Стаття 287. Строк сплати плати за землю


Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.
Облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться щороку до 1 травня.
Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Фізичними особами у сільській та селищній місцевості земельний податок може сплачуватися через каси сільських (селищних) рад за квитанцією про приймання податкових платежів. Форма квитанції встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.
При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
У разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, у тому числі зазначеними у пунктах 276.1, 276.4 статті 276, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин).
Власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
287.1. У цьому пункті визначається термін виникнення зобов'язань по платі за землю з моменту виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Щодо поняття права власності на земельну ділянку - див. коментар до п. 269.1.1 ст. 269 ПК України.
Щодо поняття права землекористування - див. коментар до п. 269.1.2 ст. 269 ПК України.
Оскільки об'єктами оподаткування платою за землю є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки
(паї), які перебувають у власності, у Податковому кодексі законодавець визначив, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.
102
287.2. Фізична особа - людина як учасник цивільних відносин . Враховуючи, що об' єкт плати за землю (земельну ділянку) в розумінні
оподаткування для фізичних осіб є досить сталим, а також з огляду на порядок нарахування фізичним особам сум плати за землю (див. коментар до п.286.5), облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводиться щороку до 1 травня.
287.3. У цьому пункті встановлений порядок сплати податкових зобов' язань по платі за землю (земельному податку та орендній платі за землі державної або комунальної власності).
Визначення термінів сплати плати за землю встановлено, виходячи із принципів фіскальної достатності, тобто встановлення податків і зборів з урахуванням необхідності досягнення збалансованості видатків бюджету з його доходами та рівномірності і зручності сплати - установлення строків сплати податків та зборів, виходячи із необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджетів для здійснення видатків та зручності їх сплати платниками.
102 Ст.24 Цивільного кодексу України // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 40. - 3 жовтня. - Ст. 356; Відомості Верховної Ради України, 2003. - № 41. - 10 жовтня. - Ст. 356; Відомості Верховної Ради України, 2003. - № 42. - 17 жовтня. - Ст.356; Відомості Верховної Ради України, 2003, № 43. - 24 жовтня. -ст.356; Відомості Верховної Ради України, 2003. - № 44. - 31 жовтня. - Ст.356.
Крім того, враховуючи, що об'єкт плати за землю - це саме земельна ділянка, тобто об'єкт оподаткування є досить прозорим та сталим у розумінні оподаткування, а також те, що плата за землю у повному обсязі зараховується до місцевих бюджетів, податкове зобов'язання щодо цієї плати, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується
власниками та землекористувачами земельних ділянок рівними частками за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
287.4. Встановлення податкових зобов'язань по платі за землю на поточний рік (а не за податковий (звітний) рік) пов' язано із специфікою цієї плати.
Облік об' єктів оподаткування (земельних ділянок) ведеться уповноваженим органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів у складі державного земельного кадастру.
Щодо визначення державного земельного кадастру - див. коментар до ст. 286 ПК України.
Оскільки звітні дані про кількість земель складаються щорічно, то відповідно до п. 286.2 статті 286 Податкового кодексу платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним органом державної податкової служби, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов' язку подання щомісячних декларацій.
Однак протягом року може здійснюватись зміна об' єкта оподаткування, зокрема у разі набуття права власності або права користування на нові земельні ділянки або втрати такого права.
Тому власники землі та землекористувачі, відповідно до п. 286.3 та п. 286.4 ПК України, мають право подавати щомісяця нову звітну податкову декларацію, що звільняє їх від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним. За нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними
договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.
Враховуючи, що у наведених випадках податкова декларація подається власниками землі та землекористувачами протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним, то відповідно до цього пункту податкове зобов' язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Слід зазначити, що 30 календарний день місяця, що настає за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, є граничним (кінцевим) терміном сплати плати за землю.
Власникам землі та землекористувачам надається право сплачувати таку плату протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
У цьому пункті встановлено, що податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (див. коментар до п. 287.2 ст. 287 ПК України).
З огляду на те, що плата за землю зараховується до місцевих бюджетів та сплачується за місцезнаходженням земельної ділянки, у цьому пункті зазначено, що у сільській та селищній місцевості земельний податок може сплачуватись фізичними особами через каси сільських (селищних) рад за квитанцією про приймання податкових платежів. Форма квитанції встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 ПК України.
За змістом майно (нерухомість) - це об'єкти майна, які розташовані на землі і не можуть бути переміщені в інше місце без втрати їх якісних або функціональних характеристик (властивостей), а також земля.
Дійсно, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її
цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв' язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків) .
У разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового
104
призначення .
У разі, якщо земельна ділянка під придбаними житловим будинком, будівлею або спорудою перебуває у користуванні, до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Щодо прибудинкової території, то за змістом прибудинкова територія -це територія навколо будинку, яка призначена для обслуговування такого будинку.
104 Ст.120 Земельного кодексу України // Відомості Верховної Ради України. - 2002 .- № 3-4 25 січня. - Ст.
27.
Отже, у разі набуття права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов' язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). Договір найму укладається на строк, установлений договором. Якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк. Законом можуть бути встановлені максимальні (граничні) строки договору найму окремих видів
105
майна .
Слід зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 251 Цивільного кодексу України терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов' язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Оскільки статтею 276.5 Податкового кодексу встановлено окремий порядок розрахунку земельного податку у разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, тому у цьому пункті визначений термін, з якого здійснюється зазначене обчислення земельного податку. А саме: з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин).
Житлові будинки, а також житлові приміщення в інших будівлях, утворюють житловий фонд. До житлового фонду не входять нежитлові приміщення в житлових будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру .
Житлові будинки і житлові приміщення призначаються для постійного проживання громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових житлових приміщень і гуртожитків. Надання приміщень у житлових будинках для потреб промислового характеру забороняється.
105 Ст.759, 763 Цивільного кодексу України.
Щодо переходу права власності на нежитлові приміщення у багатоквартирному житловому будинку, то слід зазначити, що право
власності та інші речові права на нерухомі речі (див. коментар до п. 287.6 ст. 287 ПК України), обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з
-107
моменту такої реєстрації .
Слід враховувати, що земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні житлові будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками. У разі приватизації громадянами багатоквартирного житлового будинку відповідна земельна ділянка може передаватися безоплатно у власність або надаватись у користування об'єднанню власників .
Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні житлові будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками. Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні житлові будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі проектів розподілу території кварталу, мікрорайону та відповідної землевпорядної документації.
При розумінні визначення співвласниками порядку використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні житлові будинки, слід спиратися на визначення спільної власності. Так, за змістом спільна власність - це власність, яка характеризується множинністю суб' єктів і одним об'єктом. Розрізняється спільна власність із визначенням часток (часткова власність) або без визначення часток (сумісна власність). Особливою ознакою спільної власності є те, що її суб'єкти в повному обсязі
107 Ст.182, 334 Цивільного кодексу України // Відомості Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 40. - 3 жовтня. - Ст. 356; Відомості Верховної Ради України // 2003. - № 41. - 10 жовтня. - Ст. 356; Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 42. - 17 жовтня. - Ст. 356; Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 43. - 24 жовтня. - Ст. 356; Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 44. - 31 жовтня. - Ст. 356.
108 Ст. 42 Земельного кодексу України // Верховної Ради України. - 2002. - № 3-4. - 25 січня. - Ст.27.
володіють, користуються і розпоряджаються належним їм на праві спільної власності майном, але свої правочинності можуть здійснювати спільно і за згодою.
З огляду на викладене, а також на визначення прибудинкової території (див. коментар до п. 287.6 ст. 287 ПК України) власник нежитлового приміщення (його частини) у багатоквартирному житловому будинку сплачує до бюджету земельний податок з дати державної реєстрації права на нерухоме майно за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території.
<< | >>
Источник: М. Я. Азаров. Науково - практичний коментар до Податкового кодексу УКРАЇНИ. Том 3. 2010

Еще по теме Стаття 287. Строк сплати плати за землю:

  1. Стаття 290. Порядок зарахування до бюджетів плати за землю
  2. Стаття 286. Порядок обчислення плати за землю
  3. Стаття 197. Встановлення строку сплати заборгованості. Звільнення від сплати заборгованості за аліментами
  4. Стаття 31. Строк сплати податку та збору
  5. Стаття 32. Зміна строку сплати податку та збору
  6. Стаття 237. Строки сплати податку
  7. Стаття 222. Порядок і строки сплати податку
  8. Стаття 57. Строки сплати податкового зобов'язання
  9. Стаття 254. Порядок обчислення податкових зобов'язань та строк сплати
  10. Стаття 306. Порядок нарахування та строки сплати податку
  11. Стаття 260. Порядок обчислення податкових зобов'язань та строк сплати
  12. Статья 287. Отказ в предоставлении информации Федеральному Собранию Российской Федерации или Счетной палате Российской Федерации Комментарий к статье 287
  13. Стаття 258. Ставки рентної плати
  14. Стаття 251. Платники рентної плати
  15. Стаття 256. Платники рентної плати
  16. Стаття 338. Особливості справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин
  17. Стаття 175. Невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат
  18. Статья 287. Утратила силу. - Федеральный закон от 27.12.2005 N 197-ФЗ.