<<
>>

2. Об’єктивна сторона адміністративного правопорушення

Об’єктивна сторона складу проступку – це зовнішній прояв суспільно-небезпечного посягання на об’єкт, що перебуває під охороною адміністративно-правових санкцій. Відповідно до цього об’єктивну сторону складу адміністративного правопорушення утворюють ознаки, що характеризують зовнішні прояви проступку.
Тобто, це система передбачених нормою адміністративного права ознак, які характеризують зовнішню сторону правопорушення.

В об'єктивну сторону входили наступні ознаки:

1. Протиправне діяння ( чи дії бездіяльності) – розкрадання, пияцтво, торгівля, придбання, зберігання, використання, ухилення, управління, допуск тощо.

2. Час і місце його здійснення.

3. Спосіб здійснення правопорушення .

4. Результат правопорушення.

5. Причинний зв'язок між діянням і результатом.

6. Суспільна небезпека (шкідливість), що визначається виходячи з всіх ознак об'єктивної сторони шляхом їхнього синтезу.

Ознака діяння – провідна, головна ознака об’єктивної сторони, це стрижень, навколо якого групуються інші її ознаки (спосіб, час, місце тощо). Основу кожного діяння становить свідомий рух тіла, а найчастіше –система елементарних дій або навіть певна діяльність.

Протиправне діяння може бути простим і складним. Просте являє собою єдину дію або короткочасну бездіяльність, єдиний короткочасний акт протиправної поведінки (крадіжка, безквитковий проїзд).

Складне діяння складається або з декількох самостійних дій, або розтягнуте в часі, або скоюється групою. Розрізняються такі види складних діянь, які караються в адміністративному порядку:

– з двома різними діями;

– які складаються з адміністративних дій;

– збірні;

– які тривають;

– які продовжуються.

Правопорушенням з двома діями є таке, склад якого утворює єдність двох самостійних дій. Вчинення тільки однієї, передбаченої законом дії, складу правопорушення в даному випадку не створює (наприклад, дрібна спекуляція ст.

157: її акт утворить єдність скупки і перепродажу, тобто єдність двох самостійних дій).

Правопорушенням, що складається з альтернативних дій, склад якого утворить учинення як однієї з перелічених у законі дій, так і всіх разом. Так, дії робітника торгівлі, що відмовив споживачу в інформації про товар, навчанні, безпечного його використання, перевірці його якості, комплектності, ваги та ціни утворюють один склад (ст. 1561).

Збірним можна називати проступок, що фактично „зібраний” з кількох різних порушень, які існують самостійно, хоча і дуже близьких за змістом адміністративно-правових норм. При формальному підході у даному випадку завжди можна побачити кілька правопорушень. Законодавець розглядає такі діяння як одне правопорушення, тому що вони тотожні і цілком збігаються за юридичними ознаками складу. До них належать порушення різних окремо встановлених правил, інструкцій, вимог (бланкетні склади). Наприклад, порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів щодо безпечного ведення робіт у галузях промисловості (ст. 93), вчинення тією самою особою окремих дій, що порушують різні норми, які містяться в правилах складування, зберігання, розміщення, транспортування, утилізації, ліквідації та використання промислових та побутових відходів розглядаються законодавцем як одне правопорушення (ст. 82).

Такими, що тривають визнаються правопорушення, які почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов’язку (наприклад, проживання без паспорта (ст. 197), невиконання правил військового обліку (ст. 210), самовільне підключення телефонного апарату до діючого телефону (ст. 1481)).

Таки, що продовжується, можна вважати адміністративні правопорушення, приміром, такі як багатократні пошкодження таксофонів (ст. 148), багаторазове фотографування з борта повітряного судна (ст. 112) тощо. Для таких правопорушень, що продовжуються, характерне те, що і кожне з діянь, які їх утворюють, саме по собі містить всі ознаки складу, і усі разом вони виконують той же склад. Уже перше діяння винного можна кваліфікувати за певною статтею закону. Наступні неправомірні вчинки істотно не змінюють ні юридично значущих властивостей, ні юридичної оцінки скоєного. Вони лише збільшують тривалість правопорушення в часі, розмір заподіяної шкоди тощо.

Діяння з ознаками адміністративного правопорушення може бути закінченим і незакінченим (перерваним з тих або інших причин, що не досягли бажаної мети).

<< | >>
Источник: Курсова робота. Адміністративне правопорушення. 2011

Еще по теме 2. Об’єктивна сторона адміністративного правопорушення:

  1. 3. Суб’єктивна сторона адміністративного правопорушення
  2. Стаття 36. Накладення адміністративних стягнень при вчиненні кількох адміністративних правопорушень
  3. Стаття 291. Набрання постановою адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення законної сили
  4. Розділ ІІ. Адміністративне правопорушення і адміністративна відповідальність
  5. Глава 2. Адміністративне правопорушення і адміністративна відповідальність
  6. 4. Запобігання адміністративним правопорушенням
  7. Стаття 9. Поняття адміністративного правопорушення
  8. § 2. Право власності в об'єктивному і суб'єктивному значенні та його елементи
  9. § 2. Право власності в об'єктивному і суб'єктивному значенні та його елементи
  10. 3. Справи про адміністративне правопорушення
  11. Стаття 35. Обставини, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення
  12. Стаття 6. Запобігання адміністративним правопорушенням
  13. 9. Порядок оформлення справи про адміністративне правопорушення
  14. Стаття 10. Вчинення адміністративного правопорушення умисно
  15. Курсова робота. Адміністративне правопорушення, 2011
  16. Глава 19. Протокол про адміністративне правопорушення
  17. 6. Постанова за справою про адміністративне правопорушення