<<
>>

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ


Розпочати вивчення модуля рекомендуємо із з'ясування причин виникнення та джерел формування українського козацтва. Засвоєння означених питань відкриє шлях до розуміння природи політичного устрою Запорізької Січі, сутності її правової системи, заснованої на засадах звичаєвого права.

В жодному разі із поля зору не повинен випасти матеріал, пов'язаний із проблемою політичного статусу Запорізької Січі.

Володіючи базовими знаннями, навичками і вміннями з правознавства і теорії держави та права, студент має визначити політико-правовий статус Запорізької Січі. З цією метою необхідно порівняти окремі атрибути держави із характерними ознаками, притаманними об'єкту вивчення. Висновки, до яких прийдуть студенти, можуть бути різноманітними аж до протилежності. У такому разі їхні аргументи та мотивація також стануть предметом дискусії під час зустрічі з викладачем на консультативних пунктах.

Наступна тема модуля логічно пов'язана з попередньою. Адже полково-сотенна організація запорізького товариства лягла в основу адміністративно-територіального устрою Української гетьманської держави, започаткованої Б.Хмельницьким. Відтак, студент має твердо усвідомлювати, що саме цей феномен найвиразніше характеризує сутність Української гетьманської держави.

Знайомство із розгалуженою правовою системою має розпочинатися із знайомства з пам'ятками права доби, що вивчається. У низці інших беззаперечне місце належить міжнародним договорам, а серед них— Березневим статтям Б.Хмельницького 1654 року. Вивчення положень договору дасть змогу з'ясувати справжні параметри української автономії під протекторатом Московської, пізніше Російської держави.

Опановуючи обидві теми модуля, студенти мають засвоїти тезу про демократичний характер як Запорізької Січі, так і Української гетьманської держави. У кінцевому підсумку вони мають усвідомити, що кількасотрічні традиції самоврядування покликали до життя головне надбання політико-правової думки епохи — "Конституцію П.Орлика". Розглядаючи основні положення, структуру та зміст, її варто з'ясувати, чи можна її вважати конституцією у сенсі сучасного розуміння понять та правових категорій.

<< | >>
Источник: П.П. ЗАХАРЧЕНКО, О.В. КУЗЬМИНЕЦЬ. ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА УКРАЇНИ. 2005

Еще по теме МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ:

  1. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
  2. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
  3. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
  4. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
  5. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
  6. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДЛЯ САМОПІДГОТОВКИ
  7. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДЛЯ САМОПІДГОТОВКИ
  8. Стаття 31. Виправні роботи
  9. Глава IV Робота Суду
  10. Стаття 30/1. Громадські роботи
  11. Стаття 56. Громадські роботи
  12. Розділ I. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА РОБОТА СУДУ
  13. Стаття 57. Виправні роботи
  14. Правило (Організація та робота канцелярії)
  15. Курсова робота. Адміністративне правопорушення, 2011
  16. Стаття 100. Громадськіта виправні роботи
  17. Стаття 103. Непідготовленість до роботи резервного паливного господарства
  18. Стаття 200. Прийняття на роботу без паспорта