<<
>>

Стаття 92. Порушення вимог законодавства про охорону культурної спадщини

Порушення вимог законодавства про охорону культурної спадщини: ухилення від підписання охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини; порушення режиму використання пам'ятки культурної спадщини; порушення режиму історико-культурного заповідника чи історико-культурної заповідної території;
проведення ремонтних, реставраційних, реабілітаційних робіт на пам'ятці культурної спадщини, зміна призначення пам'ятки культурної спадщини, її частин та елементів, здійснення написів, позначок на ній, на її території та в її охоронній зоні без письмового дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини;
ухилення від передачі в установленому порядку знайдених під час археологічних розвідок, розкопок рухомих предметів, пов'язаних з нерухомими об'єктами культурної спадщини, на постійне зберігання до музеїв (державних фондосховищ), у яких зберігаються музейні предмети і музейні колекції, що є державною власністю і належать до державної частини Музейного фонду України, -- тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян І на посадових осіб - від ста до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
(Із змінами, внесеними згідно із Законом України від 07.02.97 р.
№ 55/97-ВР; у редакції Закону України від 09.09.2010 р. № 2518-У І)
1 Об'єктом даного адміністративного поступку є суспільні відносини у сфері охорони та використання пам'яток історії та культури (див. Закон України "Про охорону культурної спадщини").
Предмет посягання - об'єкти культурної спадщини.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про охорону культурної спадщини" культурна спадщина - це сукупність успадкованих людством від попередніх поколінь об'єктів культурної спадщини; об'єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об'єкти (об'єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність; пам'ятка культурної спадщини - об'єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
2.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у порушенні вимог законодавства про охорону культурної спадщини, що проявляється у таких формах:
1) ухилення від підписання охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини;
2) порушення режиму використання пам'ятки культурної спадщини;
3) порушення режиму історико-культурного заповідника чи історико-культурної заповідної території;
4) проведення ремонтних, реставраційних, реабілітаційних робіт на пам'ятці культурної спадщини, зміна призначення пам'ятки культурної спадщини, її частин та елементів, здійснення написів, позначок на ній, на її території та в її охоронній зоні без письмового дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини;
5) ухилення від передачі в установленому порядку знайдених під час археологічних розвідок, розкопок рухомих предметів, пов'язаних з нерухомими об'єктами культурної спадщини, на постійне зберігання до музеїв (державних фондосховищ), у яких зберігаються музейні предмети і музейні колекції, що є державною власністю і належать до державної частини Музейного фонду України.
Всі склади - формальні.
3. Суб'єкт адміністративного проступку - як громадяни, так і посадові особи.
4. Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так й у формі необережності.
<< | >>
Источник: С.В. Пєтков. Науково-практичний коментар Кодексу України про адміністративні правопорушення. 2012

Еще по теме Стаття 92. Порушення вимог законодавства про охорону культурної спадщини:

  1. Стаття 188/33. Невиконання законних вимог посадових осіб органів охорони культурної спадщини
  2. Стаття 41. Порушення вимог законодавства про працю та про охорону праці
  3. Стаття 271. Порушення вимог законодавства про охорону праці
  4. Глава 7. Адміністративні правопорушення у сфері охорони природи, використання природних ресурсів, охорони культурної спадщини
  5. Кримінальна, адміністративна і дисциплінарна відповідальність за порушення гірничого законодавства: особливості відшкодування збитків, заподіяних у результаті порушення законодавства про охорону надр.
  6. Економічні та екологічні функції лісів і стан законодавства про охорону лісових ресурсів: співвідношення природоохоронних вимог лісового і земельного законодавства.
  7. Особливості вирішення спорів в сфері забезпечення охорони лісів і лісових ресурсів: юридична відповідальність за порушення законодавства про охорону лісів.
  8. Юридична відповідальність за порушення законодавства про охорону атмосферного повітря.
  9. Юридична відповідальність за порушення законодавства про охорону та відтворення тваринного світу.
  10. Юридична відповідальність за порушення законодавства про охорону земель, її види, умови і порядок застосування.
  11. Стаття 209-1. Умисне порушення вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом
  12. Стаття 57. Порушення вимог щодо охорони надр
  13. Стаття 175. Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки
  14. Стаття 46. Порушення встановлених законодавством вимог щодо заняття народною медициною (цілительством)
  15. Стаття 270. Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки
  16. Розділ XIV. Розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери
  17. Призупинення та припинення надрокористування за порушення вимог чинного гірничого законодавства.