Галицько-Волинська держава.
Хронологія подій. Відносно централізована Руська держава у першій третині XII ст. розпадається на окремі князівства, які продовжують вести міжусобні війни. Київ втрачає свою колишню могутність, політичну вагу і звання об'єднавчого центру Русі.
Зі складу Руської держави виділяються незалежні Чернігівське, Новгород-Сіверське, Переяславське, Волинське та Галицьке князівства, кордони яких розташовані в межах сучасної України. За двома останніми, після їх об'єднання, в історичній літературі міцно закріпився титул "спадкоємниці Київської Русі".Маючи тісні зв'язки між собою, Галицьке і Волинське князівства тривалий час існували самостійно. Спроби об'єднання двох сусідніх князівств завершувалися невдачею. Лише у 1199 волинському князю Роману Мстиславовичу вдалося об'єднати Галичину та Волинь.
Утворення Галицько-Волинської держави та приєднання до неї Києва стало подією великої історичної ваги. Недаремно літописець називав Романа великим князем, "царем на Русі", "самодержцем всея Русі", причому термін "самодержець" вперше в літописі вжито щодо нього.
Зі смертю Романа Мстиславовича в 1205 році розпочинається новий виток розбрату, чвар, князівсько-боярських міжусобиць, який, зрештою завершився у 1238 році черговим об'єднанням Галичини та Волині і утвердженням його в місті Києві. Ці події пов'язані з іменем сина Романа Мстиславовича — Данила Галицького. Саме йому вдалося створити державу, яка викликала повагу з боку західноєвропейських правителів і обережність у войовничого протектора — Золотої Орди.
Еще по теме Галицько-Волинська держава.:
- МОДУЛЬ №2. Формування Руської держави та її права. Особливості політичного розвитку Галицько-Волинської держави (VI ст. — пер. пол. XIV ст.)
- Стаття 15. Суспільне життя в Україні ґрунтується на засадах політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності. Жодна ідеологія не може визнаватися державою як обов'язкова. Цензура заборонена. Держава гарантує свободу політичної діяльності, не забороненої Конституцією і законами України.
- Стаття Виконання вироку суду іноземної держави
- Глава 41. Відмова на користь держави
- § 2. Участь держави у цивільних правовідносинах
- § 2. Участь держави у цивільних правовідносинах
- all-books.biz. Загальні закономірності виникнення держави та права, 2011
- 4.5.1. Конфіскація "на користь держави"
- 4.5.1. Конфіскація "на користь держави"
- Глава 8. Держава як суб'єкт цивільного права
- Глава 8 ДЕРЖАВА ЯК СУБ'ЄКТ ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА
- Стаття 604. Виконання вироку суду іноземної держави
- Стаття 246. Поняття митного режиму відмови на користь держави
- § 1. Держава Україна — суб'єкт цивільного права
- § 1. Держава Україна — суб'єкт цивільного права
- П.П. ЗАХАРЧЕНКО, О.В. КУЗЬМИНЕЦЬ. ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА УКРАЇНИ, 2005
- Патентування сорту в іноземних державах
- 3. Теорії виникнення держави та права