служби
  3. Стаття 82/1. Порушення правил ведення первинного обліку та здійснення контролю за операціями поводження з відходами або неподання чи подання звітності щодо утворення, використання, знешкодження та видалення відходів
  4. Стаття 250. Порядок подання податкової звітності та сплати податку
  5. Стаття 343. Неподання митному органу звітності щодо товарів, які перебувають під митним контролем або на територіях спеціальних митних зон
  6. Стаття 47. Особи, які несуть відповідальність за складення податкової звітності
  7. Стаття 163/3. Неподання або несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів)
  8. Стаття 49. Подання податкової декларації до органів державної податкової служби
  9. Стаття 163/4. Невиконання законних вимог посадових осіб органів державної податкової служби
  10. Стаття 188/30. Ухилення від виконання або несвоєчасне виконання законних вимог Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку або її уповноважених осіб
  11. Стаття 397. Наслідки подання скарги або внесення подання
  12. Подання скарги або внесення подання зупиняє виконання постанови митного органу по справі про порушення митних правил до закінчення розгляду скарги (подання).
  13. Стаття 44. Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності
  14. Стаття 154. Законопроект про внесення змін до Конституції України може бути поданий до Верховної Ради України Президентом України або не менш як третиною народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України.
  15. Стаття 73. Отримання податкової інформації органами державної податкової служби
  16. Стаття 185/6. Невжиття заходів щодо окремої ухвали суду чи окремої постанови судді, подання органу дізнання, слідчого або протесту, припису чи подання прокурора
  17. Стаття 188/20. Невиконання (ухилення від виконання) або несвоєчасне виконання приписів посадових осіб центрального органу виконавчої влади з державного енергетичного нагляду чи розпоряджень його органів
  18. Стаття 158. Законопроект про внесення змін до Конституції України, який розглядався Верховною Радою України, і закон не був прийнятий, може бути поданий до Верховної Ради України не раніше ніж через рік з дня прийняття рішення щодо цього законопроекту.
  19. Стаття 159. Законопроект про внесення змін до Конституції України розглядається Верховною Радою України за наявності висновку Конституційного Суду України щодо відповідності законопроекту вимогам статей 157 і 158 цієї Конституції.
  20. Стаття 184. Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей