<<
>>

4.5. Конфіскація контрафактної продукції

Проведене узагальнення засвідчило, що судді неоднаково вирішують питання про вилучену продукцію в разі пропущення двомісячного строку.
Так, із матеріалів справи про адміністративне правопорушення щодо приватного підприємця 3., яку 7 липня 2003 р.
розглянув Первомайський міський суд Луганської області, вбачається, що 26 березня 2003 р. вона розповсюджувала аудіокасети та компакт-диски (вилучено 327 аудіокасет та 291 компакт-диск), не марковані контрольними марками. На підставі ч. 2 ст. 38 та п. 7 ст. 247 КпАП суд правомірно постановив справу закрити, а вилучені аудіокасети та компакт-диски повернути 3., оскільки за таких обставин адміністративне стягнення не може бути накладено.
У іншому випадку, незважаючи на закінчення двомісячного строку, суддя Шевченківського районного суду м. Києва 22 червня 2003 р. постановив провадження у справі щодо П. за ч. І ст. 1649 КпАП закрити у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення (акт контрольної перевірки торговельного місця, що належить приватному підприємцю Л., від 8 квітня 2003 р.) та знищити 547 компакт-дисків, не маркованих контрольними марками і тому вилучених під час перевірки.
Яке рішення суд повинен постановлювати в разі закриття справи на підставі ст. 38 КпАП, якщо доведено факт вчинення правопорушення?
У ст. 247 КпАП наведено перелік обставин, за наявності яких справа про адміністративне правопорушення мас бути закрита, зокрема у п. 7 передбачено закриття справи в разі пропущення двомісячного строку. Отже, у такому випадку особа має бути звільнена від адміністративної відповідальності. А в разі звільнення від відповідальності до особи не може бути застосовано адміністративне стягнення. Тільки на підставі такого підходу необхідно постановлювати рішення про закриття справи, і лише така практика є правильною.
Неприпустимо постановлювати рішення про конфіскацію вилученої продукції за умови закриття справи на підставі п. 7 ст. 247 КпАП, оскільки це суперечить положенням статей 24, 29 цього Кодексу, відповідно до яких конфіскація предмета, що став безпосереднім об'єктом правопорушення, є видом адміністративного стягнення, яке не можна накладати у разі закінчення строків, передбачених ст. 38 КпАП.
<< | >>
Источник: С.В. Пєтков. Науково-практичний коментар Кодексу України про адміністративні правопорушення. 2012

Еще по теме 4.5. Конфіскація контрафактної продукції:

  1. 4.5. Конфіскація контрафактної продукції
  2. Стаття 326. Конфіскація
  3. 4.5.1. Конфіскація "на користь держави"
  4. 4.5.1. Конфіскація "на користь держави"
  5. Стаття 59. Конфіскація майна
  6. Глава 29. Провадження по виконанню постанови про конфіскацію предмета, грошей
  7. Стаття 405. Виконання постанови суду (судді) про конфіскацію
  8. Стаття 313. Органи, що виконують постанови про конфіскацію предмета, грошей
  9. Стаття 316. Закінчення провадження по виконанню постанови про конфіскацію предмета, грошей
  10. Стаття 568. Розшук, арешт і конфіскація майна
  11. Стаття 29. Конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення
  12. Стаття 314. Порядок виконання постанови про конфіскацію предмета, грошей
  13. § 4. Договір контрактації сільськогосподарської продукції
  14. Глава ДОГОВОРИ ПРО РЕАЛІЗАЦІЮ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ