Кодифікація та прогресивний розвиток міжнародного права

Кодификация МП является одним из средств укрепления международного правопорядка, гарантией обеспечения мира и безопасности народов. Под кодификацией понимается упорядочение действующих норм МП, осуществляемое путем установления и точного формулирования содержания действующих норм, согласования их друг с другом и устранения имеющихся противоречий, отмены устаревших положений.
Кодификация осуществляется в комплексе с прогрессивным развитием МП.

Кодификация может быть официальной, т.е. проводимой гос-вами, и неофициальной, т.е. проводимой учеными, научными учреждениями (например, Институтом МП); она может быть полной, когда происходит объединение в единый кодекс всех действующих норм МП, и частичной, когда кодифицируется отдельная отрасль МП.
Так, Гаагские конвенции 1907 г., Женевские конвенции 1949 г. и Дополнительные протоколы I и II к ним 1977 г. в значительной мере кодифицировали право вооруженных конфликтов.
Вопросами кодификации в настоящее время занимаются Комиссия МП ООН, а также международные межправительственные конференции, специально созываемые для таких целей (например, III конференция по морскому праву, принявшая Конвенцию ООН по морскому праву 1982 г.).
Прогрессивное развитие МП предполагает уточнение, развитие действующих норм, а также разработку новых норм и закрепление их в отдельных конвенциях.
Кодификация и прогрессивное развитие МП тесно взаимосвязаны.

Еще по теме Кодифікація та прогресивний розвиток міжнародного права:

1. Стаття 23. Кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості, якщо при цьому не порушуються права і свободи інших людей, та має обов'язки перед суспільством, у якому забезпечується вільний і всебічний розвиток ЇЇ особистості.
2. Поняття норми міжнародного права. Структура норм міжнародного права
3. Система міжнародного права. Галузі й інститути міжнародного права.
4. Глава З Розвиток цивільного права і законодавства України
5. Поняття та властивості суб'єкта міжнародного публічного права. Види суб'єктів міжнародного публічного права (основні та похідні).
6. Стаття 18. Зовнішньополітична діяльність України спрямована на забезпечення її національних інтересів і безпеки шляхом підтримання мирного і взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства за загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права.
7. Поняття джерел міжнародного права. Види джерел міжнародного права
8. Виникнення міжнародного права.
9. Міжнародна правосуб'єктність міжнародних організацій
10. Співвідношення міжнародного та внутрішньодержавного права
11. Класифікація норм міжнародного права
12. § 2. Розвиток і становлення юридичної психології
13. Стаття 52. Право дружини та чоловіка на фізичний та духовний розвиток
14. § 1. Розвиток законодавства про право власності подружжя
15. Історичні аспекти створення міжнародних організацій. Поняття і класифікація міжнародних організацій
16. Компетенція, повноваження та функції міжнародних організацій. Членство в міжнародних організаціях
17. § 1. Європейська конвенція про захист прав людини і основоположних свобод: історія прийняття та подальший розвиток
18. Міжнародне публічне право і міжнародне приватне право.