<<
>>

2. Накладення адміністративного стягнення

2.1. Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у дусі дотримання банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як правопорушником, так і іншими особами.
2.2.
Національний банк вживає заходів щодо притягнення до адміністративної відповідальності за допущення порушень:
а) банківського законодавства;
б) нормативно-правових актів Національного банку;
в) у разі здійснення ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку;
г) порядку подання фінансової звітності, ліквідаційного балансу та ведення бухгалтерського обліку під час ліквідації банку;
ґ) створення перешкод будь-якою особою для доступу тимчасового адміністратора або ліквідатора до банку, його активів, книг, записів, документів;
д) у разі здійснення банківської діяльності без банківської ліцензії;
е) вимог щодо ідентифікації та вивчення фінансової діяльності особи, яка здійснює фінансову операцію;
є) ненадання, несвоєчасне надання або надання недостовірної інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади із спеціальним статусом з питань фінансового моніторингу (далі - уповноважений орган);
ж) ненадання, несвоєчасне надання додаткової інформації з приводу фінансових операцій, що стали об'єктом фінансового моніторингу, на запит Уповноваженого органу;
з) вимог щодо зберігання документів, що стосуються ідентифікації та вивчення фінансової діяльності осіб, які здійснюють фінансові операції, та проведених ними фінансових операцій;
и) неповідомлення Уповноваженого органу про зупинення проведення фінансової операції, якщо її учасником або вигодоодержувачем є особа, яку включено до переліку осіб, пов'язаних зі здійсненням терористичної діяльності або стосовно яких застосовані міжнародні санкції;
і) розголошення в будь-якому вигляді інформації, що відповідно до закону є об'єктом обміну між банком та Уповноваженим органом, або факту її подання (одержання) особою, якій ця інформація стала відома у зв'язку з її професійною або службовою діяльністю;
ї) невиконання законних вимог посадових осіб Національного банку стосовно усунення порушень законодавства щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму або створення перешкод для виконання покладених на них обов'язків.
2.3.
Штраф накладається:
а) на керівників банків;
б) інших осіб, які відповідно до Закону можуть бути об'єктом перевірки Національного банку:
в) на голову ліквідаційної комісії, ліквідатора;
г) інших відповідальних осіб, залучених до ліквідації банку; ґ) на посадових осіб банків;
д) на осіб, які незаконно розголосили в будь-якому вигляді інформацію, що відповідно до закону є об'єктом обміну між банком та Уповноваженим органом, або факт її подання (одержання), якщо ця інформація стала відомою цій особі у зв'язку з її професійною або службовою діяльністю.
е) підпункт "е" пункту 2.3 виключено
Штрафи на осіб, зазначених у цьому пункті, накладаються, якщо виявлене порушення є наслідком їх особистих дій або бездіяльності.
2.4. До керівників банків (філій іноземних банків), на яких накладаються штрафи, належать:
а) голова, його заступники та члени ради банку;
б) керівник філії іноземного банку;
в) голова, його заступники та члени правління (ради директорів) банку;
г) головний бухгалтер, його заступник;
г) керівник філії;
д) головний бухгалтер філії.
До посадових осіб банків (філій іноземних банків), на яких накладаються штрафи, належать:
а) керівники банків, зазначені в абзаці першому цього пункту;
б) посадові особи банку, відповідальні за проведення фінансового моніторингу.
2.5. До осіб, які можуть бути об'єктом перевірки Національного банку, на яких накладаються штрафи, належать:
а) власник істотної участі в банку, якщо Національний банк уважає, що він не відповідає вимогам, установленим Законом щодо істотної участі, або негативно впливає на фінансову безпеку і стабільність банку;
б) особа, яка придбала істотну участь у банку без письмового дозволу Національного банку:
в) особа, яка здійснює банківську діяльність без банківської ліцензії.
2.6. Абзац перший пункту 2.6 виключено
2.6. При накладенні штрафу враховуються характер учиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
2.7.
Обставинами, що пом'якшують відповідальність, визнаються:
а) щире розкаяння винного;
б) учинення правопорушення за збігу тяжких особистих чи сімейних обставин;
в) учинення правопорушення вагітною жінкою або жінкою, яка має дитину віком до одного року.
Посадова особа, яка вирішує справу про адміністративне правопорушення, може визнати пом'якшувальними й інші обставини, не зазначені в цьому пункті.
2.8. Обставинами, що обтяжують відповідальність, визнаються:
а) продовження протиправної поведінки;
б) повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке посадову особу вже було піддано адміністративному стягненню; вчинення правопорушення особою, яка раніше вчинила злочин,
2.9. При вчиненні однією посадовою особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.
Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим самим органом (посадовою особою), то стягнення накладається в межах санкції, установленої за більш серйозне правопорушення із вчинених.
2.10. Адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше ніж через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - два місяці з дня його виявлення.
Якщо справа про адміністративне правопорушення підвідомча суду (судді), то стягнення може бути накладено не пізніше ніж через три місяці з дня вчинення правопорушення, а в разі триваючого правопорушення - не пізніше ніж через три місяці з дня його виявлення.
У разі відмови в порушенні кримінальної справи або її закриття, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше ніж через місяць з дня прийняття рішення про відмову в порушенні кримінальної справи або про її закриття.
2.11. Якщо особа, піддана адміністративному стягненню, протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового адміністративного правопорушення, то ця особа вважається такою, яка не була піддана адміністративному стягненню.
2.12. Якщо внаслідок вчинення адміністративного правопорушення заподіяно майнову шкоду громадянинові, підприємству, установі або організації, то питання щодо відшкодування винним майнової шкоди вирішується в судовому порядку.
<< | >>
Источник: С.В. Пєтков. Науково-практичний коментар Кодексу України про адміністративні правопорушення. 2012

Еще по теме 2. Накладення адміністративного стягнення:

  1. Стаття 36. Накладення адміністративних стягнень при вчиненні кількох адміністративних правопорушень
  2. Глава 4. Накладення адміністративного стягнення
  3. Обґрунтованість накладення адміністративних стягнень
  4. Розділ V. Виконання постанов про накладення адміністративних стягнень
  5. 4.4. Строки накладення адміністративного стягнення
  6. 4.4. Строки накладення адміністративного стягнення
  7. Стаття 302. Припинення виконання постанови про накладення адміністративного стягнення
  8. Стаття 38. Строки накладення адміністративного стягнення
  9. 8. Виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу
  10. Стаття 301. Відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення