Стаття Загальні положення досудового розслідування кримінальних проступків

1. Досудове розслідування кримінальних проступків (дізнання) здійснюється згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави.
1.
Дізнання є формою досудового розслідування, в якій розслідуються кримінальні проступки (п. 4 ч. 1 ст. 3, ст. 215 КПК).
Дізнання здійснюють органи досудового розслідування, якими є слідчі органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства (ч. 1 ст. 38 КПК).
Частиною 3 ст. 38 КПК передбачено, що при досудовому розслідуванні кримінальних проступків у встановлених законом випадках повноваження слідчого органу досудового розслідування можуть здійснюватися співробітниками інших підрозділів органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства. Наразі закону, який би встановлював повноваження зазначених співробітників щодо досудового розслідування кримінальних проступків, не ухвалено.
Порядок досудового розслідування кримінальних проступків є спрощеною (диференційованою) формою кримінального провадження. Про спрощене провадження щодо кримінальних проступків у суді першої інстанції див. § 1 гл. 30 КПК.
Правила, встановлені у цій главі, ґрунтуються на Рекомендації № 6 К (87) Комітету міністрів Ради Європи державам-членам від 17 вересня 1987 р. «Щодо спрощення кримінального правосуддя».
Правовою основою регламентації дізнання у кримінальному процесуальному законі є Конституція України, у ч. 1 ст. 92 якої встановлено, що виключно законами України визначається діяльність органів дізнання і слідства, а у ст. 121 - нагляд за додержанням законів органами, які проводять дізнання, досудове слідство, здійснює прокуратура.
У всіх кримінальних провадженнях щодо проступків з моменту повідомлення особі про підозру можуть бути укладені угоди між потерпілим та підозрюваним про примирення та між прокурором та підозрюваним про визнання винуватості (статті 468-473 КПК).
Глава 25 КПК набере чинності одночасно з набранням чинності законом України про кримінальні проступки.
Зупинення і відновлення дізнання здійснюється на підставах і в порядку, встановлених статтями 280-282 КПК.
Строк досудового розслідування кримінальних проступків складає один місяць з дня повідомлення особі про підозру. Цей строк може бути продовжено районним (міським) або іншим прирівняним до нього прокурором до двох місяців (ст. 219 КПК) у порядку, встановленому ст. 294 КПК. Подальше продовження строку досудового розслідування кримінальних проступків не передбачене.
Проведення слідчих (розшукових) дій після закінчення строку розслідування заборонено, а якщо вони були проведені, то їхні результати визнаються недійсними, а встановлені докази - недопустимими (ч. 8 ст. 223 КПК).
Матеріали досудового розслідування щодо кримінального проступку не можуть бути об'єднані в одне провадження з матеріалами досудового розслідування щодо злочину (ч.
2 ст. 217 КПК).
Якщо до ЄРДР внесено відомості про кримінальний проступок, а під час досудо- вого розслідування (дізнання) до повідомлення особі про підозру встановлені ознаки злочину, то до реєстру за тим же номером вносять відомості про злочин і досудове розслідування продовжується за правилами проведення досудового слідства.
Якщо ознаки злочину встановлені під час досудового розслідування кримінального проступку після повідомлення особі про підозру, то слідчий, прокурор, керуючись ст. 279 КПК, повинен змінити повідомлення про підозру у вчиненні злочину і продовжувати розслідування у формі досудового слідства. Строк досудового розслідування у такій ситуації буде становити не більше двох або шести чи дванадцяти місяців (ст. 219 КПК) з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку. Відрахування строку досудового слідства з цього моменту обумовлене правилом про розумні строки кримінального провадження (ст. 28 КПК), а також тим, що фактичні обставини кримінального правопорушення уже досліджувалися в межах дізнання. Зміна ж повідомлення про підозру пов'язана лише зі зміною кримінально- правової кваліфікації діяння.
Якщо під час досудового розслідування злочину будуть встановлені обставини, які свідчать, що діяння має бути кваліфіковане як кримінальний проступок, то повідомлення про підозру підлягає зміні в порядку ст. 279 КПК. Строк досудового розслідування у цьому разі має визначатися з урахуванням положень ч. 1 ст. 219 КПК і не може перевищувати двох місяців. Коли строк досудового слідства уже було продовжено до шести чи до дванадцяти місяців (ч. 2 ст. 219 КПК), то невідкладно після зміни повідомлення про підозру слідчий, прокурор повинні перейти до виконання вимог ст. 290 КПК щодо відкриття матеріалів іншій стороні та ст. 301 КПК щодо закінчення досудового розслідування.
Якщо є необхідність у перекваліфікації діяння із злочину на кримінальний проступок, відомості про яке внесені до ЄРДР, виникла до повідомлення особі про підозру, то до реєстру слід внести відомості про кримінальний проступок під тим же номером реєстрації. Після внесення змін до реєстру чи зміни повідомлення про підозру слідчий, прокурор повинні негайно вжити заходів до скасування запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту, застави, тримання під вартою, якщо такі було застосовано (див. ст. 299 КПК); припинити виконання негласних слідчих (розшукових) дій (див. ст. 300 КПК).
Кримінальна відповідальність за перевищення службових повноважень за ст. 365 КК під час досудового розслідування злочину у разі застосування запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту, застави, тримання під вартою та провадження негласних слідчих (розшукових) дій може наставати для слідчого, прокурора лише у разі, якщо він застосовував їх, усвідомлюючи, що розслідуване діяння має бути кваліфіковане як кримінальний проступок.
<< | >>
Источник: А. Гетьман. Науково-практичний коментар нового Кримінального процесуального кодексу України від 13.04.2012 № 4651-VI.. 2012

Еще по теме Стаття Загальні положення досудового розслідування кримінальних проступків:

  1. Стаття 298. Загальні положення досудового розслідування кримінальних проступків
  2. Глава 25. Особливості досудового розслідування кримінальних проступків
  3. ГЛАВА ОСОБЛИВОСТІ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ КРИМІНАЛЬНИХ ПРОСТУПКІВ
  4. Стаття 215. Досудове розслідування злочинів і кримінальних проступків
  5. Стаття Досудове розслідування злочинів і кримінальних проступків
  6. Стаття 301. Особливості закінчення досудового розслідування кримінальних проступків
  7. Стаття Особливості закінчення досудового розслідування кримінальних проступків
  8. Стаття 299. Запобіжні заходи під час досудового розслідування кримінальних проступків
  9. Стаття 300. Слідчі (розшукові) дії під час досудового розслідування кримінальних проступків
  10. Стаття Слідчі (розшукові) дії під час досудового розслідування кримінальних проступків
  11. Стаття 381. Загальні положення спрощеного провадження щодо кримінальних проступків
  12. Стаття Загальні положення спрощеного провадження щодо кримінальних проступків
  13. Глава 19. Загальні положення досудового розслідування
  14. ГЛАВА ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ
  15. Стаття Загальні положення закінчення досудового розслідування
  16. Стаття Загальні положення продовження строку досудового розслідування
  17. Стаття 283. Загальні положення закінчення досудового розслідування
  18. Стаття 294. Загальні положення продовження строку досудового розслідування
  19. § 1. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування