<<
>>

Стаття 87. Верховна Рада України за пропозицією не д,Єй як однієї третини народних депутатів України від її конституції ного складу може розглянути питання про відповідальність Кабі нету Міністрів України та прийняти резолюцію недовіри КабіНе, тові Міністрів України більшістю від конституційного складу Ben. ховної Ради України.

Питання про відповідальність Кабінету Міністрів України не може розглядатися Верховною Радою України більше одного разу протягом однієї чергової сесії, а також протягом року після схва.
лення Програми діяльності Кабінету Міністрів України.
Коментована стаття визначає загальний порядок дострокового припинення повноважень Кабінету Міністрів України за ініціативою Верховної Ради України.
Частина 1 коментованої статті регулює питання, пов'язані тільки з одним випадком дострокового припинення урядових повноважень, коли ця процедура реалізується парламентом і уряд вимушений йти у відставку. При цьому йдеться про дострокове припинення повноважень Кабінету Міністрів в цілому, а не окремих його членів, тобто закріплюється колективна відповідальність уряду перед Верховною Радою України.
Конституція не встановлює конкретні підстави порушення в парламенті питання про відповідальність Кабінету Міністрів України, визначаючи лише, що пропозиція про розгляд цього питання може виходити від народних депутатів України. Але ініціювати його розгляд в парламенті Голова Верховної Ради України, його заступники, окремі народні депутати, депутатські групи, фракції або інші підрозділи Верховної Ради самостійно не в змозі, оскільки конституційно передбачено, що пропозиція про розгляд питання дострокового припинення повноважень Кабінету Міністрів України повинна бути підтримана не менш як однією третиною народних депутатів від конституційного складу українського парламенту. Необхідність волевиявлення не менш як 150 народних депутатів щодо вимоги про дострокове припинення повноважень Кабінету Міністрів України за ініціативою парламенту України обумовлюється насамперед роллю і місцем уряду в державному механізмі України, важливістю забезпечення стабільності його роботи.
Дострокове припинення повноважень Кабінету Міністрів України є заходом конституційної відповідальності уряду перед пар-
Розділ IV.
Стаття агентом, який є органом загальнонародного представництва. Хоча РТ 87 Конституції і не встановлює підстави дострокового припинений повноважень Кабінету Міністрів України, але такими можуть бути результати звіту уряду перед парламентом. Так, згідно з Регламентом Верховної Ради України Кабінет Міністрів України зобов'язаний не менш як один раз на рік звітувати перед Верховною Радою України про свою роботу, подаючи їй цей звіт в 45-денний строк після закінчення календарного строку. Цей щорічний звіт не пізніше як за 15 днів до розгляду на засіданні парламенту передається комітетам Верховної Ради, а також розповсюджується серед народних депутатів. Крім того, Верховна Рада за пропозицією її Голови, або не менш як трьох комітетів, або не менш як однієї п'ятої частини депутатів від конституційного складу парламенту може в будь-який час прийняти рішення про позачерговий звіт Кабінету Міністрів про його роботу в цілому чи з окремих питань діяльності. Звіт про роботу уряду на засіданні Верховної Ради робить Прем'єр-міністр України або Перший вще-прем'єр-міністр, якщо розглядається звіт про діяльність Кабінету Міністрів в цілому, або один із віце-прем'єр-міністрів, коли уряд звітує з окремих питань своєї діяльності. Після заслуховування звіту уряду та співвідповідей парламентських комітетів Верховна Рада України приймає відповідну постанову, в якій дається оцінка роботи Кабінету Міністрів України взагалі або по окремих питаннях його діяльності.
У випадках, коли діяльність Кабінету Міністрів буде визнана незадовільною, Верховна Рада України може виразити недовіру Прем'єр-Міністру України, окремим членам Кабінету Міністрів або уряду України в цілому. Згідно з ч. З ст. 115 Конституції України прийняття Верховною Радою резолюції недовіри Кабінетові Міністрів України має наслідком відставку уряду України. Відставка Прем'єр-Міністра України має наслідком відставку
всього складу уряду України.
Резолюція недовіри Кабінету Міністрів України приймається більшістю від конституційного складу парламенту України, тобто не менше як 226 голосами народних депутатів України.
Прийняття такої резолюції є юридичним фактом початку процедури відставки уряду. Згідно з ч. 6 ст. 115 Конституції України Прем'єр-міністр зобов'язаний подати Президентові України заяву про відставку Кабінету Міністрів за рішенням Президента України чи у зв'язку з прийняттям Верховною Радою України резолюції недовіри.
Стабільність уряду має суттєве значення для забезпечення ста більності конституційного ладу, оскільки Кабінет Міністрів України як вищий орган у системі органів виконавчої влади України за-безпечує державний суверенітет та економічну самостійність Ук_ раїни, здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина, щодо забезпечення обороноздатності і національної безпеки України, громадського порядку тощо. Виходячи з цього в ч. 2 ст. 87 Конституції України встановлюється, що питання про відповідальність Кабінету Міністрів не може розглядатися парламентом України більше одного разу протягом однієї чергової сесії, а також протягом року після схвалення Програми діяльності Кабінету Міністрів України. Ставити питання про відповідальність уряду України раніше ніж через рік після затвердження парламентом України Програми діяльності Кабінету Міністрів було б недоцільно, оскільки це не дало би можливості стабільно працювати уряду над виконанням урядової програми, яка затверджена парламентом. Такий підхід українського законодавця щодо регламентації цього питання відповідає зарубіжній практиці конституціоналізму, насамперед європейській.
<< | >>
Источник: О. В. Петришин и др.. КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ. Науково-практичний коментар. 2003

Еще по теме Стаття 87. Верховна Рада України за пропозицією не д,Єй як однієї третини народних депутатів України від її конституції ного складу може розглянути питання про відповідальність Кабі нету Міністрів України та прийняти резолюцію недовіри КабіНе, тові Міністрів України більшістю від конституційного складу Ben. ховної Ради України.:

  1. Стаття 154. Законопроект про внесення змін до Конституції України може бути поданий до Верховної Ради України Президентом України або не менш як третиною народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України.
  2. Стаття 155. Законопроект про внесення змін до Конституції України, крім розділу І «Загальні засади», розділу III «Вибори. Референдум» і розділу XIII «Внесення змін до Конституції України», попередньо схвалений більшістю від конституційного складу Верховної Ради України, вважається прийнятим, якщо на наступній черговій сесії Верховної Ради України за нього проголосувало не менш як дві третини від конституційного складу Верховної Ради України.
  3. Стаття 122. Прокуратуру України очолює Генеральний прокурор України, який призначається на посаду за згодою Верховної Ради України та звільняється з посади Президентом України. Верховна Рада України може висловити недовіру Генеральному прокуророві України, що має наслідком його відставку з посади.
  4. Стаття 158. Законопроект про внесення змін до Конституції України, який розглядався Верховною Радою України, і закон не був прийнятий, може бути поданий до Верховної Ради України не раніше ніж через рік з дня прийняття рішення щодо цього законопроекту.
  5. Стаття 156. Законопроект про внесення змін до розділу І «Загальні засади», розділу НІ «Вибори. Референдум» і розділу XIII «Внесення змін до Конституції України» подається до Верховної Ради України Президентом України або не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України і, за умови його прийняття не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України, затверджується всеукраїнським референдумом, який призначається Президентом України.
  6. Стаття 112. Уразі дострокового припинення повноважень Президента України відповідно до статей 108, 109, 110, 111 цієї Конституції виконання обов'язків Президента України на період до обрання і вступу на пост нового Президента України покладається на Прем'єр-міністра України. Прем'єр-міністр України в період виконання ним обов'язків Президента України не може здійснювати повноваження, передбачені пунктами 2, 6, 8,10,11,12,14,15, 16, 22, 25, 27 статті 106 Конституції України.
  7. Стаття 110. Неможливість виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров'я має бути встановлена на засіданні Верховної Ради України і підтверджена рішенням, прийнятим більшістю від її конституційного складу на підставі письмового подання Верховного Суду України – за зверненням Верховної Ради України, і медичного висновку.
  8. Стаття 151. Конституційний Суд України за зверненням Президента України або Кабінету Міністрів України дає висновки про відповідність Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість.
  9. Стаття 93. Право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України належить Президентові України, народним депутатам України, Кабінету Міністрів України і Національному банку України.
  10. Стаття 159. Законопроект про внесення змін до Конституції України розглядається Верховною Радою України за наявності висновку Конституційного Суду України щодо відповідності законопроекту вимогам статей 157 і 158 цієї Конституції.
  11. Стаття 135. Автономна Республіка Крим має Конституцію Автономної Республіки Крим, яку приймає Верховна Рада Автономної Республіки Крим та затверджує Верховна Рада України не менш як половиною від конституційного складу Верховної Ради України.
  12. Стаття 114. До складу Кабінету Міністрів України входять Прем'єр-міністр України, Перший віце-прем'єр-міністр, три віце-прем'єр-міністри, міністри.
  13. Стаття 86. Народний депутат України має право на сесії Верховної Ради України звернутися із запитом до органів Верховної Ради України, до Кабінету Міністрів України, до керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також до керівників підприємств, установ і організацій, розташованих на території України, незалежно від їх підпорядкування і