<<
>>

Стаття 131. В Україні діє Вища рада юстиції, до відання якої належить:

1) внесення подання про призначення суддів на посади або прозвільнення їх з посад;
2) прийняття рішення стосовно порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності;
3) здійснення дисциплінарного провадження стосовно суддівВерховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів та розгляд скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних та місцевих судів, а також прокурорів.
Вища рада юстиції складається з двадцяти членів.
Верховна Рада України, Президент України, з'їзд суддів України, з'їзд адвокатів України, з'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ призначають до Вищої ради юстиції по три члени, а всеукраїнська конференція працівників прокуратури – двох членів Вищої ради юстиції.
До складу Вищої ради юстиції входять за посадою Голова Верховного Суду України, Міністр юстиції України, Генеральний прокурор України.
В Україні діє Вища рада юстиції, до відання якої належать:
1) внесення подання про призначення суддів на посади чизвільнення їх з посади;
2) прийняття рішення стосовно порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності;
3) здійснення дисциплінарного провадження стосовно суддівВерховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів тарозгляд скарг на рішення про притягнення до дисциплінарноївідповідальності суддів апеляційних і місцевих судів, а також прокурорів.
Коментована стаття регулює питання порядку створення і повноважень нового інституту в системі судової влади Вищої ради юстиції, призначенням якої є формування високопрофесійного суддівського корпусу, здатного якісно Здійснювати правосуддя.
В Україні цей конституційний орган є новим і тому практично відсутні теоретичні розробки щодо його діяльності. У більшості ж іноземних держав подібні органи існують вже досить давно.
Практично у всіх країнах, де є аналогічні органи, їх правовий статус також визначається на вищому законодавчому рівні – кон-ституційному. Найчастіше у конституціях держав закріплюються основні положення правового статусу цих органів: компетенція, кількісний та якісний його суб'єктний склад, вимоги стосовно членів ради, порядок її формування, строк діяльності, призначення або обрання його голови та заступників, їх повноваження та ін.
Майже у всіх країнах статті конституцій, що регулюють положення цих органів, знаходяться в розділах, присвячених судовій владі або судовій системі. У Болгарії це гл. VI «Судова влада», у Португалії – гл. III «Статус суддів» (розд. V«Суди»), в Італії – розд. І
«Судоустрій» (гл. IV «Магістратура»), в Іспанії – розд. VI «Про судову владу», в Польщі – розд. VIII «Суди і трибунали», в Угорщині – гл. X «Судова організація».
У Конституції України правовий статус Вищої ради юстиції визначається в Розділі VIII «Правосуддя». Таке розташування конституційної норми свідчить про вихідне бачення законодавцем цього органу в системі органів судової влади. Але надалі думки щодо місця Вищої ради юстиції в системі державних органів відповідно до теорії розподілу влади розійшлися.
У теорії конституційного права існує позиція, що органи, подібні Вищій раді юстиції України (у Франції, Італії й Португалії – це Вища рада магістратури, в Іспанії – Вища рада судової влади, в Болгарії – Вища судова рада, у Польщі – Всепольська судова рада, в Угорщині – Всеугорська рада юстиції, у Колумбії – Вища рада суддівського корпусу, в Болгарії й Казахстані – Вища судова рада), належать до органів суддівського самоврядування. Поряд з цією точкою зору існує думка, що Вища рада юстиції разом із прокуратурою, Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, Рахунковою палатою, Центральною виборчою комісією та деякими іншими органами належить до системи контрольно-наглядових органів. Таким чином, в Україні відсутня єдність підходів щодо визначення місця цього органу в системі державної влади.
Визначення статусу цього органу в системі державного апарату залежить від національних особливостей правової системи.
Істотне значення має обсяг його компетенції (у деяких зарубіжних аналогів він значно відрізняється). Саме зміст і обсяг повноважень щодо призначення (обрання), переміщення суддів, притягнення їх до дисциплінарної відповідальності, звільнення з посади і дозволяють розглядати цей орган або в системі органів суддівського самоврядування, або в системі органів управління з контрольними повноваженнями.
Повноваження Вищої ради юстиції поширюються на суддівський корпус і в меншій мірі – на працівників прокуратури. Проте статус працівників прокуратури суттєво відрізняється від статусу суддів. Тому наділення Вищої ради юстиції України повноваженнями, хоча й незначними, щодо прокурорів, на жаль, є механічним копіюванням зарубіжного досвіду, що за відсутності належного механізму їх реалізації зводить нанівець участь Ради в цих правовідносинах.
До компетенції Вищої ради юстиції віднесено внесення подань Президентові України про призначення суддів на посади або звільнення їх із посад. Подібне формулювання викликало ряд питань на практиці щодо обсягу повноважень Ради юстиції стосовно формування суддівського корпусу. Зокрема, було порушено питання, чи має право Вища рада юстиції, виходячи з огляду на норми Конституції України, вносити подання до Верховної Ради України про обрання суддів безстроково, а також про призначення суддів на посади голів судів загальної юрисдикції, їх заступників і про звільнення останніх із цих посад, чи до її компетенції належить тільки внесення подання Президентові України про призначення суддів на перший строк?
Аналіз ст. 128 Конституції України дозволяє констатувати, що, визначаючи порядок формування суддівського корпусу, законодавець оперує двома строками – перше призначення на посаду професійного судді й обрання судів безстроково. Стаття 131 Конституції України, визначаючи повноваження Вищої ради юстиції, відносить до її відання внесення подань про призначення суддів на посади або звільнення їх із посад. Термін «призначення суддів на посаду», що використовується в статті, в цьому аспекті можна розцінювати як загальний.
Як бачимо, п. 1 ст. 131 Конституції України теоретично дозволяє Вищій раді юстиції вносити подання як для призначення суддів уперше Президентом України, так і для обрання їх Верховною Радою України безстроково. Проте положення Закону України від 15 січня 1998 р. «Про вищу раду юстиції» регулюють тільки процедуру внесення подання про перше призначення кандидатів на посаду професійного судді. Стаття 3 Закону, визначаючи повноваження Ради юстиції, вказує, що вона може вносити подання Президентові України про призначення суддів на посади або звільнення їх із посад. Можливість вносити подання в парламент для обрання суддів безстроково Законом не передбачена. Аналогічний підхід щодо повноважень Вищої ради юстиції в процесі формування суддівського корпусу закріплений і в інших нормах вищевказаного Закону.
Таким чином, норми Закону не тільки не конкретизують положення Конституції України, а навпаки, звужують повноваження Ради. У статті 1 Закону закріплено, що Вища рада юстиції відповідальна за формування високопрофесійного суддівського корпусу. Суддівський корпус складають як судді, призначені вперше на п'ять років, так і судді, обрані безстроково. Виходячи ж із положень Закону Вища рада юстиції не може брати участі у доборі кандидатур на посади суддів, які обираються безстроково.
Ця колізія правових норм стала предметом розгляду Конституційного Суду України, який 16 жовтня 2001 р. виніс Рішення у справі про конституційне подання Вищої ради юстиції стосовно офіційного тлумачення положення п. 1 ч. 1 ст. 131 Конституції України щодо внесення Радою подань про призначення суддів на посади (справа про призначення суддів).
Провівши системний аналіз положень Конституції України, Конституційний Суд України у своєму рішенні постановив, що Вища рада юстиції вносить подання Президентові України тільки про перше призначення на посаду професійного судді строком на п'ять років. Повноваження щодо внесення подання Верховній Раді України про обрання суддів безстроково і призначення суддів на адміністративні посади в судах загальної юрисдикції на Вищу раду юстиції не поширюється.
Однак Конституція України не передбачає серед повноважень якогось іншого органу державної влади внесення подання до Верховної Ради про обрання суддів безстроково.
Прийнятий Закон України від 7 лютого 2002 р. «Про судоустрій України» дещо прояснив ситуацію, визначивши, що стосовно суддів Верховного Суду України, суддів вищих спеціалізованих судів, Касаційного суду України і суддів Апеляційного суду України вносить подання до Верховної Ради України Голова Верховного Суду України на підставі висновку, підготовленого Вищою кваліфікаційною комісією. Щодо всіх інших суддів, які обираються Верховною Радою України, питання залишилося не роз'ясненим.
Подання про звільнення суддів можуть вноситися Вищою радою юстиції у випадках, передбачених Законом, як за рекомендацією кваліфікаційної комісії, так і з власної ініціативи. Ці подання можуть вноситися як щодо суддів уперше призначених на посаду, так і стосовно обраних безстроково до органу, який призначив (обрав) суддю, але в передбачених Законом випадках.
На Вищу раду юстиції Конституцією України також покладається прийняття рішень щодо порушення суддями і прокурорами вимог про несумісність. Йдеться про неможливість суміщення посади судді або прокурора з деякими іншими видами діяльності. Професійний судця не має права належати до політичних партій і профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої. Працівникам прокуратури забороняється поєднувати виконання своїх обов'язків з роботою на підприємствах, в установах, організаціях, заняттям підприємницькою діяльністю, за винятком наукової або педагогічної діяльності. При встановленні фактів заняття суддями або прокурорами діяльністю, несумісною з посадою, яку вони обіймають, Вища рада юстиції може прийняти рішення з рекомендацією у відповідний строк визначитися з останнім щодо питання про продовження роботи на посаді судді або прокурора без суміщення з забороненою діяльністю або рішення про направлення подання відповідному органу про звільнення судді або прокурора з посади.
Вища рада юстиції є єдиним органом, до компетенції якого входить здійснення дисциплінарного провадження щодо суддів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів.
За наявності передбачених Законом «Про судоустрій України» підстав стосовно цих суддів порушується дисциплінарне провадження. За результатами розгляду дисциплінарної справи Вища рада юстиції має право прийняти рішення про закриття справи або про накладання дисциплінарного стягнення. На посадових осіб судової влади можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: догана, пониження в кваліфікаційному класі або направлення до органу, який призначив (обрав) суддю, рішення про невідповідність судді посаді, яку він обіймає.
На Вищу раду юстиції покладено обов'язок здійснювати розгляд скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних і місцевих судів, а також прокурорів. У цьому разі Рада виступає однією із альтернативних інстанцій щодо розгляду скарг відповідних суб'єктів, але тільки щодо результатів дисциплінарного провадження стосовно них. За результатами розгляду скарги про притягнення судді або прокурора до дисциплінарної відповідальності може бути прийнято таке рішення:
а) скарга може бути задоволена цілком, рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності скасовано, дисциплінарне провадження закрито;
б) скарга може бути задоволена частково, зі зміною рішенняоргану, який наклав дисциплінарне стягнення;
в) скарга може бути залишена без задоволення, а рішення пропритягнення до дисциплінарної відповідальності – без зміни.
З урахуванням перелічених повноважень можна сказати, що основним призначенням і головним завданням Вищої ради юстиції є участь у формуванні високопрофесійного суддівського корпусу і здійснення контролю за застосуванням до суддів і прокурорів дисциплінарних стягнень. При цьому Рада покликана не тільки забезпечити добір кандидатів на посади суддів на якісно новому рівні, а й бути відповідно до своєї компетенції гарантом незалежності суддів при відправленні правосуддя.
Конституцією закріплюється демократичний порядок формування Ради. Цей орган складається з 20-ти членів. Голова Верховного Суду України, міністр юстиції України і Генеральний прокурор України входять до складу за посадою. Верховна Рада України, Президент України, з'їзд суддів України, з'їзд адвокатів України, з'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів і наукових установ призначають до Вищої ради юстиції по три члени, а всеукраїнська конференція працівників прокуратури – двох. До кандидатів у склад Вищої ради юстиції ставляться високі вимоги. Обов'язковими умовами є громадянство України, віковий ценз (не молодше тридцяти п'яти років і не старше шістдесятьох), проживання на території України не менше десяти останніх років, володіння державною мовою, вища юридична освіта і стаж роботи в галузі права не менше ніж десять років. Такі високі вимоги до особового складу Вищої ради юстиції обґрунтовуються великою відповідальністю, значущістю функції цього органу у сфері вирішення завдань формування суддівського корпусу, оскільки саме цей орган здійснює вибір із кандидатів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, найбільш підготовлені для виконання функцій носія судової влади. Відповідальність цієї стадії формування суддівського корпусу свідчить про необхідність розробки та використання в роботі Ради науково обгрунтованої і нормативно визначеної методики вирішення поставленого завдання.
Таким чином, у процесі формування особистого складу Вищої ради юстиції беруть участь три гілки державної влади України, а також представники адвокатури України, юридичної науки і прокуратури. Зазначений порядок формування складу Ради дозволяє
виключити домінуюче положення якоїсь гілки влади при ухваленні рішення щодо кандидатів на посаду суддів або при притягненні суддів до дисциплінарної відповідальності. Різноманітність суб'єктів, які обирають членів Ради, необхідно для виключення можливості прояву корпоративності у формуванні суддівського корпусу й забезпечення гарантії незалежності суддів у відправленні правосуддя від можливого тиску з боку законодавчої або виконавчої влади.
<< | >>
Источник: О. В. Петришин и др.. КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ. Науково-практичний коментар. 2003

Еще по теме Стаття 131. В Україні діє Вища рада юстиції, до відання якої належить::

  1. Стаття 138. До відання Автономної Республіки Крим належить:
  2. Стаття 8.В Україні визнається і діє принцип верховенства права.
  3. Стаття 75. Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент – Верховна Рада України.
  4. Система органів ООН: Генеральна Асамблея ООН, Рада Безпеки ООН, Економічна та Соціальна Рада, Рада з Опіки, Секретаріат
  5. Статья 131. Изнасилование Комментарий к статье 131
  6. Стаття 14. Вища кваліфікаційна комісія адвокатури
  7. Стаття 188/32. Невиконання законних вимог Вищої ради юстиції щодо надання інформації
  8. 5.1. Право господарського відання
  9. Стаття 135. Автономна Республіка Крим має Конституцію Автономної Республіки Крим, яку приймає Верховна Рада Автономної Республіки Крим та затверджує Верховна Рада України не менш як половиною від конституційного складу Верховної Ради України.
  10. Стаття 18. Відносини адвокатури з Міністерством юстиції України, місцевими органами державного управління
  11. Стаття 85. До повноважень Верховної Ради України належить:
  12. Стаття 150. До повноважень Конституційного Суду України належить:
  13. Стаття 581. Права особи, видача якої запитується