<<
>>

Стаття 41/3. Ненадання інформації для ведення колективних переговорів і здійснення контролю за виконанням колективних договорів, угод

Ненадання особами, які представляють власників або уповноважені ними органи чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, представниками трудових колективів інформації, необхідної для ведення колективних переговорів і здійснення контролю за виконанням колективних договорів, угод, - тягне за собою накладення штрафу від одного до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
(Доповнено статтею 41 згідно із Законом України від 19.01.95 р.
№ 8/95-ВР; із змінами, внесеними згідно із Законом України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР)
1. Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони праці (див. Кодекс законів про працю України, Закон України "Про колективні договори і угоди").
2. Об'єктивна сторона правопорушення виражається в ненаданні особами, які представляють власників або уповноважені ними органи чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, представниками трудових колективів інформації, необхідної для ведення колективних переговорів і здійснення контролю за виконанням колективних договорів, угод (формальний склад).
Відповідно до статті 4 Закону "Про колективні договори і угоди" право на ведення переговорів і укладення колективних договорів, угод від імені найманих працівників надається професійним спілкам, об'єднанням профспілок в особі їх виборних органів або іншим представницьким організаціям трудящих, наділеним трудовими колективами відповідними повноваженнями.
При наявності на підприємстві, державному, галузевому, територіальному рівнях кількох профспілок чи їх об'єднань або інших уповноважених трудовими колективами на представництво органів вони повинні сформувати спільний представницький орган для ведення переговорів і укладення угоди або колективного договору.
У разі недосягнення згоди у спільному представницькому органі угода вважається укладеною, якщо її підписали представники профспілок чи їх об'єднань або інші уповноважені трудовим колективом на представництво органів, до яких входить більше половини найманих працівників держави, галузі, території.
У разі недосягнення згоди щодо колективного договору у спільному представницькому органі загальні збори (конференція) трудового колективу приймає найбільш прийнятний проект колективного договору і доручає профспілці або іншому уповноваженому трудовим колективом органу, який розробив проект, на його основі провести переговори і укласти затверджений загальними зборами (конференцією) колективний договір від імені трудового колективу з власником або уповноваженим ним органом.
Згідно статті 10 Закону, укладенню колективного договору, угоди передують колективні переговори.
Будь-яка із сторін не раніш як за три місяці до закінчення строку дії колективного договору, угоди або у строки, визначені цими документами, письмово повідомляє інші сторони про початок переговорів.
Друга сторона протягом семи днів повинна розпочати переговори.
Порядок ведення переговорів з питань розробки, укладення або внесення змін до колективного договору, угоди визначається сторонами і оформляється відповідним протоколом.
Для ведення переговорів і підготовки проектів колективного договору, угоди утворюється робоча комісія з представників сторін. Склад цієї комісії визначається сторонами.
Сторони можуть переривати переговори з метою проведення консультацій, експертиз, отримання необхідних даних для вироблення відповідних рішень і пошуку компромісів.
Сторони колективних переговорів зобов'язані надавати учасникам переговорів всю необхідну інформацію щодо змісту колективного договору, угоди.
Учасники переговорів не мають права розголошувати дані, що є державною або комерційною таємницею, і підписують відповідні зобов'язання.
Робоча комісія готує проект колективного договору, угоди з урахуванням пропозицій, що надійшли від працівників, трудових колективів галузей, регіонів, громадських організацій, і приймає рішення, яке оформляється відповідним протоколом.
Згідно статті 15 Закону, Контроль за виконанням колективного договору, угоди проводиться безпосередньо сторонами, що їх уклали, чи уповноваженими ними представниками.
У разі здійснення контролю сторони зобов'язані надавати необхідну для цього наявну інформацію.
Сторони, що підписали колективний договір, угоду, щорічно в строки, передбачені колективним договором, угодою, звітують про їх виконання.
У разі ненадання необхідної інформації сторона колдоговірного процесу, яка ініціювала необхідність одержання цієї інформації, вносить державному інспектору праці подання про притягнення до адміністративної відповідальності посадових осіб протилежної сторони, які не забезпечили ЇЇ надання. Зазначене подання має містити завірені копії вимог щодо одержання конкретної інформації та документи, які підтверджують факт передачі цієї вимоги протилежній стороні колдоговірного процесу.
Крім того, згідно статті 19 Закону "Про колективні договори і угоди" особи, які представляють власника або уповноважений ним орган чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи і винні в ненаданні інформації, необхідної для ведення колективних переговорів і здійснення контролю за виконанням колективних договорів, угод, несуть дисциплінарну відповідальність або підлягають штрафу до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
3. Суб'єкт адміністративного проступку - особи, які представляють власників або уповноважені ними органи чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, представники трудових колективів.
4. Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини тільки у формі умислу.
<< | >>
Источник: С.В. Пєтков. Науково-практичний коментар Кодексу України про адміністративні правопорушення. 2012

Еще по теме Стаття 41/3. Ненадання інформації для ведення колективних переговорів і здійснення контролю за виконанням колективних договорів, угод:

  1. Стаття Заборона колективного вислання іноземців
  2. Стаття 41/2. Порушення чи невиконання колективного договору, угоди
  3. § 6. Особливості концесійних договорів, угод про розподіл продукції, договорів лізингу, франчайзингу та консалтингу
  4. § 6. Загальна характеристика особливостей концесійних договорів, угод про розподіл продукції, договорів лізингу, франчайзингу та консалтингу
  5. Стаття 41/1. Ухилення від участі в переговорах щодо укладення, зміни або доповнення колективного договору, угоди
  6. § 2. Органи управління сільськогосподарських підприємств колективного типу
  7. § 2. Підстави виникнення зобов'язань, пов'язаних з рятуванням колективного та державного майна
  8. Стаття 339. Особливості здійснення контролю за виконанням угоди про розподіл продукції
  9. Стаття 104. Потрава посівів, зіпсуття або знищення зібраного врожаю сільськогосподарських культур, пошкодження насаджень колективних сільськогосподарських підприємств, інших державних і громадських чи фермерських господарств
  10. Стаття 45. Документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю
  11. Стаття 212/11. Ненадання можливості оприлюднити відповідь щодо інформації, поширеної стосовно суб'єкта виборчого процесу
  12. Стаття 82/1. Порушення правил ведення первинного обліку та здійснення контролю за операціями поводження з відходами або неподання чи подання звітності щодо утворення, використання, знешкодження та видалення відходів