Юридична відповідальність за порушення законодавства про природно-заповідний фонд та її види.

Певною особливістю правового режиму використання та охорони природно-заповідного фонду єпідвищена юридична відповідальність за порушення правил та норм, встановлених діючим екологічним законодавством.

Серед правопорушень, за які передбачається юридична відповідальність, можна назвати такі: нецільове використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду; псування, пошкодження чи знищення природних комплексів чи об'єктів природно-заповідного фонду та зарезервованих для включення до його складу; здійснення в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, їх охоронних зон забороненої господарської діяльності; порушення вимог щодо використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду; перевищення допустимих хімічних, фізичних, біотичних та інших впливів і антропогенних навантажень на території та об'єкти природно-заповідного фонду та ін. Перелік правопорушень, закріплений у законодавстві, не є вичерпним, отже, відповідальність може бути встановлена і за інші види правопорушень у галузі охорони та використання природно-заповідного фонду України.

Застосування норм дисциплінарної відповідальності здійснюється на підставі КЗпП України. Так, начальник Державної служби заповідної справи притягає до дисциплінарної відповідальності керівників структурних підрозділів та інших працівників служби. Оскільки владні приписи органів вищої ланки є обов'язковими для виконання іншими структурними підрозділами, то у разі їх невиконання чи неналежного виконання їх реалізація досягається через застосування примусових норм. Директор зоологічного парку або національного природного парку також може застосовувати заходи адміністративної відповідальності до підлеглих працівників, які неналежним чином виконують покладені на них трудові обов'язки.

Цивільно-правова відповідальність полягає у покладенні на винних осіб обов'язку щодо відшкодування завданої правопорушенням шкоди. Розмір шкоди, заподіяної природно-заповідним територіям та об'єктам, визначається на підставі їх кадастрової еколого-економічної оцінки згідно із Законом України "Про природно-заповідний фонд України" та на підставі спеціальних такс, які є більш суворими, ніж звичайні, і передбачені Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду України" від 21 квітня 1998 року.

Адміністративна відповідальність за порушення законодавства про природно-заповідний фонд передбачається за такі правопорушення: самовільне випалювання рослинності або її залишків (ч. 2 ст. 77-І КУпАП); порушення порядку придбання або збуту об'єктів тваринного або рослинного світу, правил утримання диких тварин у неволі або напіввільних умовах (ч. 2 ст. 88-1 КУпАП); порушення правил охорони та використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду (ст. 91 КУпАП).

Розглядаючи кримінальну відповідальність за порушення законодавства про природно-заповідний фонд, слід зазначити, що КК України передбачає порушення в межах природно-заповідного фонду як кваліфікуючої ознаки,тим самим посилює кримінальну відповідальність. Так, ст. 248 КК України закріплює, що незалежно від розміру спричиненої шкоди, особи, винні у незаконному полюванні, несуть кримінальну відповідальність. Аналогічні правила передбачаються ч. 2 ст. 240 КК України (порушення правил охорони надр) та ст. 246 КК України(незаконна порубка лісу). Слід зазначити, що КК України передбачається і окрема ст. 252, що закріплює відповідальність за умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об'єктів природно-заповідного фонду.