Стаття Організація виконання покарання щодо переданої засудженої особи

1. Після задоволення запиту про передачу засудженої особи в Україну і одержання згоди уповноваженого (центрального) органу іноземної держави на таку передачу Міністерство юстиції України надсилає компетентному органу доручення про узгодження місця, часу і порядку передачі та організацію передачі цієї особи в установу системи виконання покарань в Україні.
2. Виконання покарання в Україні стосовно переданої особи, засудженої вироком суду іноземної держави, здійснюється згідно з кримінально-виконавчим законодавством України. Щодо засудженого, переданого для відбування покарання в Україні, настають такі самі правові наслідки, як і щодо осіб, засуджених в Україні за вчинення такого ж кримінального правопорушення.
3. До особи, переданої в Україну для подальшого відбування покарання, може бути застосовано умовно-дострокове звільнення, амністію або здійснено помилування у порядку, передбаченому законом.
4. Міністерство юстиції України повідомляє уповноважений (центральний) орган держави, судом якої було ухвалено вирок, про стан або результати виконання покарання у разі:
1) завершення відбування покарання згідно із законодавством України;
2) смерті засудженої особи;
3) втечі засудженої особи.
1. Із запитом про передачу засудженої особи може звернутися як держава винесення вироку, так і держава виконання вироку. Ініціатором вирішення питання може бути і сама засуджена особа (прохання засудженого має бути викладено письмово та завірено належним чином в установі, в якій відбуває покарання ця особа), а відповідно до положень двосторонніх договорів - також родичі засудженого.
Передача здійснюється за згодою обох держав та засудженої особи, або, у разі необхідності, - законного представника цієї особи.
Держава винесення вироку зобов'язана інформувати будь-яку засуджену особу про можливість застосування до неї положень Конвенції про передачу засуджених осіб або відповідних міжнародних договорів.
Здійснення передачі можливе лише при висловленні засудженою особою свого бажання бути переданою. При цьому обов'язково враховується добровільність згоди з повним розумінням особою правових наслідків при здійсненні передачі. Держава виконання вироку має право перевірити за допомогою консула або іншої офіційної особи добровільність такої згоди.
У разі отримання запиту/клопотання МЮ України розпочинає розгляд питання про передачу та звертається до держави винесення вироку направити пакет завірених належним чином документів, передбачений п. 2 ст. 6 Конвенції.
МЮ проводить перевірку отриманих матеріалів на дотримання обов'язкових умов передачі та приймає рішення щодо передачі/прийому засудженої особи з/на територію України для подальшого відбування покарання.
Відповідне доручення дається МВС та Державній пенітенціарній службі України, які здійснюють передачу засудженої особи на кордоні України та її етапування по території України в порядку, передбаченому Інструкцією про порядок виїзду конвойних груп МВС у службові відрядження за кордон для приймання за межами України осіб, які перебувають під вартою, затвердженою наказом МВС 14 травня 2009 р. № 217.
Засуджену особу обов'язково інформують про заходи, вжиті в зв'язку з розглядом питання про її передачу.
Після передачі засудженого громадянина в Україну вирішується питання про приведення вироку іноземного суду стосовно засудженого відповідно до українського законодавства.
2. Виконання покарання в Україні стосовно переданої особи, засудженої вироком суду іноземної держави, здійснюється згідно з кримінально-виконавчим законодавством України.
3. До особи, переданої в Україну для подальшого відбування покарання, може бути застосовано умовно-дострокове звільнення, амністію або здійснено помилування у порядку, передбаченому законом.
<< | >>
Источник: А. Гетьман. Науково-практичний коментар нового Кримінального процесуального кодексу України від 13.04.2012 № 4651-VI.. 2012

Еще по теме Стаття Організація виконання покарання щодо переданої засудженої особи:

  1. Стаття 611. Організація виконання покарання щодо переданої засудженої особи
  2. Стаття Витрати, пов'язані з передачею засудженої особи
  3. Стаття 613. Витрати, пов'язані з передачею засудженої особи
  4. Стаття 392. Дії, що дезорганізують роботу установ виконання покарань
  5. Стаття 391. Злісна непокора вимогам адміністрації установи виконання покарань
  6. § 2. Методи впливу на особу засудженого в установах з виконання покарання
  7. Стаття 80. Звільнення від відбування покарання у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку
  8. Стаття 188. Незаконна передача заборонених предметів особам, яких тримають у слідчих ізоляторах, установах виконання покарань
  9. Стаття 574. Центральний орган України щодо видачі особи (екстрадиції)
  10. Стаття 105. Порушення вимог щодо виконання фітосанітарних заходів
  11. Стаття 205. Виконання ухвали щодо обрання запобіжного заходу
  12. Стаття 77. Застосування додаткових покарань у разі звільнення від відбування основного покарання з випробуванням
  13. Стаття 398. Погроза або насильство щодо захисника чи представника особи
  14. Стаття 578. Інформування про результати кримінального провадження щодо виданої особи
  15. Стаття 35. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору