Стаття Строк законного затримання особи

1. Керівник дипломатичного представництва чи консульської установи України має право затримати особу на необхідний строк, але не більше ніж на сорок вісім годин, і зобов'язаний надати затриманій особі доступ до отримання правової допомоги.
Капітан судна України має право затримати особу на строк, необхідний для її доставлення на територію України.
2. Службові особи, передбачені частиною першою цієї статті, зобов 'язані забезпечити доставлення затриманої особи до підрозділу органу державної влади на території України, уповноваженого на тримання затриманих осіб, і повідомлення про факт законного затримання слідчому органу досудового розслідування за місцем проведення досудового розслідування в Україні.
1. Строк законного затримання особи на території дипломатичного представництва чи консульської установи України визначено у ч. 1 ст. 522 КПК, він становить 48 годин. Цей термін обчислюється з дотриманням вимог ст. 115 КПК.
Відповідно до ст. 211 КПК, строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду не може перевищувати 72 години від моменту затримання.
Водночас знаходження судна за межами території України може стати об' єктивною перешкодою для дотримання цього терміну. Для капітана повітряного, морського та річкового судна, що знаходиться за межами нашої держави, потрібен час для достав- лення такої особи в Україну. В такому разі термін її затримання без ухвали суду не має перевищувати 72 години від моменту доставлення такої особи на територію України.
Забезпечення доступу до отримання правової допомоги особі, затриманої керівником дипломатичного представництва чи консульської установи України за межами нашої держави, може полягати у: роз'ясненні їй прав, передбачених статтями 20, 42 та ч. 4 ст. 208 КПК; наданні можливості визначитися із захисником; забезпеченні участі обраного або призначеного захисника у кримінальному провадженні шляхом його інформування про факт затримання конкретної особи, місце її знаходження, час, місце проведення процесуальних та слідчих дій за наявності такої можливості; забезпеченні засобами зв'язку для спілкування із захисником; неперешкоджанні зустрічі затриманого із захисником; роз'ясненні порядку здійснення кримінального провадження в Україні та, на підставі КПК, за її межами тощо.
2. До закінчення передбачених ст. 522 КПК строків затримання уповноважена службова особа, визначена ч. 1 цієї статті, зобов'язана вжити заходів щодо доставлен- ня затриманого до підрозділу органу державної влади на території України, уповноваженого на тримання затриманих осіб, повідомити орган досудового розслідування, до підслідності якого належить вчинений злочин, про факт затримання підозрюваної особи, місце її знаходження та передати матеріали кримінального провадження для подальшого вирішення питання про обрання запобіжного заходу або звільнення такої особи.
<< | >>
Источник: А. Гетьман. Науково-практичний коментар нового Кримінального процесуального кодексу України від 13.04.2012 № 4651-VI.. 2012

Еще по теме Стаття Строк законного затримання особи:

  1. Стаття 522. Строк законного затримання особи
  2. Стаття 211. Строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду
  3. Стаття 192. Подання клопотання про застосування запобіжного заходу після затримання особи без ухвали про дозвіл на затримання
  4. Стаття 263. Строки адміністративного затримання
  5. Глава 18. Запобіжні заходи, затримання особи
  6. § 2. Затримання особи без ухвали слідчого судді, суду
  7. Стаття 38. Затримання особи, що вчинила злочин
  8. § 1. Запобіжні заходи, затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду
  9. Стаття 582. Особливості затримання особи, яка вчинила кримінальне правопорушення за межами України
  10. Стаття 262. Органи (посадові особи), правомочні здійснювати адміністративне затримання
  11. Стаття 207. Законне затримання
  12. Стаття 191. Дії уповноважених службових осіб після затримання на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання
  13. Стаття 577. Зарахування строку тримання виданої особи під вартою
  14. Стаття 26. Іноземці та особи без громадянства, що перебу. вають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, які громадяни України, – за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.