<<
>>

МОДУЛЬ №2. Формування Руської держави та її права. Особливості політичного розвитку Галицько-Волинської держави (VI ст. — пер. пол. XIV ст.)


Зміст дидактичної одиниці

Формування державності у східних слов'ян. Характеристика центральних і місцевих органів державної влади, системи управління, судових установ.

Політичні, адміністративні, фінансові реформи перших київських князів. Суспільний лад. Джерела та основні риси руського права. Правові інститути окремих галузей права. Судовий процес.

Причини розпаду Руської держави. Державний устрій та суспільний лад Галицько-Волинської держави, їх особливості. Основні пам'ятки права.

Анотація

Навчальний модуль присвячений проблемі формування державності у східних слов'ян, процесу її становлення та розпаду. Значна увага приділяється механізмам функціонування центральної та місцевої влади, розкривається принцип сюзеренітету-васалітету. Соціальне розшарування суспільства визнається закономірним підсумком утвердження феодальних відносин у державі.

Характеризуються основні правові пам'ятки епохи. їх поділено на джерела місцевого походження та рецептовані (запозичені) з інших правових систем. Визначаються особливості суспільно-політичного розвитку Галицько-Волинської держави як спадкоємиці України-Руси. Аналізуються основні риси кримінального та цивільного права.

<< | >>
Источник: П.П. ЗАХАРЧЕНКО, О.В. КУЗЬМИНЕЦЬ. ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА УКРАЇНИ. 2005

Еще по теме МОДУЛЬ №2. Формування Руської держави та її права. Особливості політичного розвитку Галицько-Волинської держави (VI ст. — пер. пол. XIV ст.):

  1. Галицько-Волинська держава.
  2. Особливості політичного розвитку.
  3. 2. Шляхи формування держави та права різних народів
  4. МОДУЛЬ №3. 1. Велике князівство Литовське: державний лад, суспільний устрій та право (др. пол. XIV — XVI ст.)
  5. Модуль № 4.2 Українська гетьманська держава (Військо Запорізьке):державний лад, суспільний устрій та право (середина XVII ст. — кінець XVIII ст.)
  6. МОДУЛЬ №4. 1. Запорізька Січ, її політичний устрій та право (кінець XV ст. — середина XVII ст.)
  7. Стаття 37. Утворення і діяльність політичних партій та громадських організацій, програмні цілі або дії яких спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров'я населення, забороняються.
  8. Стаття 15. Суспільне життя в Україні ґрунтується на засадах політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності. Жодна ідеологія не може визнаватися державою як обов'язкова. Цензура заборонена. Держава гарантує свободу політичної діяльності, не забороненої Конституцією і законами України.
  9. § 1. Особливості формування цивільного права в Україні
  10. all-books.biz. Загальні закономірності виникнення держави та права, 2011
  11. § 1. Держава Україна — суб'єкт цивільного права
  12. § 1. Держава Україна — суб'єкт цивільного права