<<
>>

Стаття 159. Законопроект про внесення змін до Конституції України розглядається Верховною Радою України за наявності висновку Конституційного Суду України щодо відповідності законопроекту вимогам статей 157 і 158 цієї Конституції.

У коментованій статті визначаються підстави розгляду Верховною Радою України законопроекту про внесення змін до Конституції України.
Обов'язковим етапом порядку внесення змін до будь-якого розділу Конституції є отримання Верховною Радою України висновку Конституційного Суду щодо відповідності законопроекту вимогам статей 157 і 158 Основного Закону.
Необхідність перевірки відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції згаданим статтям обумовлюється рядом обставин. Передусім стаття 157 Конституції визначає ті положення Конституції, які не підлягають змінам ні за яких обставин, а також вказує на умови (воєнний чи надзвичайний стан), за наявності яких Президент України або група народних депутатів України не можуть ініціювати процес внесення змін до Конституції, а в разі, якщо він розпочався, – приймати законопроект щодо таких змін.
Стаття 158 Конституції у свою чергу регулює окремі питання процесуального порядку внесення змін до Конституції, а саме: визначає мінімальні строки, сплив яких надає парламенту право повторно розглянути відхилений ним же законопроект про внесення змін до Конституції; забороняє Верховній Раді двічі протягом строку своїх повноважень змінювати одні й ті самі положення Конституції.
Суб'єктом конституційного подання з цих питань є Верховна Рада України як колегіальний орган, який складають чотириста п'ятдесят народних депутатів України (Рішення Конституційного Суду України у справі № І -6/2002 за конституційним поданням п'ятдесяти народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень статей 75, 82, 84, 91, 104 Конституції України).
Відповідно до ст. 91 Конституції Верховна Рада України правомочна приймати конституційне подання до Конституційного Суду України за умови присутності на її пленарному засіданні на момент голосування більшості від конституційного складу народних депутатів України.
Звернення до Конституційного Суду України з метою перевірки відповідності законопроектів про внесення змін до Конституції України вимогам статей 157 і 158 Конституції відповідно до статей 147 і 159 Основного Закону є обов'язком для Верховної Ради України, від виконання якого вона не може ухилитися. Здійснення Конституційним Судом попереднього (превентивного) конституційного контролю щодо відповідності вимогам статей 157 і 158 Конституції України законопроектів про внесення змін до Конституції слід розцінювати не як обмеження права Верховної Ради України вносити зміни до Конституції, а як забезпечення конституційності під час його реалізації. Саме в такому контексті тлумачить цю статтю Конституційний Суд України, який у Рішенні в справі за конституційним поданням Президента України щодо офіційного тлумачення положень ч. 2 ст. 158 та ст. 159 Конституції України (справа № 1-26/98 щодо внесення змін до Конституції України) постановив, що положення ст. 159 Конституції України треба розуміти так, що законопроект про внесення змін до Конституції України відповідно до статей 154 і 156 Конституції України може розглядатися Верховною Радою України лише за наявності висновку Конституційного Суду України про те, що законопроект відповідає вимогам статей 157 і 158 Конституції України.
Верховна Рада України зобов'язана звернутися до Конституційного Суду з метою перевірки законопроекту про внесення змін до Конституції України відповідно до вимог статей 157 і 158 Конституції як щодо законопроекту, поданого до парламенту Президентом України або групою народних депутатів України згідно з положеннями статей 154, 156 Конституції, так і щодо законопроекту про внесення змін до Конституції України за результатами всеукраїнського референдуму за народною ініціативою.
Із змісту ст. 159, а також зазначеного рішення Конституційного Суду України випливає, що висновок Конституційного Суду має бути надано парламенту після внесення законопроекту до Верховної Ради України, але до його розгляду останньою. При цьому мається на увазі розгляд цих законопроектів лише на пленарних засіданнях Верховної Ради України (ч. 2 ст. 84 Конституції України).
Вимоги ст. 159 Конституції зумовлені тим, щоб не допустити внесення змін до Конституції України всупереч вимогам ста-
тей 157 і 158 Конституції України. Звідси випливає, що обов'язковій перевірці на відповідність статтям 157 і 158 Конституції підлягає не тільки законопроект про внесення змін до Конституції, але й усі поправки, які внесені до нього у процесі його розгляду на пленарному засіданні Верховної Ради України. Ця вимога дістала закріплення у вищезгаданому рішенні Конституційного Суду України, який вказав, що в разі внесення в процесі розгляду у Верховній Раді України поправок до законопроекту він приймається Верховною Радою України за умови наявності висновку Конституційного Суду України про те, що законопроект з внесеними до нього поправками відповідає вимогам статей і 158 Конституції України.
Прийняття Конституційним Судом України позитивного висновку з цього питання є необхідною і достатньою підставою для продовження Верховною Радою процедури розгляду законопроекту щодо внесення змін до Конституції України в порядку, визначеному Конституцією України і Регламентом Верховної Ради України.
<< | >>
Источник: О. В. Петришин и др.. КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ. Науково-практичний коментар. 2003

Еще по теме Стаття 159. Законопроект про внесення змін до Конституції України розглядається Верховною Радою України за наявності висновку Конституційного Суду України щодо відповідності законопроекту вимогам статей 157 і 158 цієї Конституції.:

  1. Стаття 158. Законопроект про внесення змін до Конституції України, який розглядався Верховною Радою України, і закон не був прийнятий, може бути поданий до Верховної Ради України не раніше ніж через рік з дня прийняття рішення щодо цього законопроекту.
  2. Стаття 155. Законопроект про внесення змін до Конституції України, крім розділу І «Загальні засади», розділу III «Вибори. Референдум» і розділу XIII «Внесення змін до Конституції України», попередньо схвалений більшістю від конституційного складу Верховної Ради України, вважається прийнятим, якщо на наступній черговій сесії Верховної Ради України за нього проголосувало не менш як дві третини від конституційного складу Верховної Ради України.
  3. Стаття 154. Законопроект про внесення змін до Конституції України може бути поданий до Верховної Ради України Президентом України або не менш як третиною народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України.
  4. Стаття 156. Законопроект про внесення змін до розділу І «Загальні засади», розділу НІ «Вибори. Референдум» і розділу XIII «Внесення змін до Конституції України» подається до Верховної Ради України Президентом України або не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України і, за умови його прийняття не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України, затверджується всеукраїнським референдумом, який призначається Президентом України.
  5. Стаття 149. На суддів Конституційного Суду України поширюються гарантії незалежності та недоторканності, підстави щодо звільнення з посади, передбачені статтею 126 цієї Конституції, та вимоги щодо несумісності, визначені в частині другій статті 127 цієї Конституції.
  6. Стаття 151. Конституційний Суд України за зверненням Президента України або Кабінету Міністрів України дає висновки про відповідність Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість.
  7. Стаття 112. Уразі дострокового припинення повноважень Президента України відповідно до статей 108, 109, 110, 111 цієї Конституції виконання обов'язків Президента України на період до обрання і вступу на пост нового Президента України покладається на Прем'єр-міністра України. Прем'єр-міністр України в період виконання ним обов'язків Президента України не може здійснювати повноваження, передбачені пунктами 2, 6, 8,10,11,12,14,15, 16, 22, 25, 27 статті 106 Конституції України.
  8. Стаття 87. Верховна Рада України за пропозицією не д,Єй як однієї третини народних депутатів України від її конституції ного складу може розглянути питання про відповідальність Кабі нету Міністрів України та прийняти резолюцію недовіри КабіНе, тові Міністрів України більшістю від конституційного складу Ben. ховної Ради України.
  9. Стаття 128. Перше призначення на посаду професійного судді строком на п'ять років здійснюється Президентом України. Всі інші судді, крім суддів Конституційного Суду України, обираються Верховною Радою України безстроково, в порядку, встановленому законом.
  10. Стаття 110. Неможливість виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров'я має бути встановлена на засіданні Верховної Ради України і підтверджена рішенням, прийнятим більшістю від її конституційного складу на підставі письмового подання Верховного Суду України – за зверненням Верховної Ради України, і медичного висновку.
  11. Стаття 161. День прийняття Конституції України є державним святом – Днем Конституції України.
  12. Стаття 152. Закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
  13. Стаття 148. Конституційний Суд України складається з вісімнадцяти суддів Конституційного Суду України.
  14. Стаття 72. Всеукраїнський референдум призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їхніх повноважень, встановлених цією Конституцією.