<<
>>

2. Особливості правового положення податкової міліції в в складі ДПА України. ДПА України правові основи організації роботи податкової міліції.

У складі органів Державної податкової служби є відповідні спеціа-льні підрозділи по боротьбі з податковими правопорушеннями — податкова міліція. Це особливий вид міліційної служби з самостійним статусом.
Податко-ву міліцію очолює начальник податкової міліції — перший заступник Голови Державної податкової адміністрації України. Податкова міліція складається із спеціально утворених підрозділів, які діють у складі відповідних органів Дер-жавної податкової служби. До складу податкової міліції входять: Головне управління податкової міліції, слідче управління податкової міліції та Управ-ління по боротьбі з корупцією в органах Державної податкової служби Держа-вної податкової адміністрації України.

Відповідно до Закону України «Про міліцію», міліція України є держав-ним озброєним органом виконавчої влади, яка входить до структури Міністер-ства внутрішніх справ України. Міністр внутрішніх справ України здійснює керівництво всієї міліцією республіки. Колишній самостійний оперативний підрозділ у складі кримінальної міліції МВС України по боротьбі з криміналь-ним ухиленням від сплати податків було виведено з підпорядкування Мініс-терства внутрішніх справ України і створено на його основі податкову міліцію в органах податкової служби. Природно, що виникає спірний підхід до оцінки підрозділів податкової міліції, які входять до складу системи органів Державної податкової служби, що мають спеціальну юрисдикцію.

Аналізуючи права податкової міліції, закріплені в ст. 22 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», можна помітити їх подвійну при-роду, що відрізняє їх від інших органів міліції і наближує певною мірою до ор-ганів прокуратури. Працівники податкової міліції наділені без винятку всіма правами, які передбачені для органів Державної податкової служби, а також правами, що містяться в окремих положеннях Закону України «Про мілі-цію».

Маючи спільні для всіх органів Державної податкової служби України завдання, податкова міліція має також і специфічні завдання, виконання яких пов'язане з її призначенням як спеціального підрозділу в складі органів Держа-вної податкової служби України.

Для виконання цих завдань законодавець на-діляє підрозділи податкової міліції оперативно-розшуковою, кримінально-процесуальною та охоронною функціями. Для теорії і практики функціонуван-ня суб'єктів виконавчої влади правовий статус податкової міліції ставить бага-то складних запитань.

Податкова міліція здійснює відповідно до закону оперативно-розшукову діяльність, веде досудову підготовку матеріалів за протокольною формою, а також провадить дізнання та досудове (попереднє) слідство в межах своєї ком-петенції. Вона забезпечує безпеку працівників органів Державної податкової служби та їх захист від протиправних посягань, пов'язаних з виконанням ними посадових обов'язків. Вона запобігає корупції та іншим службовим порушен-ням серед працівників Державної податкової служби, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Податкова міліція в організаційному і функціональному відношенні має складну квазіконтрольну природу. Для розвитку і зміцнення зв'язків, а також для відшукання найбільш оптимальних форм взаємодії підрозділів податкової міліції з відповідними органами Державної податкової служби необхідні нові законодавчі акти, які б враховували досвід інших країн.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» вищестоящі органи податкової служби мають право скасовувати рі-шення нижчестоящих, проте цей порядок не застосовується щодо рішень пода-ткової міліції. Саме тут і можуть виникати колізії службового характеру. Кері-вники відповідних органів Державної податкової служби, до складу яких вхо-дять підрозділи податкової міліції, не наділені повноваженнями втручатися у їхню діяльність, вимагати для перевірки матеріали і давати обов'язкові для ви-конання вказівки.

Правова природа податкової міліції як органічної частини Державної по-даткової адміністрації України обумовила її підпорядкування лише по вертика-лі — вищестоящим органам спеціальної компетенції. Це робить державне управління підрозділами податкової міліції більш предметним і конкрет-ним.

Працівники податкової міліції у межах наданих повноважень самостійно приймають рішення і несуть за свої протиправні дії або бездіяльність встанов-лену законом відповідальність. У разі порушення прав і законних інтересів громадянина відповідний орган Державної податкової служби зобов'язаний вжити заходів до поновлення цих прав, відшкодування завданих матеріальних збитків, на вимогу громадянина публічно вибачитись. Дії або рішення праців-ників податкової міліції можуть бути оскаржені у встановленому законом по-рядку до суду чи прокуратури.

<< | >>
Источник: Реферат. Адміністративне право. 2011

Еще по теме 2. Особливості правового положення податкової міліції в в складі ДПА України. ДПА України правові основи організації роботи податкової міліції.:

  1. 1. ДПА України – суб’єкт адміністративного права
  2. Стаття 185/7. Публічні заклики до невиконання вимог працівника міліції чи посадової особи Військової служби правопорядку у Збройних Силах України
  3. Стаття 234/2. Органи державної податкової служби України
  4. Стаття 73. Отримання податкової інформації органами державної податкової служби
  5. Стаття 49. Подання податкової декларації до органів державної податкової служби
  6. Стаття 128. Неподання або подання з порушенням строку банками чи іншими фінансовими установами податкової інформації органам державної податкової служби
  7. Стаття 124/1. Ненадання транспортних засобів працівникам міліції та медичним працівникам, а також ненадання військових транспортних засобів посадовим особам Військової служби правопорядку у Збройних Силах України
  8. Стаття 120. Неподання або несвоєчасне подання податкової звітності або невиконання вимог щодо внесення змін до податкової звітності
  9. Стаття 93. Право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України належить Президентові України, народним депутатам України, Кабінету Міністрів України і Національному банку України.
  10. Стаття 122. Прокуратуру України очолює Генеральний прокурор України, який призначається на посаду за згодою Верховної Ради України та звільняється з посади Президентом України. Верховна Рада України може висловити недовіру Генеральному прокуророві України, що має наслідком його відставку з посади.
  11. Стаття 152. Закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
  12. Стаття 151. Конституційний Суд України за зверненням Президента України або Кабінету Міністрів України дає висновки про відповідність Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість.
  13. Стаття 154. Законопроект про внесення змін до Конституції України може бути поданий до Верховної Ради України Президентом України або не менш як третиною народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України.
  14. Застосування спеціальних засобів працівниками міліції.
  15. Особливості охорони рідких і зникаючих видів рослин: основні вимоги щодо ведення Червоної книги України та Зеленої книги України.
  16. Стаття 87. Верховна Рада України за пропозицією не д,Єй як однієї третини народних депутатів України від її конституції ного складу може розглянути питання про відповідальність Кабі нету Міністрів України та прийняти резолюцію недовіри КабіНе, тові Міністрів України більшістю від конституційного складу Ben. ховної Ради України.
  17. Стаття 112. Уразі дострокового припинення повноважень Президента України відповідно до статей 108, 109, 110, 111 цієї Конституції виконання обов'язків Президента України на період до обрання і вступу на пост нового Президента України покладається на Прем'єр-міністра України. Прем'єр-міністр України в період виконання ним обов'язків Президента України не може здійснювати повноваження, передбачені пунктами 2, 6, 8,10,11,12,14,15, 16, 22, 25, 27 статті 106 Конституції України.
  18. Стаття 86. Народний депутат України має право на сесії Верховної Ради України звернутися із запитом до органів Верховної Ради України, до Кабінету Міністрів України, до керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також до керівників підприємств, установ і організацій, розташованих на території України, незалежно від їх підпорядкування і